Війна зламала життя багатьом українцям. Більшість з нас її відчули з лютого 2022 року, але вона вже 10-й рік лютує, відбираючи тисячі життів. Тепер в Україні є свої справжні Герої, які своєю мужністю і відданістю рідній Батьківщині щодня заслужують це звання. Ми маємо мільйони історій, які неможливо читати та слухати без сліз, адже ворог не зламав нас, але скалічив долі, відібравши можливість просто жити своїм життям: працювати, відпочивати, виховувати дітей і т.д.
Війна дійшла майже у кожну сім'ю, забравши з неї сина, тата, чоловіка на захист рідної землі, які ще донедавна жили мирним життям і планували ремонти, поїздки, розваги та інше.
Так до 2014 року жив і Андрій Жолонко з Слободи Ходацької, але ворог прийшов в Україну і Андрій став на її захист.
Пішов добровольцем на війну у перший же рік
Головний сержант взводу Андрій Анатолійович Жолонко, позивний «інженер», народився 11 травня 1973 року у м. Вінниця. До 2014 року вів активне та насичене життя, займався різноманітною діяльністю.
Проте у 2014 році, коли розпочалась війна росії проти України, Андрій без вагань пішов добровольцем у 3 хвилі мобілізації та почав боронити рідну землю на території Луганської та Донецької областей. За роки служби неодноразово проходив навчання у військових спеціалістів НАТО, у тому числі з Канади та Британії. Став сапером. Оскільки без спеціального допуску займатись таким родом військових справ не дозволяється, у 2021 році, пройшовши чергове навчання, отримав другий рівень сапера (підривання та замінування полів).
На війні втратив обидві ноги та отримав поранення руки
В березні 2022 року, виконуючи бойове завдання під Миколаєвом, втратив дві ноги та отримав травму руки:
«Під ранок 5 березня ворог закидав позиції наших військових касетними мінами. Групу із 5 чоловік вивезли на розмінування. Оскільки хлопці не могли ні вийти, ні зайти до траншеї, нам потрібно було зачистити ту територію. До моменту отримання травми ми встигли виконати десь 70 відсотків роботи. Потім стався вибух. Десь через хвилину, після того, як я зрозумів, що трапилось, почав кликати на допомогу. Підрив стався у повітрі і це врятувало моє життя. Я дивом вцілів. Не стік кров’ю, бо судини від високої температури просто запаялися. Лікарі потім казали, що мені просто пощастило. Після підриву мій побратим, з яким проводили розмінування, прожив ще 5 хвилин та на моїх очах загинув», – пригадує той день Андрій.
Має численні нагороди
Андрій Жолонко за період служби має низку нагород, у тому числі орден за оборону Маріуполя, за участь в АТО.
На даний час проживає з дружиною та сином у селищі Слобода Ходацького старостинського округу.
Журналісти сайту БарNews.City приєднуються до вітань з ювілейним 50-річчям Героя та бажають йому міцного здоров'я, любові, миру та злагоди! Дякуємо за Вашу мужність, за службу Україні!
Історію про Героя - зі сторінки Барської міської ради.
