Упродовж декількох місяців на сесіях міської ради та у соціальних мережах активно обговорюється проект «Яблуневий шлях». Відбувається багато суперечок, консультацій з експертами, але для широкого загалу ця тема все одно залишається малозрозумілою.
Журналісти редакції БарNewsCity озброїлись проектною заявкою та додатками, промоніторила безліч інформації у відкритих джерелах, щоб максимально зрозуміти усі переваги та недоліки «Яблуневого шляху». Розбираємось разом!

Хронологія проекту
25.04.2017 р. – конференція у Києві з приводу початку в Україні проекту «Мери За Економічне Зростання», що фінансується ЄС. Оголошено конкурс грантів – термін прийому концепцій до 31.05.2017 р.
Жовтень 2017 р. – на конкурс подано 165 заявок, з яких Європейська Комісія відібрала 6. У переліку – «Яблуневий шлях» від Северинівської та Барської ОТГ.
26.12.2017 р. – Северинівська сільрада підписала грантовий контракт з Європейською Комісією про реалізацію проекту «Яблуневий шлях». Барська міська рада визначена головним партнером проекту.
24.01.2018 р. – на 19 сесії 8 скликання депутати виділили 100 тисяч гривень для співфінансування проекту «Яблуневий шлях» у 2018 році. Двадцять депутатів проголосували «за», «утримався» – Аркадій Медвецький, двоє «проти» – Олена Лещенко та Ірина Гуменюк. За рік кошти так і не були використані та повернулись до бюджету громади.
14.02.2018 р. – у Вінницькому Центрі розвитку місцевого самоврядування презентували короткий анонс грантового проекту «Яблуневий шлях».
01.03.2018 р. – офіційний старт проекту «Яблуневий шлях» відповідно до грантового контракту.
11.07.2018 р. – у Вінниці підписали меморандум щодо партнерства у реалізації проекту «Яблуневий шлях» між Северинівською сільрадою, Барською міськрадою, Департаментом міжнародного співробітництва та регіонального розвитку, Департаментом агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА та ГО «Подільська агенція регіонального розвитку».
31.08.2018 р. – на 29 сесії 8 скликання депутати дали дозвіл Барській міській раді на збір вихідних даних для виготовлення ПКД на капітальний ремонт будинку на площі Пам’яті, 3 з пристосуванням приміщення 1 поверху під кластерний офіс. Рішення прийнято одноголосно 16-ма присутніми депутатами.
20-21.10.2018 р. – у рамках реалізації проекту, у Барі відбувся ІІ міжнародний фестиваль-ярмарок APPLEBAR.
18.12.2018 р. – на 34 сесії 8 скликання депутати надали дозвіл Барській міській раді на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у селі Глинянка для розсадника традиційних подільських сортів яблук. Рішення прийнято одноголосно 19-ма депутатами.
З травня 2019 року реалізація проекту «Яблуневий шлях» зі сторони Барської ОТГ призупинена. Серед депутатського складу не набирається більшість голосів для прийняття рішень по проекту: затвердження проекту землеустрою, визначення приміщення під кластерний офіс, збільшення надходжень бюджету ОТГ на 2019 рік за рахунок грантових коштів. Серед причин негативного голосування зазначається безглуздість проекту, велика сума співфінансування та сумнівна користь результатів проекту для розвитку громади.

Яблуневий шлях – про що йдеться у проекті?
Згідно документації, у ході реалізації проекту «Яблуневий шлях» у 2020 році на території Барського та Жмеринського районів буде створений туристичний кластер та запущений тематичний екскурсійний маршрут.
Маршрут буде складатись з декількох об’єктів, створених або відремонтованих в рамках проекту. У селі Северинівка – це котедж садівника Дениса Макклера (там буде створена музейна кімната, а поблизу відремонтована теплиця), санаторій (буде запущено цикл процедур на основі яблучного соку) та місцеве комунальне підприємство (встановлена лінія з виготовлення соку та виробництва яблучних чіпсів). У селі Олександрівка – музей історії садівництва (оновлені експозиції та ремонт у приміщенні). У селі Антонівка – розсадник з старовинними подільськими сортами яблук. У місті Бар – кластерний офіс з дегустаційним обладнанням.
Щоб це реалізувати передбачається чимало поїздок (навчальний візит до Польщі для вивчення кластерного досвіду; дослідницька експедиція для пошуку старовинних сортів яблук) та тренінгів (при Чернятинському сільськогосподарському коледжі буде створено навчальний центр, де навчатимуть сучасним тенденціям у садівництві).
Туристичний маршрут має доповнюватись іншими атракціями на основі переваг Барської та Северинівської громад. Одна з таких переваг – це сплав на байдарках по річці Рів. Такий маршрут уже двічі тестувався в минулому та цьому році, залишивши чимало приємних емоцій його учасникам. Ще до цього варто приплюсувати сільський зелений туризм (Гайове, Комарівці, Кузьминці), відвідування релігійних та історичних пам’яток. У рамках проекту також передбачено маркування маршруту інформаційними дошками та вказівниками, розробку веб-сайту про цікавинки маршруту.
Паралельно буде створений кластер «Яблуневий шлях», який мав би об’єднати садівників, переробників, надавачів туристичних послуг навколо теми яблука. Кожен підприємець в рамках кластеру може запропонувати певну атракцію для туристичного маршруту, тим самим отримавши додатковий дохід. Для додаткового просування продукції заплановано проведення фруктових фестивалів у Барі та Северинівці.
Кінцевою метою проекту є створення регіонального бренду «Подільське яблуко» (власне яблука, соки, варення, джеми, сидри, пастили та багато іншого) з чіткою системою маркування та забезпечення якості. Кластер займатиметься питаннями брендування продукції та її реалізації, а також вирішуватиме нагальні питання виробників.

Частка Барської ОТГ у проекті: скільки коштів і на які витрати?
Увесь бюджет Барської ОТГ у проекті стосується двох об’єктів: кластерного офісу у Барі та розсадника яблук у Антонівці. Статті витрат часто не деталізовані, оскільки це довготривалий проект та в межах статей можливі зміни.
99 450 євро закладено на створення кластерного офісу. З цих коштів 69 тисяч - на ремонт приміщення, 23 тисячі – на обладнання та меблі (столи, стільці, полиці, проектор, екран тощо). Ще 5 тисяч заплановано на придбання комп’ютерної техніки та 2 450 євро на дегустаційне обладнання (соковижималка, концентратор кисню, машина для створення кисневих коктейлів).
У свою чергу на розсадник закладено 37 300 євро. При ньому буде побудований модульний будинок для персоналу за 15 тисяч євро з меблями та устаткуванням за 2,5 тисячі євро. На розробку документації по розсаднику виділяється 2,3 тисяч євро, на закупівлю насіння – 10 тисяч євро. Створення системи крапельного зрошування обійдеться в тисячу євро, і власне робота по закладці розсадника оцінена в 6,5 тисяч євро.
Серед інших витрат – 3 тисячі євро на транспортні витрати в межах проекту, 7 тисяч євро на організацію фестивалю APPLEBARта 500 євро на фінансові послуги (банківська комісія, інші непередбачувані витрати).
У результаті загальна сума проекту для Барської ОТГ – 147 250 євро. У цих витратах є і обов’язкове співфінансування зі сторони міської ради – складає воно 34 500 євро (23% від загальної вартості витрат по Барській ОТГ). Тому загальна сума грантових інвестицій – 112 750 євро, трохи більше 3 мільйонів гривень.
Щодо співфінансування – Барська міська рада може самостійно вирішувати, на які статті витрат направляти свої кошти. І не обов’язково, що це мають бути саме кошти, можуть бути послуги (наприклад, той ж транспорт) або роботи (при ремонті приміщення для офісу).
Слід розуміти, що можливе коригування витрат по статтях. Не обов’язково витрачати 10 тисяч євро на насіння, можна вкластись у меншу суму, а зекономлені кошти направити для прикладу на ремонт офісу.

Кластерний офіс і розсадник – навіщо це Барській ОТГ?
На перший погляд, більше 3 мільйонів гривень, які направляються на створення офісу та розсадника – це трохи сумнівна ідея. Чи може громада отримати додаткову користь від цих об’єктів? Все залежить від якості управління проектом та майбутнім кластером.
Як мінімум, новий сучасний офіс у місті на 30 місць – це локація, яка може використовуватись не тільки для потреб кластеру. Це може бути місце для громадських активістів, молоді, для проведення невеликих заходів. Водночас слід розуміти, що проект дає поштовх зробити ремонт у одному з приміщень комунальної власності. Вибір зупинили на кімнатах поблизу Ощадбанку по вул. Каштановій.
Ситуація з розсадником набагато складніша.Прорахувати рентабельність розсадника площею один гектар можуть тільки спеціалісти. Але у проекті йде мова більше про ексклюзивність – старовинні подільські сорти яблук, відродження традицій садівництва. Ось тільки чи реально це забезпечити – питання відкрите.

Чи можна відмовитись від проекту?
Відмовитись від проекту справді можна. Але це потрібно було робити до моменту підписання грантового контракту (тобто до 26.12.2017 р.). Опісля будь-яка бездіяльність розглядається як порушення умов контракту, що веде за собою дії зі сторони грантодавця – Європейської комісії. По-перше, це буде вимога повернути усі кошти. А по-друге, внесення заявника та партнерів до умовного чорного списку. З такими організаціями надалі грантодавець не працюватиме.
Парадокс ситуації полягає в тому, що контракт підписував лише Северинівський сільський голова, але у ньому прописані усі партнери – а це Барська міська рада і ГО «Подільська агенція регіонального розвитку». Тому небажання впроваджувати «Яблуневий шлях» негативно вплине не тільки на Северинівку, але й на нашу громаду та партнерів.
Один з прикладів. У тієї ж Європейської Комісії є програма «Угода мерів», у рамках якої надаються кошти на енергозбереження комунальних будівель. Зокрема, на Вінниччині гранти вже отримали Жмеринка та Гнівань. Бар міг би претендувати на ці гроші в наступному році. Але зараз усе це під питанням.

Короткий лікбез по грантам та кластерам
Гранти – фінансові ресурси, що надаються донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою, проектом міжнародної технічної допомоги. Простою мовою – це кошти, які надає певний фонд для реалізації конкретної ідеї. На відміну від кредиту, ці фінанси не потрібно повертати. Головна умова, щоб кошти пішли за призначенням та позитивно вплинули на розвиток території та суспільства.
Отримати грант доволі складно. Для фонду, який надає кошти, потрібно підготувати пакет документів з детальним описом ідеї та бюджетом. Водночас усім підряд гранти не надають – для цього заявник має довести свою спроможність реалізовувати проект (наявність команди та досвіду) та продемонструвати позитивну історію діяльності.
По завершенню реалізації проекту, а інколи і в процесі, заявник звітує за усі витрачені кошти, надає підтверджуючі документи щодо реалізації заходів, які були прописані в проекті. Якщо організація не виконує проект або допускає суттєві порушення, то вона може потрапити в чорний список фонду, має повернути невитрачені кошти (а у окремих випадках – повернути усі надані ресурси).
Кластер – це неформальне об’єднання невеликих підприємств, які працюють у одній сфері на певній територій. На перший погляд, такі підприємства мають конкурувати між собою. Але, як показує практика, від об’єднання в кластер виробники тільки виграють. Чому?
По-перше, кластер пропонує для споживача кінцевий продукт. Наприклад, якщо ми беремо до уваги туристичний кластер, то у нього можуть входити екскурсоводи, туристичні компанії, власники готелів чи садиб зеленого туризму, прокатники спорядження для активного туризму. У такому випадку, споживачу простіше звернутись до кластера, аніж до кожного підприємства окремо.
По-друге, кластер допомагає невеликим підприємствам брендувати свій продукт та просувати його на зовнішні ринки. Це особливо стосується виробників органічної продукції, які часто не вміють або не мають часу для ефективної реалізації свого товару. «Барське яблуко» - це цілком реальний продукт, який міг би об’єднувати усіх місцевих садівників, та при правильному маркетингу давати виробникам вищу вартість за їх продукцію.

Чому за грантові кошти не можна зробити ремонт доріг чи шкіл?
Кожна грантова програма має свої чіткі напрямки, які фінансує. Наприклад, програма «Мери за економічне зростання» відбирала заявки відповідно до наступних 3 критеріїв:
- покращення умов ведення бізнесу;
- стимулювання розвитку підприємництва;
- розширення доступу до фінансування на місцях.
З 165 заявок на конкурс Європейська комісія відібрала 5 проектів:
- Баранівська ОТГ (Житомирська обл.): Створення органічного навчальноторговельного центру, підтримка місцевих кооператив через будівництво міні-сироварні та системи охолодження.
- Новоміська ОТГ (Львівська обл.): Створення туристичного кластеру «КОВБОЙки», реконструкція вагонулокомотива для доставки туристів та залізничного маршруту.
- Северинівська ОТГ (Вінницька обл.): Створення туристичного маршруту «Яблуневий шлях» по Барському та Жмеринському районах, реконструкція музею садівництва в с. Олександрівка, ремонт оранжереї в с. Северинівка, запровадження циклу відновлювальних процедур у Северинівському санаторію, закладення розсадника у с. Антонівка, створення кластерного офісу у Барі.
- Місто Славутич (Чернігівська обл.): Створення ІнноваційноПромислового Бізнес-парку, розроблення бізнессервісу «Муніципальна служба єдиного вікна».
- Місто Долина (ІваноФранківська обл.): Створення обслуговуючого кооперативу для малих та середніх підприємств регіону, відкриття інфраструктурного центру з технологічними лініями та обладнанням для потреб кооперативу.
- Глибоцька ОТГ (Чернівецька обл.):Створення 10 кооперативів у громадах регіону, координація їх діяльності через Клуб молодого підприємця.
Як бачимо, усі проекти стосуються або теми діяльності кооперативів, або створення туристичних маршрутів. Крім ремонту та будівництва приміщень, особлива увага приділяється створенню структур для консультації та підтримки малого бізнесу. Про ремонт комунальних закладів освіти чи доріг мова не йдеться.
Чим закінчиться епопея з проектом «Яблуневий шлях», буде видно зовсім скоро. З березня 2018 року вже йде 18 місяць проекту, а за цей час у Барській ОТГ фактично нічого не зроблено. Редакція Бар NewsCityбуде слідкувати і надалі за проектом та інформуватимемо вас про суттєві зміни.
