В Барській громаді усі, хто хоч трохи слідкує за новинами, або ж ходить на ринок, знають про маленьку, але дуже талановиту дівчинку Марійку, яка не просто дуже гарно та віртуозно у свої 9 років грає на фортеп'яно, а й дає благодійні концерти на ринковій площі. Спершу дівчинка збирала кошти для свого тата, який захищав Україну, але, на жаль, її тато загинув на війні. Дитина важко пережила цю втрату і певний час не виступала, а потім вирішила продовжувати своєю грою допомагати українським військовим.
Про життя, мрії та неймовірний талант юної піаністки нещодавно телеканал "Дім" у рамках програми "Я не забуду" відзняв відеосюжет. Його можна переглянути за посиланням.
Марійка займається музикою щодня по кілька годин
Вчителька Марійки - Тетяна Некрасова характеризує свою вихованку як вимогливу, старанну та одну з кращих учениць Барської музичної школи і називає дівчинку "Бджілкою-трудівницею". Марійка має абсолютний слух і гарне чуття ритму. Без маленької піаністки не відбувається жоден захід музичної школи, а також вона бере участь у благодійних концертах громади (бо під час війни інших і не проводять).
Уроки Марійки тривають 1-1,5 год майже щодня: "Ми не вкладаємося у 40 хв звичайного уроку. У нас дуже велика програма, яка охоплює класичні та сучасні твори. І жодного разу Марійка не сказала, що втомилася", - розповідає викладачка.
Скрін з відео терепередачі "Я не забуду"
Марійка вже перемогла у багатьох конкурсах і Всеукраїнських, і міжнародних та отримала багато відзнак та подарунків.
Коли дитина дізналася про те, що її батько загинув, вона не приходила на заняття близько тижня. А потім потроху почала повертатися до музики: "Вона зараз дуже рідко посміхається. Я і прошу: Ну посміхнися, ти така гарна дівчинка! Вона закрилася в собі. Але в музиці вона відкривається", - розповідає Тетяна Некрасова.
Скрін з відео терепередачі "Я не забуду"
Кумир дівчинки - композитор Людвіг Ван Бетховен. І оскільки дівчинка мріє бути піаністкою, автори програми вирішили допомогти цій мрії здійснюватися. Вони зробили їй подарунок: вони розповіли про неї художньому керівнику та диригенту Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю Збройних сил України, який запросив дівчинку взяти участь в одному з концертів ансамблю. І цей подарунок дійсно дівчинці дуже сподобався, адже вона тоді єдиний раз за всю передачу посміхнулася.
Скрін з відео терепередачі "Я не забуду"
Також на свій концерт, що відбудеться у Вінниці її запросила українська співачка Злата Огнєвіч.
Благодійні концерти Марійки розпочалися у 2022 році
Марійка Власенко навчається у 4-му класі музичної школи. Але вже з першого року навчання її вчителька та батьки помітили неабиякий талант та тягу до музики.
Мати Ольга розповіла ведучій програми "Я не забуду" Ірині Хоменко, що привела доньку в музичну школу в 6 років, щоб та спробувала себе у цьому напрямку: "Вона коли народилася, в неї були тоненькі-тоненькі пальчики. Думаю: буде або музикантом, або художницею", - згадує мама Марійки Ольга.
Фото: З сімейного архіву сім'ї Власенків
Перший волонтерський внесок дитини був, коли її тато вже захищав Україну і його бригаді потрібен був автомобіль. На День народження Марійці подарували гроші у сумі 2900 грн і 2 тис вона сама запропонувала віддати на купівлю автомобіля:
"Вона відклала 2 тис грн і сказала: "Це для папи". Я їй кажу: Маша, ти добре подумала? Бо, думаю, щоб потім не було сліз, якщо передумає. Але вона все обдумала і так вирішила, бо "Папі треба!". Мене спочатку аж шокувало це. Але це був її особистий вибір. Потім ми почали виходити грати на площі".
Грати на ринковій площі на фортеп'яно запропонувала дівчинці мама Ольга: "До нас приїжджав дитячий оркестр з благодійним концертом, який давав теж біля ринку. На той час ми відкрили збір на автомобіль для чоловікової бригади і я спитала Марічку чи вона б так зіграла. Вона спершу вагалася: "Я не знаю. А на чому я буду грати?.." Вона ще не знала як і що це буде. Але на день народження я подарувала їй синтезатор, а чоловік - колонку, і ми вирішили спробувати вийти, - розповідає мама дівчинки. - Донька дуже хвилювалася, взяла для підтримки свою сестричку. І її люди почали хвалити і заохочувати: "Яка маленька дівчинка! Як гарно грає!" Тоді вона зібрала до 5 тис грн. І вже наступного разу Маша була більш впевнена і з часом вона "втягнулася" і їй стало це цікаво й далі робити. Люди слухають, зупиняються, кидали гроші, приносять солодощі та цитрусові. Підходили і військові, фотографувалися з нею".
Тато Марійки тоді подякував донці від імені всього батальойону за допомогу у придбанні автомобіля
За приблизно два місяці Марійка грою на піаніно зібрала більшу половину суми, яка потрібна була на придбання автомобіля для батька дівчинки. Тато Марійки тоді подякував донці від імені всього батальойону за допомогу у придбанні автомобіля.
За зібрані кошти Марійка також купувала для військових фліски та ліки.
Повномасштабна війна з першого дня змінила життя сім'ї Власенків
Мама Марійки - приватний підприємець і працює на місцевому ринку, а тато до початку повномасштабної війни був будівельником. Але війна змінила все. Чоловік Юрій пішов до військкомату 25 лютого 2022 року, навіть попередньо не сказавши нічого дружині: "Я була в шоці! Я була така налякана! Я плакала, але розуміла, що відмовляти - нічого не дасть. Він був впертим, на наполегливим, і хоч прислухався до моєї думки, але його слово було основним", - згадує Ольга.
Зі сторінки Юрія Власенка
Юрій захищав Україну під Бахмутом. А 6 квітня 2023 року Ольгу повідомили, що її чоловік не вийшов на зв'язок. Але жінка відчула неладне ще до того дзвінка: вона собі місця не знаходила, але намагалася заспокоїтися: "Я себе постійно заспокоювала, бо вважала, що якщо в мене гарний настрій, то я йому це передаю. Але тоді був страшний мінометний обстріл. Я сподівалася, що він таки знайдеться в госпіталі, чи може десь без пам'яті, а може - в полоні. Я думкою про полон жила десь півтора місяця. Але потім підтвердилося, що він загинув".
На жаль, поки тіло Юрія так і не вдалося евакуювати, тому в родини немає куди прийти на могилу свого захисника.
Дівчатка звістку про гибель батька сприйняли дуже важко
Спершу Ольга не хотіла дітям нічого розповідати про тата, оскільки ще сподівалася, що він знайдеться: "Коли ми пішли здавати ДНК, перед дітьми ця тема була закрита. Я просила поліцію, щоб вони нічого не казали. Брали ДНК в молодшої доньки, і коли вона прийшла додому, то сказала: "Я вам хочу сказати щось. Знаєте, наш тато загинув". Я не знаю як вона собі це зрозуміла. Можливо тому, що там була така обстановка, що всі плакали, адже ми бути там не одні", - згадує Ольга.
Марійка теж дуже важко сприйняла звістку про втрату тата. Дівчинці було на той час 8 років, вона почала заїкатися і ще більше закрилася в собі.
"Але ми надіялися до останнього. Я молилася, не хотіла вірити в найгірше. Я йшла на всі методи: шукала його по госпіталях, дзвонила в морги. А потім вже зідзвонилися з хлопцями, які з ним служили і вони розказали, що бачили, як він загинув. Але остаточно вже розуміння прийшло, коли його співслужбовці повернулися на ротацію, а наш батько не повернувся. А ми чекали його. Так чекали...", - розповідає Ольга.
Скрін з відео терепередачі "Я не забуду"
Ольга - сильна жінка, яка зі всіх сил тримається заради дітей і не допускає, щоб дівчата бачили її сльози: "Я не маю права плакати, бо я в своїх дітей залишилася одна. Вважаю, що наше життя заздалегідь розписано десь там на небі, і ніхто не знає які в Бога на мене плани. Я не знаю чому так сталося саме зі мною, моєю сім'єю, але мені треба жити заради дітей. Мої діти за один день подорослішали десь на років 10".
Марійка повернулася до благодійних концертів за пів року
До концертів на вулиці Марійка повернулася десь за пів року після страшної звістки про тата: "Мама, як немає мого батька я буду грати для чужого!", - так, розповідає Ольга, дівчинка вперше після довгої паузи виявила бажання продовжувати волонтерити, - Я не заставляла її, спитала тільки для кого вона буде грати, кому ми будемо віддавати гроші. Вона відповіла, що для ЗСУ. Зараз ми зібрані кошти віддаємо волонтеру, який працює теж на ринку".
За весь час дівчинка своєю грою зібрала понад 150 тис, але насправді мама не підраховувала зібрані суми, тому це ймовірно набагато більше.
За свою благодійну роботу Марійка вже отримала відзнаку "Волонтер України".
Фото: vikna.tv
"Я пишаюся своєю дитиною і розумію, що своє життя проживаю не даремно", - каже Ольга.
Скрін з відео терепередачі "Я не забуду"
На ринку дівчинка починає свій концерт з 9.00 після "Загальноукраїнської хвилини мовчання", а завершує о 12.00-13.00. Дівчинка розповідає ведучій, що коли втомлюється, то відпочиває, а потім знову продовжує грати: "Я граю десь п'ять творів, а потім відпочиваю хвилини дві".
Коли дуже холодно піаністка теж грає, але в рукавичках, хоча це насправді дуже незручно та важко.
Свій концерт дівчинка починає з виконання Гімну України, потім грає пісню "Ой, у лузі червона калина", а далі вже обирає композиції на свій вибір. Закінчує Марійка виступ виконанням композиції "Запорізький марш", який сама підібрала ноти та вивчила вдома.
Марійка вже відчуває себе "зіркою" у своєму місті і помічає, що всім подобається, як вона грає.
Ми віримо і знаємо, що у цієї дитини велике майбутнє. І хоч вона дуже серйозна і закрита, але має велике і чуйне серце, адже не кожна доросла людина зможе зробити стільки для благодійності, скільки у свої 9 рочків зробила Марійка. В мороз, дощ та в спеку Марійка по 3-4 години грає для того, щоб допомогти ЗСУ приблизити кінець війни.
Редакція БарNews.City бажає цій талановитій дівчинці, щоб її мрії здійснювалися, щоб в її житті було багато радісних моментів, і щоб посмішка повернулася на її обличчя. І щоб нарешті настав мир і вона могла жити і розвивати свій талант під мирним небом без жодних тривог!
