В Україні вже 47 днів йде війна. Увесь цей час Барська міська громада активно допомагає забезпечувати наших воїнів усім необхідним для захисту нашої країни від російського ворога, що прийшов на наші землі. Сайт БарNews.City розпочинає рубрику матеріалів, в якій розповідатиме про людей, які допомагають військовим та переселенцям під час війни. Розпочнемо з міської ради.
З перших днів місто почало приймати переселенців, що їдуть транзитом або на час, поки в їх домівках небезпечно. За словами Барського міського голови Володимира Саволюка, за 45 днів війни через нашу громаду проїхало більше 10 тисяч осіб. Частина з них залишилися, а більшість поїхали далі.
На 8 квітня в громаді офіційно зареєстровано близько 1500 переселенців, що виявили бажання залишитися в Барі на довгий час. Але насправді усіх приїжджих набагато більше. Адже є й такі, які приїхали до родичів і не проходили реєстрацію. Тож приблизно наразі в громаді близько 4 тис внутрішньо переміщених осіб.
Перші дні війни
Деякі переселенці, в чиїх регіонах велися активні бойові дії, приїжджали без засобів для існування. Спершу їм допомагали силами місцевого населення. Для них відразу розпочали збір необхідного: одяг, взуття, дитячі речі, посуд, засоби гігієни, харчування тощо.
Далі підключилися підприємці, почали допомагати іноземці.
З’явилися нагальні фінансові потреби: на пальне, закупівлю тканини, кришки, банки і т.д. З міського бюджету жодних проплат зробити за весь час війни не було змоги, адже казначейство не працює. Тому вирішили з бюджетних працівників взяти на ці потреби одноденний заробіток та премії (кому вони мали виплачуватися).
В місті почали розробляти свою внутрішню систему реєстрації біженців, щоб зрозуміти хто має потреби в гуманітарній допомозі, скільки дітей приїхало, скільки інвалідів, літніх людей і т.д:
- В перші тижні війни ще не працювала система державної реєстрації. Тож ми самі почали видавати довідки на гуманітарну допомогу для людей, які потребують. Частина приїжджих була без засобів існування. Для них ми розробили систему триразового харчування за талонами. Зараз таким чином місто харчує близько 110 людей, - розповідає міський голова. - Ми створили у Центрі дозвілля гуманітарний хаб, де знаходяться різні речі, які зносять люди, привозили волонтери, а також поповнює їх запас Барська міська рада з гуманітарної допомоги, що привозять нам з-за кордону. Сюди також приходять внутрішньо переміщені особи з довідками і беруть необхідне.
На початку війни люди безперервними потоками автівок переміщалися у безпечні регіони. Через Барську громаду кілька діб на дорогах був постійний рух.
- На сайтах ОДА є номери телефонів представників громад, які займаються розміщенням переселенців. Люди телефонували і попереджали про свій приїзд, розповідали коротко про свої потреби та ситуацію. У нашій громаді ми відразу почали створювати своєрідний “банк житла”, де просили людей вказувати порожні будинки та квартири, в які можна було б поселити приїжджих. Просили і просимо досі місцевих, щоб по можливості брали людей до себе. Хтось може - безкоштовно, хтось - за плату. Люди приїжджають різні, з різними можливостями та потребами, - каже Володимир Саволюк.
Приїжджих поселяли на одну-дві ночі у облаштованих тимчасових пунктах: школах, садочках, спортивній школі, Польському домі та ін. Далі сім’ї, що залишалися в громаді, переселяли у гуртожитки або на квартири з “банку житла”. Наразі в громаді потік переселенців зменшений. Але місто не виключає ще однієї хвилі біженців.
Робота міста в тилу: тушонки, вареники і т.д.
З перших днів громада вся встала на допомогу. Майже в усіх школах запрацювали їдальні, де варили вареники, голубці, пекли пиріжки, печево, розробляли м’ясо на тушонки і т.д.:
- Ми перша громада, яка почала робити тушонки. Нам зателефонували з ОДА і запитали чи не потрібні кури. Перша партія з МХП була 16 тон курей. Ми підключили усіх, кого можна було. Адже треба були холодильники, автоклави, банки і т.д. Зібрали людей, які працювали на дому в місті та селах, а також по школах громади і розробляли м’ясо, пакували в банки. Знайшли людей з автоклавами, які вже безпосередньо варили ці тушонки, - розповідає мер.
За даними завскладу Барської міської ради, на 8 квітня через склад пройшло 75542 банок тушонок. З них відвантажили 47215 на гуманітарну допомогу військовим, на обласні та районі склади, мешканцям найбільш постраждалим регіонам та для переселенців.
- Ми вже зробили 75 відвантажень зі складу міської ради різної продукції. Наша гуманітарна допомога поїхала: у Вишгород, Харків, Бучу, Ірпінь, Недригайлове (Сумська область), Одесу, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Суми, Черкаси, Вознесенськ, Маріуполь, Бровари, Дніпро, Іванів, Київ, Сєвєродонецьк, Васильківськ, а також у Вінницю та Жмеринку на склади. Але це не тільки продукти харчування, але й засоби гігієни, різні потреби для військових: каремати, спальники і т.д. Розвозили різні медичні засоби на “первинку”, лікарні та стоматології, - розповідає працівниця міської ради Ірина Походзей.
Для виготовлення тушонок банки спершу збирали з громади, а коли запас у людей вичерпався, їх почали купувати.
Перші продуктові набори для переселенців
Завдячуючи підтримці підприємців, у громаді з’явився певний запас муки та крупи. Це дало можливість сформувати мінімальні продуктові набори для переселенців. На днях на довідку соціальної допомоги почали видавати такий набір, який складається з банки тушенки, муки, круп та макаронів. Їх вже роздали більше 250:
- Ми розуміємо, що це не багато, але хоч трохи вирішили підтримати людей. Вони ще лиш реєструються в громаді, тож кошти від держави ще ніхто не отримав. Продуктові набори - це одноразова допомога, але через певний час ми, за потреби, її будемо повторювати. Наразі ми хочемо зрозуміти скільки людей її потребують, - говорить Володимир Саволюк.
Допомагають місцеві підприємці, відомі українці та люди з-за кордону
Підприємці також допомагали з паливом та іншими потребами.
За час війни місцева влада налагодила контакти з іноземцями та відомими українцями. Знаний український модельєр Андре Тан проплатив Барській швейній фабриці велику кількість тканини, ниток, голок і т.д. Ще на 180 тисяч цих матеріалів проплатили з благодійного рахунку ГО «Барська спілка ветеранів війни в Афганістані», на яку міська рада від початку війни збирає благодійні внески. Усі ці матеріали пішли на пошиття спальників, флісових костюмів та розгрузок для військових.
- Спершу ми попросили людей зносити флісові одіяла. Принесли більше 700 одіял. Їх фабрика обшває непромокаючою тканиною і ш’є спальні мішки. Хлопці кажуть, що вони набагато тепліші, ніж магазинні. Згодом ми налагодили пошиття розгрузок, - розповідає Володимир Саволюк.
Гуманітарна допомога також надходить з-за кордону. Для цього працівники міської ради налагоджують контакти з різними підприємцями, звертаються до польських міст-побратимів. Приїхала допомога з Квідзена, Рибніка та Стараховіце.
Загалом з Польщі надійшло вже чотири гуманітарні вантажі та два - з Німеччини:
- Велика продуктова підтримка прийшла від німецького підприємця Мартіна Ріттера. Його підприємство надало чимало напівфабрикатів для військових, - розповідає мер.
Допомога від ООН та ЮНІСЕФ
На днях міськрада отримала від ООН 2 тисячі одіял, які в Будинку культури роздає потребуючим переселенцям. Ще чекають на партію постільної білизни, матраців та подушок.
Від ЮНІСЕФ прийшли 53 набори для гігієни, які вже роздали людям, розповідає Ірина Походзей.
Центр гуманітарної допомоги
В центр гуманітарної допомоги люди приходять з довідками на допомогу, їх реєструють у спеціальний журнал і записують короткий перелік речей, що людина взяла. Це робиться для загального обліку, розуміння потреб людей, а також для контролю. Щодня тут обслуговують близько 100 осіб. За весь час на 11 квітня було понад 1600 звернень.
- У довідці на гуманітарну допомогу найчастіше вказані кілька членів сім'ї. Але в журнал ми записуємо лише особу, на яку видали довідку. Люди проходять в зал і самі обирають що їм потрібно. Ми намагаємося допомогти, чим можемо. Бувають в нас люди, яким потрібне безглютенове харчування. Такі каші у нас теж є, - розповідає керівниця відділу культури Людмила Гапонюк. - Наші дівчата все, що надходить відсортували та попідписували, щоб швидко реагувати на потреби переселенців. Взагалі, найважчими були перші дні, адже барчани зносили дуже багато всього, і його все потрібно було розкласти. Тоді нам допомагали і активісти, і волонтери. Хоча і зараз роботи вистачає. Працюємо, фактично, щодня.
Спершу видавали одяг, засоби гігієни, памперси, дитяче харчування, закрутки тощо.
- Ми дуже вдячні місцевим людям, які дуже допомагали. Вони приносили дитячі візочки, колиски, горщики, памперси, іграшки, посуд, одіяла, рушники, постільну білизну, подушки тощо. В перші дні на дитячі речі був дуже великий попит, адже багато сімей приїхали з малими дітками. Зараз також іноді є потреби у візочках, але це вже більш поодинокі випадки, - каже Людмила Гапонюк.
Приносили також мішки та лопати для облаштування блокпостів.
Барчани та жителі громади зносили також продукти харчування. Усе це: крупи, овочі і т.д. приймали на потреби військовим (в Будинку культури довантажують автомобілі, що їдуть в місця ведення бойових дій) та на харчування внутрішньо переміщених осіб (у кількості 110 осіб).
Наразі Центр видає переселенцям продуктові набори та набори засобів гігієни.
Працівники культури розповідають, що буває, що люди в чому були, в тому застрибували у автівку і приїжджали в Бар, бо їх район бомбили, або вони залишилися без житла. Дякувати місцевим жителям та волонтерам, теплий одяг в перші дні знесли. Зараз починає теплішати і переселенці просять весняний одяг: дитячий і дорослий.
У Центрі усе розсортировують за віковими категоріями та допомагають людям швидко знаходити необхідне. Тут працюють як місцеві працівники, так і волонтери, і переселенці. Свій внесок у поповненні ресурсу центру роблять і барчани, що виїхали за кордон. Завдяки їм прийшла гуманітарка з Польщі з засобами гігієни та різними продуктами харчування.
Завозять сюди різні речі і волонтерські організації.
120 маскувальних сіток сплели для військових
Деякі переселенці допомагають місцевим плести маскувальні сітки. Цю важливу справу приходять робити зазвичай одні й ті ж. Колектив “сіткоплетіння” складається в основному з місцевих працівників культури, бібліотекарів, активістів, пенсіонерів та переселенців (були тут і з Харкова, і з Бородянки, Києва, Енергодара, Бердянська та ін), які щодня ходять сюди, як на роботу. На чолі цієї команди стоїть директорка місцевого музею Наталія Гаєвська. Вона і навчає усіх “новеньких” плести сітки.
- У нас люди в основному приходять різати тканину. Плести охочих є менше. Але ми усім допомагаємо, хто виявляє бажання. Спершу ми виробовували різні техніки плетіння, але наш досвід та відгуки військових допомогли обрати свою постійну техніку. Наші сітки легкі та добре проглядаються. Військові ними дуже задоволені, - розповідає Наталія Гаєвська.
В одній з родин переселенців, що постійно плетуть сітки, нещодавно з'явилося поповнення - красуня онучка
За 47 днів тут сплели 120 сіток. Їх метраж - 5 на 2 метри. Тканину приносили люди та привозили з швейної фабрики.
Сітки також за час війни плели й у інших місцях громади: місцевих навчальних закладах та по селах. Їх кількість нам невідома.
Тож, як бачимо, місто постійно працює. У працівників міської ради майже немає вихідних. Жителі громади також намагаються бути корисними. У соцмережах волонтери створили групу міста Допомога, де усі моніторять потреби і по можливості підключаються хто чим може. Цим барчани роблять і свій вклад у майбутню перемогу.
