Родичі та знайомі чотирьох загиблих барських захисників подали петиції до Президента України про присвоєння воїнам звання "Героя України". Нагадуємо хто ці мужні захисники та просимо підписати петиції. Так ми можемо висловити свою вдячність нашим воїнам за їх героїчний захист нашої країни та кожного з нас.
1. Владислав Гутік
Історії Полеглих Захисників України: Владислав Гутік народився 3 грудня 2001 року в селі Ялтушків Жмеринського району. Там провів і дитинство. Після закінчення 8 класу, пішов навчатися в Кам’янець-Подільський військовий ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Провчившись там два роки перевівся до Барського педагогічного ліцею. І після його закінчення вступив до Житомирського медичного коледжу.
На війні був із 2022 року. Був змушений підписати контракт, бо не хотіли його брати, через стан здоров’я і молодий вік. Але Влад чітко знав, що хоче стати на захист своєї держави, сім’ї і рідної землі.
Старший навідник бойової машини реактивного артилерійського взводу, реактивної артилерійської батареї.
“Влад був порядним та відповідальним військовослужбовцем, неймовірним товаришем і мужнім бойовим побратимом, готовим будь-якої миті прийти на допомогу”, – зазначають побратими Влада.
В кінці серпня,старший солдат Владислав Гутік, планував узяти відпустку, до якої не дожив лише день. 26 серпня 2024 року під час обстрілу окупантами позицій ЗСУ біля населеного пункту Красногорівка Покровського району на Донеччині отримав поранення, несумісні з життям.
Поховали воїна в рідному селі Ялтушків.
У нього залишилися двоє синів, дружина, батьки та брат.
Вічна пам’ять та слава Герою України!
2. Сергій Максимчук
Сергій Максимчук народився 7 травня 1981 р. Позивний - «МАКС».
Мав чітку позицію, був патріотом, любив Україну і вважав чоловічим обовʼязком кожного її захищати.
"До повномасштабного вторгнення, мій чоловік був звичайним цивільним, а вже 2 березня 2022 р добровільно встав на захист нашої Батьківщини. Разом з побратимами боронив Бахмут, Лиман. Він був надійним плечем побратимам і разом вони пройшли чимало гарячих точок фронту, пережили багато складних моментів. Його знали як надзвичайно сміливого і відважного воїна. Сергій до останнього подиху був вірний своїй країні, у бою за свободу нашої Батьківщини, проявляючи стійкість мужність і героїзм. Загинув 2 серпня 2024 року внаслідок штурмових дій противника біля н.п Новосадове, Краматорського району, Донецької області.
У Сергія залишились дружина, батьки, син та донечка.
Вічна пам'ять та слава Герою України!
3. Руслан Матющенко
Руслан Матющенко з перших днів вторгнення не роздумуючи добровільно пішов захищати свою країну від загарбників.
Він - солдат-сапер 124 бригади, 192 батальйону ТРО. Брав участь у бойових діях на Харківщині а потім на Херсонському напрямку, в бойових діях зі звільення лівого берега Херсонщини, розміновував нашу землю, отримав дві контузії.
Був патріотом своєї країни, вірний присязі до останніх днів свого життя.
Втратив своє життя на Херсонському напрямку, героїчно захищаючи свою державу.
Був сміливий, відповідальний, твердо і героїчно виконував свої обов'язки захисника.
4. Геннадій Керничний
Захисник 1997 р.н. В кінці 2014 року Геннадій добровільно поповнив лави ЗСУ. У 2015 році брав участь в боях за Дебальцево. Далі Мар'янка, станиця Луганська, Щастя, Весела гора, Зайцево, Золоте 2.
Протягом служби отримав дві контузії, у 2019 втратив частину нижньої кінцівки. З 2022 року брав участь у обороні Макарова, Лютіж, Козировичі, обороні, штурмі і зачистці Мощуна, Ірпіня, Бучі, Гостомеля. Харківський напрямок: оборона, штурм і звільнення Прудянка, Супівка, Кочубеївка та ін. Бої за Донецьк. Штурм і звільнення Ямполя, оборона і штурм Вуглегірської ТЕЦ, Новолуганське, Мала Миколаївка, Одрадівка, Кліщіївка, Іван Град, Опитне. Безпосередньо місто Бахмут – 10 місяців. В ході виконання завдань особисто організовував розвідувальні операції та здійснював проведення розвідки вихідних районів, маршрутів руху військ.
Серед відзнак: нагорода «За мужність» ІІ-ІІІ ступеня, «За військову службу Україні», «За пролиту кров в боях за Україну», «За взірцевість» ІІ-ІІІ ступеня, «Іду на ВИ» І ступеня, «За воїнську доблесть», «Воля і мужність», «За оборону рідної держави», «Учасник АТО», «Учасник ООС», «За оборону Мар'янки», відзнака командуючого ОТУ «Південь, нагородна зброя Glock 17, Орден Покрови Козацтва.
Загинув 23 вересня при виконанні бойового завдання.
