Бачити, як член родини або друг гине через вживання наркотичних речовин, дуже страшно. Тому не дивно, що багато родичів усіма силами намагаються допомогти хворому одужати. Прояви турботи бувають різними, починаючи від вмовлянь та погроз, закінчуючи організацією примусової терапії. Останній засіб є радикальним, але чи дає він очікуваний результат, чи взагалі можна примушувати когось лікуватися? Тільки розібравшись в цьому, можна приймати остаточне рішення.
Що потрібно знати про примусове лікування наркоманії
Відповідно до чинного законодавства нашої країни, лікування наркозалежності має бути добровільним. Жодну особу, якщо вона не є загрозою для оточуючих, не мають право заставляти проходити терапію. В усіх державних та приватних закладах пацієнти підписують згоду на проходження програми відновлення. Виключення становлять лише випадки, коли є відповідне рішення суду, яке зобов’язує особу пройти лікування від наркотичної залежності. На практиці такі справи відкривають дуже рідко. Отже, родичі юридично не мають змоги впливати на рішення хворого щодо госпіталізації.
Примусове лікування – погана ідея з багатьох причин:
- за будь-якої можливості наркоман почне знову вживати заборонені речовини;
- хворий перестане вас сприймати як підтримку та відчує себе зрадженим;
- під час перебування в лікувальному закладі наркоман приховуватиме справжні почуття та чекатиме на виписку;
- турбуючись про близьку людину, ви ризикуєте стати співзалежним.
Як діяти у разі розвитку наркозалежності у члена родини?
Помічаючи ознаки захоплення психоактивними речовинами, ігнорувати проблему не варто. Але й вдаватися до радикальних дій теж немає сенсу, адже цим лише можна порушити довірливі стосунки, які потім відновити буде вкрай важко. Найбільш правильним у такій ситуації буде:
- відверто поговорити про наявність проблеми, уникаючи звинувачень та підвищення тону;
- чітко заявити про те, що не будете миритися із залежністю родича;
- наголосити на своєму бажанні допомогти в організації лікування наркозалежності та за його/її згоди записатися на консультацію до нарколога;
- в жодному разі не покривати витівки та правопорушення, які залежний вчинив у стані наркотичного сп’яніння;
- знайти авторитетну для хворого людину, яка б поговорила про наслідки зловживання забороненими речовинами.
Також варто уникати надмірного контролю та турботи – наркоман повинен розуміти, що сам відповідальний за своє життя та має щось зробити для його зміни на краще. Правильна позиція, коли ви готові підтримати у разі погодження на лікування, але не будете вирішувати чужі проблеми, адже маєте власні потреби й бажання.
