11 січня відзначається Всесвітній день слова «дякую». Ми опитали барчан кому та за що вони вдячні.
Інна
- Дякую батькам за життя і виховання; близьким людям – за розуміння і підтримку; друзям – за те, що поруч.
Вікторія
- Я дякую своїм батькам за їх терпіння. Я дякую своїм батькам за те, що вони сприймають мене такою, якою я є, хоча інколи мене тяжко витримати, бо буваю я впертою та дуже егоїстичною. Час – швидкоплинний, і цього не змінити. Нам залишається лише максимально насолоджуватися тими щасливими хвилинами, проведеними разом із найріднішими людьми. Я знаю, що в мене найкращі батьки у світі, бо вони – мої.
Андрій
- Дякую дружині Любчич Ірині Федорівні за 14 років подружнього життя, любов та теплоту, що несла ці всі роки та велике палке кохання яке зараз посміхається чудовою дівчинкою в першому класі.
Альона
- Особисто я перш за все щиро дякую своїй мамі за життя, і виховання, своїй молодшій сестричці за підтримку, та тепло, бабусі за мудрість, двоюрідним братам за особливу чоловічу ніжність, ласку, та окриляючу віру в мене, яка надихає жити. Також дякую Богу, за поетичний талант, який став сенсом мого життя. І на останок дякую усім шанувальникам моєї творчості. Які стимулюють весь час шукати нові і нові творчі ідеї. Дякую! Без Вас я дуже мало значу!
Ірина
- Хочу висловити свою подяку, батькам за тепло та розуміння, синові за любов та енергійність, чоловікові за мудрість та терпіння. А ще хочу подякувати усім моїм знайоми, комусь за негативний досвід, комусь за море позитиву, комусь за отриманні знання, а комусь за розуміння, підтримку та віру у себе. На останок процитую улюблену поетесу: «А буває, ідеш по світу, і проходить повз тебе людина так, неначе проносить квіти і тобі віддає половину. Ще і стебла від рук гарячі. Озирнешся на неї здаля і збагнеш - на промінь багатша стала раптом твоя земля».
Хочу щоб таких людей в мому житті було як найбільше.
