Барська школа №4 провела урок звитяг, урок-реквієм пам'яті випускника, Героя Андрія Токарчука, де були присутні старшокласники, вчителі, дружина та батьки Героя та військовослужбовці. Вони згадували Андрія як надзвичайно хорошу, позитивну та цілеспрямовану людину.
Андрій Токарчук народився 12 липня 1983 року у м. Бар. Закінчив Барську школу №4 зі срібною медаллю. Далі вступив до Вінницького медінституту, де здобув професію лікаря-стоматолога. Шістнадцять років свого життя він присвятив справі, яку дійсно любив та був у ній справжнім професіоналом.
За кілька років до початку війни Андрій вирішив спробувати себе в стоматологічній хірургії. Він пройшов навчання і почав вживляти зубні імпланти. Планував відкрити свій власний стоматологічний кабінет.
Андрій Токарчук був різносторонньою особистістю. Полюбляв гори, лижі, рибалку, садівництво. Пробував себе багато у чому. Любив життя у всіх його проявах і передавав цю любов та жагу оточуючим його людям.
Андрій був справжнім лікарем, чудовим, надійним другом, завжди був готовий прийти на допомогу кожній людині, яка цього потребувала.
Разом з дружиною Світланою любили подорожувати. Ніколи не відмовлявся від можливості побачити нові місця.
Мав багато мрій та планів, які поступово та впевнено реалізовував. Але подальшому втіленню в життя заповітних планів та мрій завадила жорстока війна.
З початком повномасштабного вторгнення відправив свою сім'ю в безпечне місце. Сам же, не роздумуючи, цілком добровільно, за покликом серця став на захист України та своєї родини. Маючи за плечима лише військову кафедру при університеті, Андрій Токарчук уже 3 березня по своїй волі одягнув військову форму. Цьому не завадило навіть те, що він - багатодітний батько і мав право не йти на війну.
Йому пропонували бути військовим медиком, але Андрій категорично відмовився і домігся, щоб його відправили на передову.
Одразу здобув повагу серед побратимів. Був призначений командиром стрілецького взводу, мав позивний «Док».
До останнього дня родина Андрія не знала, що він перебуває в гарячих точках у Донецькій області. Він не розповідав їм, щоб вберегти спокій своїх близьких та не повідомляти їм про своє справжнє місце служби. Дружину та батьків він запевняв у тому, що знаходиться у Дніпропетровській області та що йому нічого не загрожує.
Але 19 квітня 2022 року, під час мінометного обстрілу позицій в районі селища Солодке Донецької області, Андрій отримав поранення, несумісні з життям. За словами співслужбовців Андрія, він загинув, рятуючи життя побратиму.
14 червня Указом Президента України Андрія Токарчука нагородили орденом "За мужність" ІІІ ступеня. А 17 листопада у місті Бар на честь героя-захисника встановили меморіальну дошку на стіні школи №4, де він навчався.
Вічна пам’ять і шана нашому земляку воїну, який героїчно захищав свою Батьківщину, свою родину та кожного з нас!
Слава Герою!
