Минає річниця пам'яті захисника Анатолія Римара - водія понтонного відділення понтонного взводу понтонно-мостової роти понтонно-мостового батальйону військової частини А0853. Позивний — «Солодкий». Про його життя пише Барська міська рада.
Анатолій Римар народився 23 серпня 1989 року в місті Бар. У селі Балки минули його дитинство та юність. Він зростав єдиним і безмежно любимим сином Галини та Анатолія. Після закінчення дев'яти класів Балківської школи Анатолій вступив до Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Михайла Грушевського на спеціальність «Правознавство». Згодом продовжив навчання у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича та Вінницькому національному аграрному університеті, де здобував вищу освіту. У 2008–2009 роках проходив строкову службу у підрозділі Національної гвардії України.
Понад десять років Анатолій віддав праці на посаді майстра комунального підприємства Бар-Благоустрій. У колективі та серед містян його знали як винятково порядну, щиру, відповідальну людину з дуже добрим серцем.
У вересні 2012 року Анатолій створив сім'ю з коханою дружиною Марією, а в жовтні 2019 року у подружжя народилася донечка Сонечка, яку батько безмежно обожнював. Анатолій був надзвичайно турботливим, люблячим чоловіком, який завжди був поруч, підтримував і беріг свою родину. Він щиро мріяв про щасливе майбутнє для своєї сім'ї та вільної України. Друзі та побратими згадують його як світлу, сонячну людину, яка завжди спішила на допомогу. Анатолій умів радіти життю, щиро сміятися, цінувати тепло кожного дня. Захоплювався мотоциклами, риболовлею, простими радощами та затишними миттєвостями у колі близьких.
У серпні 2024 року Анатолій став на захист Батьківщини. У лавах Збройних Сил України він служив водієм понтонного відділення понтонного взводу понтонно-мостової роти другого понтонно-мостового батальйону військової частини А0853. Він відважно та самовіддано виконував бойові завдання на складних ділянках фронту на Донецькому та Харківському напрямках, залишаючись взірцем мужності та стійкості.
Своє подальше життя Анатолій планував пов’язати з військовою службою, тому у вересні 2025 року вступив на військову кафедру Вінницького національного технічного університету.
23 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання у селищі Куп'янськ Вузловий Харківської області життя Воїна обірвалося. Анатолію Римару назавжди залишилося 36 років.
За особисту мужність, самовіддане служіння Українському народові та вірність присязі Анатолій Римар нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
«Ти був люблячим сином, найкращим чоловіком, батьком, про якого можна тільки мріяти, Героєм своєї країни. Дякуємо за любов та щастя, яке ти нам дарував. Ти назавжди з нами у наших серцях», — із болем та вдячністю кажуть рідні.
У невимовній скорботі залишилися батьки, дружина, донечка, родина, побратими та всі, кому Анатолій подарував тепло свого доброго серця. Барська міська громада береже вічну пам'ять про Героя, який загинув за вільне майбутнє рідної землі.
Вічна пам'ять та слава Герою!
