22 березня 2022 року Барська міська громада втратила молодого захисника, Героя Андрія Ткача. Навіки 21-річний офіцер загинув, потрапивши під мінометний вогонь та отримавши важке поранення. Про це повідомляє Барська міська рада.
Минув рік, а біль втрати не вщухає.
Андрій мріяв стати військовим, а став справжнім воїном, захисником, який боронив Україну ціною власного життя.
Народився Андрій 17 квітня 2000 року у м. Донецьк. Був старшим сином в родині. Під час вторгнення росії на територію України у 2014 році разом з мамою та молодшим братом Іллею переїхали на батьківщину батька в с. Войнашівка. Закінчив навчання в місцевій школі.
З дитинства мріяв стати військовим
«Був дуже добрим. Мав гарні відносини з однолітками. Завжди мене слухався. Любив життя. З самого дитинства мріяв стати військовим, і ніяк інакше» - згадує бабуся Андрія.
У 2017 році вступив до Одеської військової академії на факультет військової розвідки. Закінчив навчання в червні 2021 року, а вже в липні підписав контракт з окремою бригадою десантно-штурмових військ м. Мукачево.
Під час навчання в Одесі познайомився зі своєю майбутньою нареченою Марією, яка закінчивши Одеський гуманітарний університет, факультет історії та археології, пішла за своїм коханим Андрієм служити до тієї ж бригади, де служить у зараз.
Певний час Андрій проходив службу в АТО у м. Попасна, потім - у Маріуполі.
Загинув за менш ніж місяць до 22-річчя
В березні 2022 року в Запорізькій області, разом з побратимом, потрапив під ворожий мінометний обстріл, який обірвав його життя.
У день народження Андрія, 17 квітня 2022 року, його наречена Марія написала на своїй сторінці у Facebook: «Сьогодні був би особливий день... Твій День Народження.... Була б радість, посмішки... Натомість, тільки сльози... Тебе в мене забрали... Забрали назавжди... Знищили все, що ми так вибудовували ... Майже місяць я стала вдовою... в 21... Навіть, не встигнувши вийти заміж... Ми мріяли про інше... Про щасливе життя, про старість разом... Будували плани, але все, що лишилось - це тисячі фото і не сказаних слів... Пробач мене за все... Дякую, що показав мені, яким повинно бути життя... Все, що я впізнала в ньому хорошого - завдяки тобі... Ти подарував мені сім'ю, про яку можна тільки мріяти... Затишок, родинне тепло... Надію на щасливе майбутнє... Я весь цей час шукаю відповідь на питання "Чому так?"... Але так і не знаходжу... Може ми самі грішні були... Може не заслужили на щастя... Це найстрашніше покарання, яке могла вигадати доля... В мене забрали не просто коханого чоловіка, а все... Найріднішу людину, найближчого друга... Вирвали душу живцем... Люблю тебе, мій рідний... І любитиму завжди, поки б'ється моє серце... Ти моє кохання, мій вічний біль і сум...»
Фото: Зі сторінки Марії Щербини
Нагороджений орденом Б. Хмельницького
Указом Президента України №379/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Андрій Ткач посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
На жаль, Україна втрачає своїх мужніх воїнів, які мали б будувати її та розвивати, але ціною свого життя продовжують її Незалежність та виборюють вільне та мирне майбутнє.
Вічна слава та пам’ять Герою!
