Усім відомий в Барі клуб спортивних єдиноборств ім. Юрія Барди «ДАО» нещодавно відзначив свій 40-річний ювілей. Наразі він навчає своїх вихованців переважно кікбоксингу, а спершу кваліфікувався, як секція карате. За час свого існування, з 1983 року, «ДАО» виховав і навчив різних видів єдиноборств понад тисячу дітей та дорослих. Серед теперішніх вихованців клубу є чимало дітей та й онуки колишніх учнів, що дуже тішить засновника клубу, незмінного тренера «ДАО» Михайла Язвенюка.
Наші журналісти поспілкувалися з Михайлом, який розповів про історію створення «ДАО», його діяльність, філософію та секрет успіху.
Історія заснування клубу "ДАО"
Родом Михайло Язвенюк з села Сеферівка Барської громади, але з 6 років проживає в Барі. Тут з дитинства займався волейболом, ходив у школу, але завжди мріям про єдиноборства. Та оскільки в Барі такої секції не було, займатися омріяним видом спорту почав вже на третьому курсі Вінницького політехнічного інституту. Там також грав у студентській волейбольній команді, яка посідала призові місця на чемпіонатах області та України.
Служба в армії у повітряно-десантних військах ще більше укріпила любов Михайла до єдиноборств:
«Мій командир взводу був майстром спорту по дзюдо. Я з ним тренувався і це ще більше дало мені поштовх до занять», - згадує Михайло.
Коли у 1983 році він повернувся додому з армії, то організував першу в Барі секцію східних єдиноборств. На той час ці види спорту були заборонені радянською владою, тож тренування фактично проходили підпільно. Спершу вони відбувалися у приміщенні Барського будівельного училища (зараз - ліцей), де він працював майстром.
Чому клуб носить назву імені Юрія Барди
В цей же час, його хороший знайомий та друг Юрій Барда паралельно відкрив свій клуб єдиноборств у підвальному приміщенні багатоквартирного будинку по вулиці Комарова:
«Ми працювали паралельно. Він був дуже хорошою людиною, як то кажуть: «душею колективу», хорошим організатором. Теж займався спортом в армії.
Коли в середині 80-х єдиноборства дозволили, ми разом їздили на змагання. Але у 1986 році Юра важко захворів. Лікування не давали особливих результатів і у 1991 році його нестало», - згадує Михайло, для якого це було досить важким ударом.
Учні Юрія Барди перейшли до Михайла Язвенюка, а клуб єдиноборств він вирішив назвати у честь свого друга. І з 1993 р свою секцію карате від офіційно зареєстрував як «Клуб спортивних єдиноборств ім. Юрія Барди «ДАО» (дослівно «ДАО» переводиться як шлях розвитку, самовдосконалення). Зараз це - громадська організація «Клуб спортивних єдиноборств ім. Юрія Барди ДАО».
Клуб виховав чимало кандидатів у майстри спорту і навіть - чемпіонів України
З часом заняття карате переформатувалися у кікбоксинг. За період свого існування спортсмени брали участь в різних змаганнях з карате, кікбоксингу, тайбоксу, боксу, ушу та рукопашного бою.
За 40 років «ДАО» виховав чимало здібних спортсменів, серед них - 11 кандидатів в майстри спорту з ушу (Сергій Досій, В’ячеслав Досій, Денис Весельський, Василь Стефанов, Олександр Костяк, Сергій Мерзляков, Андрій Луцьков, Роман Дудар, Ярослав Стефанов, Олександр Тирук, Віталій Ваврух) та 7 кандидатів в майстри спорту з кікбоксингу - Василь Стефанов, Олександр Тирук, Ярослав Стефанов, Олександр Рогач, Андрій Луцьков, Віра Ільніцька, Віталій Ваврух.
Василь Стефанов – срібний призер чемпіонату світу з кікбоксингу, чотириразовий чемпіон України з кікбоксингу 2004-2007р., чемпіон України з ушу, – Майстер спорту України з кікбоксингу.
Віталій Ваврух – срібний призер Кубку світу з кікбоксингу 2019 року, неодноразовий чемпіон України з кікбоксингу та ушу.
Коли тренування і хто тренує
Тренування проходять тричі на тиждень по півтори години. Крім того, для дітей, які готуються до змагань, є ще додаткові два безкоштовні тренування на тиждень.
Займатися тут можна дітям від 5 років і дорослим. Заняття проходять у три вікові групи: молодша (5-7 р.), середня (8-10 р.) та старша (від 11 років).
Крім Михайла Язвенюка, в клубі є ще два тренери: Василь Стефанов, періодично приїжджає на тренування та Роман Любарський – теж учень «ДАО», має спортивну кваліфікацію та педагогічну освіту. Він здебільшого тренує молодшу групу.
Займатися можуть усі охочі
У клубі спортивних єдиноборств «ДАО» може тренуватися кожен, хто бажає: і дорослий, і діти. «Є така приказка: «Чемпіонами стають кращі, а здоровими можуть стати всі», - говорить Михайло Язвенюк. – До нас приходять не лише для того, щоб їздити на змагання, досягати спортивних звань. Багато хто приходить тренуватися для себе, щоб стати сильнішими, впевненішими, здоровішими, для самозахисту. Це і діти, і дорослі».
Михайло прихильник того, щоб дитина могла обрати для себе той вид спорту, який їй до душі: «Я люблю працювати з мотивованими дітьми. Тож вважаю, що спортом займатися має кожен, але тим видом, який дійсно подобається. У нас є учні, які приходять, потім йдуть на інші види спорту. Є й такі, які потім повертаються. Але важливо, щоб дитина знайшла себе у чомусь сама. А це можливо лише шляхом проб».
Секрет успіху чемпіонів
Тренер вважає, що 90% успіху дитини залежить від її батьків: «Коли доросла людина сама контролює себе, то дитину треба стимулювати, водити на тренування… А коли це зима, або ж дощова погода, часто саме батьки «здаються» і першими».
Михайло каже, що зараз дітей заманити на спорт не легко, адже діти зайняті іграми у телефонах та іншими справами. Але для здоров’я усім потрібні фізичні навантаження. І хоч у місті є також чимало інших гуртків не спортивного спрямування, але хто бажає, той легко це поєднує зі спортом.
Ми запитали у тренера наскільки це травматичний вид спорту. Михайло запевняє, що це зовсім не так: «Наприклад, якщо порівняти з футболом, то футбол далеко попереду. Тут спортсмени всі в екіпіровках: на руки, на ноги, капа, бандаж… Навіть на змаганнях серйозних травм практично немає. А якщо дитина не йде на змагання, а займається для себе – то тим більше».
Вже багато років клуб спортивних єдиноборств «ДАО» проводять свої тренування у підвальному приміщенні багатоквартирного будинку по вулиці Героїв Майдану, 17: «Колись там був клуб шахів, а дякуючи колишньому міському голові Юрію Телезі, нам дали це приміщення. Ми його обладнали, поставили тренажери, і з тих під у нас з’явилися результати».
Не лише боями єдиними
Будь-який тренер, запевняє Михайло, має бути насамперед педагогом і наставником: «В процесі тренувань йде постійне ненав’язливе виховання. Ми спілкуємося з дітьми, щоб вони не застосовували силу в злих намірах, щоб виростали хорошими людьми. Вчимо їх любити природу та поважати людей».
Крім тренувань у залі, Михайло влітку влаштовує для вихованців велозабіги, разом прибирають ліси, посадки та береги річок, а також проводять багато інших цікавих зустрічей.
У клуб приходять займатися не лише хлопці, є й чимало й дівчат, які не просто займаюся, а стають переможцями у змаганнях різних рівнів. Тут стають сильнішими і тілом, і духом, знаходять друзів та назавжди змінюють своє світосприйняття. Бо для кожної людини, яка починає займатися спортом, з часом він стає частиною її життя.
