В Барській бібліотеці волонтери завершують ремонтні роботи. Стіни дофарбували, підлогу - теж. Втомлені, пропахкані фарбою, але щасливі, що долучилися до молодіжної ініціативи, студенти Барського будівельного ліцею разом з майстринею Оксаною Мартинюк завершили свою місію. Керівник проєкту Марія Суконник, для якої створення молодіжного простору став першим проєктом, в якому вона не просто бере участь, а головна, - задоволена роботою волонтерської команди.
Марія лиш минулого року закінчила одинадцятий клас і наразі навчається на першому курсі Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського на соціального працівника. Її освітня програма - Міжнародні соціальні проєкти та волонтерська робота.
Займатися громадською діяльністю Марія почала з 14 років. Тоді вона долучилася до команди МБІ, потім познайомилася з Тетяною Поповою і так спершу час від часу, а потім вже і систематично почала брати участь у різних волонтерських проєктах.
Увесь цей час вона не лише волонтерила, а й працювала після уроків у школі. Вона вела заняття для дітей раннього та передшкільного віку в освітньому центрі "Емоджі", а також проводила розважальні заходи для дітей та денний табір. По закінченню школи Марія пішла з "Емоджі", бо вступила до вишу. Але оскільки її факультет перейшов на дистанційне навчання, з Бару не виїхала і ще кілька місяців працювала баристою у DDM кафе і брала участь у форумах та інших молодіжних заходах. Крім того, вона є членкинею молодіжної ради, яка працює при Барській міській раді:
Марія Суконник
"В молодіжну раду я прийшла не відразу після її створення, адже не дуже вірила в її дієвість. Але після двох цікавих проєктів, які провела її активна група, я вирішила доєднатися до команди. І з того почалася вся "двіжуха", пов'язана з молодіжною радою. І паралельно більше почала працювати з Тетяною Поповою, головою Молодіжної ради".
І ось тепер Марія керує проєктом від громадської організації "БУР" на будівництво молодіжного простору, який виграла ініціативна група Барської молодіжної ради. І хоч не все в реалізації задуму пішло так, як би хотілося, бо окремого приміщення знайти не вдалося, Марія характеризує свій перший досвід в загальному, як позитивний: "Проєкт в цілому досить проблемний, але є і позитиви: ми почали цю роботу і, сподіваюся воно матиме продовження. Я готова далі працювати, писати наступні гранти під ідею, але якщо міська рада та Відділ культури підтримають створення молодіжного центру в перспективі. Якщо ні - певно поїду в інше місто і буду працювати там. Мені цікава громадська діяльність і хочеться її продовжити. Зараз я навчаюся і, принаймні до завершення інституту хотіла б тут ще попрацювати".
В ідеалі молодіжний простір Марія бачить не в читальній залі бібліотеки, а як окреме приміщення, де б працювали різні секції, гуртки та проводилися різні тренінги та активності для людей будь-якого віку. Тут би можна було б створювати і робочі місця, і скоординувати в одному місці позашкільну роботу, яка розпорошена по місті. Але починати можна і з малого.
Далі, коли фарба висохне, в наявний молодіжний простір закуплять безкаркасні крісла та кілька стільців і будуть починати проводити щось для молоді.
