Алергічний риніт, який також називають сінною лихоманкою, — алергічна реакція, яка супроводжується чханням, закладеністю, свербежем у носі та сльозотечею. Хвороба значно погіршує самопочуття та знижує якість життя. Проте для полегшення симптомів приймають протиалергічні препарати, такі як Алерзин.
Що провокує алергічний риніт
Кілька внутрішніх і зовнішніх алергенів провокують сінну лихоманку. Загальні тригери:
- пилок дерев, бур'янів і рослин;
- спори цвілі;
- шерсть домашніх тварин;
- пилові кліщі;
- послід і слина тарганів.
Вдихання алергенів через ніс або рот провокує вивільнення природної хімічної речовини — гістаміну. Він спричиняє розширення судин і набряк. Саме це і зумовлює симптоматику риніту.
Основні симптоми
Характерні для сінної лихоманки симптоми:
- закладеність носа, чхання та нежить;
- свербіж у носі, горлі та очах;
- почервоніння очей або сльозотеча;
- головні болі;
- скупчення слизу в носі та горлі;
- втома;
- біль у горлі через стікання слизу в горлі;
- хрипи, кашель і проблеми з диханням.
Симптоми алергічного риніту проявляються протягом року. Алергія на вулиці загострюється навесні, влітку та на початку осені залежно від місця проживання. У теплу погоду цвітуть бур’яни та квіти, кількість пилку зростає. Алергія в домашніх умовах, наприклад на домашніх тварин і пилових кліщів, може погіршитися взимку, оскільки люди проводять більше часу вдома із закритими вікнами.
Як позбутися алергічного риніту
Ліки проти алергії полегшують симптоми та допомагають жити з сінною лихоманкою. Проконсультуйтеся з сімейним лікарем, терапевтом або алергологом, перш ніж приймати будь-які ліки. Антигістамінні препарати доступні за рецептом або без. Вони діють, блокуючи гістамін, який виділяється під час алергічної реакції. Основні антигістамінні:
- лоратадин;
- цетиризин;
- фексофенадин;
- левоцетиризин.
Деконгестанти (назальні спреї) знімають закладеність носа та носових пазух. Проте вони спричиняють звикання, якщо використовувати їх довше ніж п’ять днів. Кортикостероїдні назальні спреї зменшують запалення та полегшують симптоми сінної лихоманки. Побічні ефекти включають головний біль, подразнення носа, носові кровотечі та кашель. Під час алергічної реакції організм виділяє лейкотрієни, гістамін та інші хімічні речовини, які провокують запалення та симптоми сінної лихоманки. Інгібітори лейкотрієнів (монтелукаст) блокують лейкотрієн і відпускаються лише за рецептом. Імунотерапія допомагає організму навчитися сприймати алергени. Лікар робить серію ін’єкцій з невеликою кількістю алергену. Кожного щеплення, спеціаліст збільшує кількість алергену. З часом імунна система виробляє несприйнятливість до алергену і перестає реагувати на нього.
