У Копайгородській громаді волонтерки "Офісу кулінарів", від початку повномасштабної війни, готують смаколики для військових та організовують благодійні ярмарки, за виручені кошти з яких, купують необхідні для фронту речі.
Журналісти редакції «Bar News City» поспілкувалися з активною учасницею копайгородської ініціативи Інною Мосьондз про допомогу нашим бійцям. Далі - її пряма мова.
«Офіс Кулінарів». З чого все починалося
У перші дні повномасштабного вторгнення Копайгородська громада дуже сильно згуртувалася. Спочатку усі охочі плели маскувальні сітки у місцевій школі. Згодом виникла ідея приготувати голубці та вареники з різними начинками, щоб таким чином підтримати наших захисників.
Перший час постійної кухні з усім необхідним не було, тому найперші страви готували вдома у волонтерки Надії Ковалишеної. Це було приготування аж девʼяти відер голубців. Активно допомагали Надія Кицишина і Наталя Скрипник. Згодом, до трійки волонтерів доєдналися й інші місцеві жительки: Любов Гурін, Галина Нечитайло, Ніна Бешлега, Надія Козловська, Галина Каліцінська, Валентина Кобилянська, Алла Белінська, Любов Домерат, Вікторія Яремчук, Крістіна Печенюк, Надія Козловська, Алла Сольвар, Марія Мазур, Олена Шевцова, Олена Куца і Тетяна Шубінська.
Людмила Кушнір, голова селищної громади, запропонувала перейти у приміщення лікарняної кухні. Тепер наші волонтери мають постійне місце для роботи, яке ми жартома називаємо «Офіс Кулінарів». Саме там сушать овочі, готують домашні страви, випічку та консервацію, які згодом відправляють на передову.
Коли ми вже перейшли до приміщення лікарні і більш-менш облаштували його, я почала систематично фотографувати процес роботи та виставляти цю інформацію у фейсбук, щоб якомога більше людей могли дізнатися про нашу ініціативу та підтримати її.
Назва «Офіс кулінарів» також зʼявилася не з проста. Після переходу на нове місце, почали активніше спілкуватися між собою і ділитися різними рецептами, які набувалися досвідом і роками. Усе це потрібно було якось зафіксувати. В меблях ми знайшли старий журнал для ведення записів, датований 92-м роком. Туди й записували свої не менш старі кулінарні секрети. Тоді й зрозуміли, що кожна із нас «кулінар», адже має свої «фішки» і фірмові страви. Вже ввечері Тетяна Шубінська створила в одному з меседжів групу для комунікації з назвою «Офіс кулінарів». Ця назва відразу прижилася.
З продуктами та супутніми витратами допомагають усі: місцева влада, жителі та аграрії. Влада оплачує комунальні платежі: електроенергію, якої йде чимало (сушарки для овочів працюють по суті постійно), воду та газ. Аграрії допомагають продуктами для випічки: надають муку та цукор. Місцеві жителі приносять сезонні продукти та консервацію.
Також є меценати, які підтримують і коштами, і продуктами. Так, наприклад, один місцевий благодійник, який займається тваринництвом, постійно привозить мʼясо. Він робить великий вклад для потреб ЗСУ, проте бажає залишитися анонімним. Загалом жителі Копайгороду, Шипинок, Шевченкового, Лісового, Каришкова, Попівець зносять багато продуктів. Допомагають і коштами, щоб волонтери «Офісу» могли докупити все, що потрібно. Допомагають з сусідніх областей та навіть з-за кордону. Зокрема, отримували переказі від українців, які зараз проживають у Польщі та Італії.
Оскільки ми живемо у селі, то є в достатку овочів та різної городини: картоплі, буряка, моркви. Також багато сезонних продуктів. Зараз це: цибуля, петрушка, квасок та різна зелень. Все це місцеві мешканці несуть до нашого «офісу», а ми переробляємо і готуємо до відправки на фронт.
Звісно, інколи в «не сезон» буває потреба в якихось конкретних продуктах. Тоді шукаємо можливість поїхати на оптовий ринок, щоб закупити необхідне по нижчій ціні. Кошти завжди використовуємо раціонально, по-господарськи. Якщо щось і потрібно докупити, то точно не шукаємо найпростіших шляхів.
«Борщі для ЗСУ»
З жовтня 2023 року наші волонтери ще більше розширили свою діяльність і почали співпрацювати з київською ініціативою групою «Борщі для ЗСУ».
Військові волонтери Клавдія Склярук та Віктор Забора, з якими ми тісно співпрацюємо, познайомилися з керівником київської самоорганізованоі групи волонтерів Тійною Каратаєвою. Ініціатива Тійни має назву «Борщ для ЗСУ». Загалом, вони сушать овочі, які потім переробляють на сухі супи, борщі та каші і безкоштовно передають військовим на фронт і волонтерам, що їздять на передову. Клавдія та Віктор звернулися до них за допомогою. Організація їм дала сухі овочі, але попросила, щоб вони привезли овочі на переробку. Тож ми через соцмережі організували серед односельчан збір продуктів. Люди зносили все, що гарно вродило: картоплю, моркву, цибулю, часник, буряк та різну городину. Це все поїхало на Київ, а взамін до нас привезли готові сухі супи і борщі.
Тійна якраз тоді отримала чимало замовлень з фронту. Була потреба в людському ресурсі: не вистачало робочих рук, які могли опрацювати усі замовлення. Клава Склярук запропонувала наступний формат співпраці: копайгородчани допомагають сушити овочі, а готові суміші відвозитимуть до Києва, а звідти - на різні напрямки. Зараз це: Донецький, Запорізький, Харківський та Херсонський.
Наш «Офіс» від киян отримав відповідне обладнання: дві сушки.
Для першої проби ми з дівчатами переробили п’ять сіток свіжої картоплі і насушили з них 17 кілограмів сушеної. Потім її відправили в Київ на перевірку і пройшли усі вимоги щодо якості.
Також ми обмінялися номерами телефонів з Тійною Коротаєвою і досить часто зідзвонювалися, адже до кожного овоча треба «прилаштовуватися» у плані сушки: потрібна відповідна температура і вміння правильно розрахувати час приготування.
Далі процес налагодився і ми почали обробляти значно більші обʼєми продуктів.
У листопаді «Офіс» переробив 13 сіток картоплі, з яких вийшло 47,5 кілограма сушеної. Крім того, ми ще відправили два пакети сушеної петрушки. І розпочали опрацьовувати моркву. Третя партія «сушки» мала ще більше різноманіття овочів. Сухими вийшло: 9,5 кг буряка, 4,6 кг моркви, 8 кг капусти, 0,5 кг петрушки та 1 кг кропу.
Згодом ресурсу двох сушарок стало не вистачати. Довелося ще одну сушку позичити у сусідньої громади, які також мали дві сушарки, щоб встигати обробляти все вчасно. Коли у київських «Борщах для ЗСУ» дізналися про це, нам привезли ще два пристрої. Тобто тепер у нас є пʼять сушарок, які постійно задіяні.
Волонтери провели вже тринадцять благодійних ярмарків
Крім сушки овочів також активно проводимо ярмарки. Такий формат роботи допомагає трохи урізноманітнити будні та зібрати кошти, які згодом конвертуються в необхідні речі для військових. Щоразу орієнтуємося на потреби конкретного підрозділу. З останнього: нашим захисникам на Донецькому та Харківському напрямках потрібно було закупити спеціальну тканину для антидронових сіток (ціна за рулон 4 тисячі гривень).
Всього провели тринадцять ярмарок. Чотирнадцята буде 23 травня на базарній площі у селі Попівці. А пʼятнадцята, ювілейна, у Копайгороді. За кошти, які зберемо, плануємо закупити FPV дрони. Волонтери з Іванівців хочуть купити два таких дрони. Тепер наші волонтерки жартують, що нам треба зібрати на чотири, щоб закупити більше. Насправді це лише жарт, ми дуже раді, що громади гуртуються і активно допомагають військовим. Особливо тішить коли до волонтерства долучаються діти. Наші маленькі помічники - це майбутнє України, наша гордість і підтримка.
Від «Офісу» хочемо подякувати усім меценатам, благодійникам, усім, хто допомагає та підтримує нас та наших українських захисників. За тісну співпрацю, логістику і швидку доставку усіх вантажів волонтерам Клаві Склярук, Віктору Заборі. Разом ми все подолаємо, бо разом ми велика сила».
Усіх, хто бажає допомогти волонтерам, пишіть Інні Мосьондз.
