Туристичний Бар: фантазії чи реальність

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 05.02.2019 20:51
  • 0
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Барська громада зараз знаходиться перед дилемою, в якому напрямку розвиватись. Потужна в радянські часи промисловість, сьогодні в більшості занедбана, і вже не буде відновлена в попередніх масштабах. Одним з варіантів розвитку розглядається туризм. Принаймні, про це зазначено в Стратегічному планіна 2018-2020 роки. Давайте спробуємо розібратись, наскільки наше місто може бути цікавим для туристів. Та наскільки реалістичні амбіції щодо розвитку туристичної сфери на рівні громади.

Упродовж останніх декількох років, в Україні активно розвивається внутрішній туризм. Поряд з популярними об’єктами, туристи починають відвідувати раніше невідомі містечка заради неповторних вражень та екстрим-розваг. Найближчий приклад – місто Тульчин, проводить потужний оперний фестиваль під відкритим небом, поступово реставрує Палац Потоцьких, створює інсталяції на честь «Щедрика» Леонтовича. Цілком ймовірно, за кілька років Тульчин буде сприйматись, як оперна столиця України та входитиме до численних туристичних маршрутів.

Але, туризм – це не панацея від усіх бід. Не усім вдається реалізувати власний туристичний потенціал, стати дійсно видимими та цікавими, хоча б в межах України. Чи реально це для Бара? Детально аналізуємо на основі переваг та недоліків нашої громади.

Географія та транспортне сполучення

Бар має чудове географічне розташування – до 100 км відстані від двох обласних центрів - Вінниці та Хмельницького, 45 км - до залізничного вузла Жмеринки. Водночас, через Бар йде одна з доріг між Кам’янцем-Подільським та Вінницею. Але всі ці переваги нівелюються через незадовільний стан доріг, особливо на відрізку Бар-Жмеринка. За 2018 рік відбулось незначне зрушення у вирішенні дорожніх проблем: відремонтовано виїзд з Вінниці по Барському шосе та дорогу в межах Васютинець та Луки-Барської. Поки цього замало.

Ще більш проблемним є залізничне сполучення. На станції Бар, яка знаходиться за 7 км від міста, зупиняється лише потяг Київ – Могилів-Подільський. Упродовж останніх двох років його графік курсування стає все менш зручним для барчан. А для туристів - і говорити нічого.

Історичне минуле

З 1540 року Бар був в епіцентрі багатьох подій європейського значення. Будувався за кошти італійської принцеси та польської королеви Бони Сфорци за принципом «ідеального міста». На 100 років раніше Вінниці отримав Магдебурзьке право. Короткий термін був резиденцією гетьмана Богдана Хмельницького, а пізніше – знаходився під управлінням Івана Виговського. Був центром староства та форпостом повстанців-конфедератів.

Історичне минуле тут дійсно багате та насичене. Не дарма Михайло Грушевський в студентські часи взявся за дослідження саме цих земель. Але сьогодні уся цікава історія залишається просто історією. Без жодних матеріальних втілень. Для туристів цього замало. Крім того, щоб щось цікаве послухати, хочеться ще щось побачити та до чогось доторкнутись.

Єдиний цікавий проект в цьому напрямку – гора Бони Сфорци. Пагорб, з якого розпочалась історія нашого міста, обладнали мінімальною інфраструктурою: східцями, оглядовим майданчиком та вежею, інформаційними табличками та вказівниками. Місце одразу трансформувалось, стало цікавим не тільки гостям Бара, але й самим жителям. Це показовий приклад, як обмеженими ресурсами можна досягати результату. 

Архітектурні пам’ятки

Місто розвивалось своєрідною синусоїдою: то інтенсивно будувалось, то активно руйнувалось. З 16 століття до нас дійшли тільки фрагменти Барського замку. У сьогоднішньому вигляді цей об’єкт не цікавий туристам. Чи потрібно зберігати та реставрувати ці залишки? Або ж просто залишити в сьогоднішньому вигляді парку, а каміння хай собі обсипається? Ці питання потребують, як мінімум, окремого матеріалу.

Набагато краща ситуація з релігійними пам’ятками. Барокова церква та неоготичний костел, які знаходяться поряд – це унікальна річ, яка є тільки в Барі. Принаймні, поки ніде в Україні подібне не виявлено. А якщо сюди додати ще три монастирі різних конфесій та численні духовні святині, можна сформувати повноцінну релігійну туристичну програму. Відреставрований орган у костелі – ще один потужний елемент вражень для потенційного туриста.

Барський став та річка Рів

Стан барської річки упродовж останніх років викликає у барчан тільки суцільний негатив. Водойма поступово заростає водоростями, має неприємний запах, непридатна для відпочинку та купання. Але, з погляду туриста, тут є речі, за які можна зачепитись. По-перше, це близько 130 видів птахів, які тут гніздуються та проживають у літню пору. Місцевий фотолюбитель Володимир Обухов зробив чимало цікавих знімків, які ілюструють місцеву орнітофауну. Враховуючи, що значна кількість видів місцевих птахів є рідкісними, цінність водойми підвищується.

 

Володимир Обухов
Володимир Обухов
Володимир Обухов
Володимир Обухов
 

По-друге, річка Рів від Шершнів до Северинівки придатна для сплавів на байдарках. Під час такої мандрівки можна побачити Барський замок і гору Бони Сфорци, занедбаний млин у Мельниках та багато іншого. Русло річки, яке в цих місцях є доволі вузьким, нагадує канали та уповні задовольняє потреби в активному відпочинку. Цей неформальний маршрут неодноразово проходили одиночні любителі сплавів, а минулого літа відбувався навіть груповий заплив від Антонівки до Токарівки.Тестова подорож показала потенціал маршруту, особливо якщо розчистити декілька ділянок від гілок.

У другій частині матеріалу проаналізуємо такі місцеві фактори, як туристичні події, місцеві промисли та продукти, готелі та заклади харчування, садиби зеленого туризму. 

 

Медіакіт сайту/ціни на рекламу
Коментарі: