Сотні барчан 31 березня прийшли на центральну площу міста, щоб провести в останню путь українського воїна, захисника, Героя, який загинув 24 березня від ворожої руки російського окупанта. Але, Андрій Каляфіцький насамперед - любий батько для двох донечок, син для батьків та коханий чоловік для дружини Валентини. Для них його ніхто ніколи не замінить...
Барчани на колінах живим коридором зустріли захисника. Чин поховання воїна звершили більше десяти священників у Барському соборі Успіння Пресвятої Богородиці.
Пам'ять героя вшанували на центральній площі міста, а потім багатолюдною ходою його провели на кладовище.
В нашій пам'яті Андрій залишиться назавжди веселим, життєрадісним, щирим, справжнім патріотом та... назавжди 37-річним Героєм. Своїм життям він захищав нас, українців, наше майбутнє. Слава Герою!
Щирі співчуття рідним та близьким!
Сумно та боляче за наших воїнів, чоловіків та жінок, які захищають країну від ворога. У кожного з наших захисників є сім'ї, які моляться та сподіваються, що вони повернуться додому живими. І всі ми молимося за це!
На жаль, Барська міська громада вже втратила п'ять захисників. Чотири рази за березень в громаді звучала сумна "Пливе кача" та сотні людей на колінах зустрічали українських Героїв! Бо наші хлопці боронять нас, українську землю, незалежність нашої держави! Вони - справжні Герої!
На війні з росією загинули:
Роман Шиманський з Войнашівської громади,
Роман Малаєв з м. Бар,
Андрій Ткач з селища Бар,
Володимир Надибський, с Окладне,
Андрій Каляфіцький з м Бар.
Вічна пам'ять героям!
