Депресія та хвороби серця – взаємопов’язані: депресія несе ризик появи проблем із серцем, а ті, як усі хронічні стани, часто призводять до тривожних чи депресивних розладів. Ця взаємна проникність зумовлена, з одного боку, фізіологічними механізмами і поведінкою людини – з іншого. Про це повідомляє МОЗ України.
Пацієнтам, їхнім близьким та лікарям важливо знати і памʼятати про зв’язок депресії й серцево-судинних захворювань, аби вчасно дати їм раду.
Що таке депресивні розлади
Ми кажемо в множині «депресивні розлади», бо крім великого депресивного епізоду існують ще стійка депресія, або дистимія, післяпологова депресія, передменструальний дисфоричний розлад, сезонне афективне порушення, стареча (сенільна) депресія, депресивний епізод в разі біполярного розладу.
Не всякий поганий настрій чи апатія свідчать про депресію – крім них, мають бути ще й інші симптоми, що проявляються день у день і буквально заважають жити, тобто спілкуватися, працювати, стежити за собою, піклуватися про близьких. Головними симптомами депресивних розладів є:
- втрата здатності відчувати радість і задоволення (ангедонія),
- збайдужіння до колись цікавих і приємних речей,
- постійний сум, відчай, відчуття втоми, власної нікчемності і безсилля,
- фізичні симптоми, які не мають очевидної причини,
- порушення сну, апетиту і лібідо – при чому вони можуть як сходити нанівець, так і надміру зростати.
Запідозрити в пацієнта чи пацієнтки депресивні розлади можуть не лише психіатр, а й сімейна лікарка чи інші медичні працівники, психолог та психотерапевт, адже діагностика спирається на чітко визначені критерії. Європейські настанови зі запобігання серцево-судинним захворюванням радять проводити скринінг депресивних розладів у всіх пацієнтів. Спершу достатньо запитати таке:
Чи був у людини принаймні один із ключових симптомів депресії упродовж принаймні двох тижнів:
- стійкий пригнічений настрій,
- помітно знижені інтерес до діяльності та відчуття задоволення від неї.
Якщо цього не було, то наразі депресія малоймовірна. Цих двох запитань достатньо, щоб виявити 88% депресії під час скринінгу пацієнтів. Більше про діагностику читайте в настанові для лікарів mhGAP.
Як пов’язані депресія і хвороби серця?
Загальна поширеність депресивних розладів становить 4-10 % в залежності від країни. Водночас серед людей зі серцево-судинними захворюваннями поширеність депресії сягає 15-30 %. Ба більше, двоє з кожних трьох людей, шпиталізовані із інфарктом міокарда, на якийсь час розвивають помірні депресивні симптоми.
І навпаки, люди із великим депресивним розладом майже втричі частіше мають серцево-судинні захворювання, аніж решта. При цьому ці захворювання в них з’являються на 7,5 років раніше, ніж в «сердечників» без депресивних розладів.
Американська асоціація серця та Європейське товариство кардіології визнали депресію фактором ризику за ішемічної хвороби серця. У здорових людей ризик пережити інсульт чи інфаркт різко зростає утричі, щойно з ними стається депресивний епізод. Найбільшу схильність до розвитку хвороб серця і судин мають люди зі стійкою депресією чи ті, в кого симптоми депресії проявляються «в тілі» більше, ніж «в думках».
Чому здоров’я серця і депресія пов’язані?
За зв’язком депресивних розладів та серцево-судинних захворювань стоїть низка цілком реальних фізіологічних та поведінкових механізмів. Розгляньмо головні із них.
Поведінка
Люди в стані депресії мають істотні складнощі з прийманням потрібних ліків та виконанням лікарських настанов – на це немає сил і мотивації. Як наслідок, уже присутні хвороби загострюються.
Люди, які переживають депресивний епізод, часто вдаються до таких механізмів «знеболення душі», як куріння чи алкоголь. А що більше людина курить та вживає алкоголь, то більший ризик інфаркту, інсульту та патологічних процесів в судинах, та важчий перебіг депресії.
Порушений сон
Поганий сон в разі депресії – це потужний прискорювач хвороб серця і судин, та посилювач жаги до жирної солодкої їжі. Саме під час глибокого сну спрацьовує механізм нормалізації тиску і сповільнення серцебиття. Якщо сон поверхневий і переривчастий, то цього не відбувається. На додачу люди, в яких відбувається короткочасна зупинка дихання уві сні (сонне апное), мають більший ризик і серцево-судинних захворювань, і депресії.
Цукровий діабет 2 типу
Цукровий діабет – це хронічне захворювання, за наявності якого або бракує гормону інсуліну, або клітини тіла до нього не чутливі. В більшості випадків цукровий діабет супроводжують інші хронічними захворювання – ожиріння, високий тиск, серцево-судинні захворювання, ниркова недостатність та депресія. Причина в тому, що до них веде порушений у разі діабету обмін речовин, а ще вони можуть мати спільну з діабетом першопричину в способі життя.
40% людей з діабетом втрачають психічний добробут чи навіть розвивають депресію.
Що робити?
Обізнаність пацієнтів та лікарів про зв’язок між хворобами серця, депресією, та способом життя є наріжним каменем підтримки добробуту людей із цими станами.
З-поміж усіх розладів, депресія найкраще піддається лікуванню: когнітивно-поведінкової психотерапії (КПТ) – в неважких випадках та поєднанню медикаментів та КПТ – у важчих. Так, частина депресивних епізодів минає сама, та навіщо ризикувати? Поки епізод мине чи затягнеться, бо обставини його підсилюють, можуть розвинутися хронічні захворювання чи залежності.
Тому задача полягає у вчасній діагностиці депресії. Не варто пояснювати свій постійно пригнічений стан віком, ситуацією в країні чи зимою – ліпше розповісти про це своєму сімейному лікарю. Сімейний лікар може провести скринінг депресії за допомогою уже згаданих двох питань (опитувальник пацієнтів PHQ-2) і уточнити свої підозри за допомогою розширеного опитувальника PHQ-9, що має 9 питань.
Якщо у вас є хронічне захворювання, чи то діабет, чи то ішемічна хвороба серця тощо, зважайте на свій психічний стан і говоріть про це із лікарями. Ми віримо, що вони не ігноруватимуть цю важливу інформацію і нададуть кваліфіковану допомогу. Подолання депресії допоможе вам ефективно дотримуватися призначених схем лікування та вести здоровий спосіб життя.
Якщо у вас депресія, чи вона була в минулому, неодмінно повідомте про це сімейному лікарю, аби він чи вона призначили необхідні обстеження:
- кардіограму,
- розгорнутий аналіз на холестерин (ліпідограма),
- визначення рівня глюкози на натщесерце
- аналіз на рівень глікованого гемоглобіну тощо.
Здоровий спосіб життя – понад усе
Нормалізація сну, збалансований раціон, щоденна фізична активність – ці заходи є спільними і в лікування депресії, і в управлінні серцево-судинними захворюваннями, діабетом та іншими хронічними станами. Ми кажемо «управління», бо хронічні захворювання не можна зцілити та можна стримувати їхній прогрес та запобігати супутнім хворобам.
