Механізм електронних петицій з’явився в Україні у 2015 році і вже за кілька років став доволі популярним механізмов вирішення проблем як на державному, так і на місцевому рівні. Чимало громад запустили цей сервіс, проте не в усіх він став дієвим. Наші журналісти на прикладах розкажуть про позитивні та негативні досвіди використання петицій.
Звісно, у порівнянні з місцевими, досить поширеними є петиції до Президента України та Кабміну. Там, хоч і досить багато людей має підписатися, але й питання піднімаються загальноукраїнські. Тож назбирати потрібні 25 тисяч підписів часом легше, ніж, приміром, 100 підписів у Барській громаді.
Електронні петиції непогано зайшли у Вінницькій громаді. Вінничани виносять на розгляд різноманітні проблеми: від партнерських пологів у період карантину до прохання зробити платним проїзд для пенсіонерів до 10:00, щоб люди мали можливість їхати на роботу. Чимало питань набирають потрібні 350 голосів. Звісно, більшість не отримують позитивного рішення від влади, але люди все ж відчують можливість впливати на рішення керівників міста. Та й на кожне таке звернення влада зобов’язана у певні строки дати відповідь.
Тож, електронні петиції – не стільки метод впливу на владу, а скоріше – можливість донести до влади якусь ідею, громадську ініціативу, перевірити наскільки громада активна та зацікавлена певному питанні.
Чому Барські петиції не стали популярними
У Барській громаді електронні петиції з’явилися у 2018-му, але ресурс так і не з’явився на офіційному сайті громади. Система працює на окремому сайті. До того ж, досі у тестовому режимі і тут всього дві петиції, одна з яких – експериментальна від сайту БарNews.City. Жодна не набрала потрібної кількості голосів.
Для чого вона була створена і чому не стала інструментом для народного волевиявлення, ми запитали колишнього працівника Барської міської ради Сергія Мірчука, який на час провадження ресурсу був спеціалістом інвестиційної політики і пам’ятає, як в громаді з’явився цей ресурс.
– На початку 2018 року Барська міська громада виграла невеликий грант на впровадження інструментів електронної демократії. Там був широкий перелік сервісів (електронна черга в садок, інвестиційний портал та багато іншого), але для старту вирішили зупинитись на впровадженні електронних петицій (враховуючи, що про це говорили вже багато років) та бюджету участі. Документи для впровадження цих сервісів у громаді були прийняті на початку 2019 року.
Сергій виділив три причини, чому, на його думку, ресурс так і не став популярним:
– Найперше – це пасивність розробників сервісів. Первинно проєкт мав пройти весь шлях впровадження за перших пів року 2018 року. По факту на початку 2019 року дали доступ тільки до тестової версії ресурсу, яка й досі існує. Друге – пасивність зі сторони міської ради. Третє – слабка інформаційна кампанія. Про ресурс писали тільки на сайті міськради та БарNews.City. Більшість жителів громади, напевно, навіть і не чули про таку можливість.
Останній факт підтверджує місцева юристка Оксана Чубар, до якої звернулися наші журналісти для роз’яснення. Вона заради експерименту запитала у своїх знайомих та клієнтів, чи знають вони, що в нашій громаді діє ресурс електронних петицій. Виявилося, що ніхто не знає про ресурс, а дізнавшись, не вірять у його дієвість.
Оксана поділилася своїм баченням, чому барчани досі не скористалися сервісом.
– Електронна петиція – це ознака розвиненої громади та зрілості суспільства. У Барській територіальній громаді прийнятий порядок подання електронних петицій, на жаль, не запрацював. Цьому є дві причини. Перша – інформаційна. Це необізнаність мешканців про наявність та порядок подання електронної петиції. Друга – втрата довіруи до влади. Мешканці громади не вірять у реальне вирішення будь-якого питання у такий спосіб.
Юристка роз’яснює, що найкращими темами для електронних петицій є пропозиції локального характеру, які пов’язані з розвитком місцевої громади, запровадженням інноваційних технологій для поліпшення обслуговування мешканців та поліпшення благоустрою населених пунктів.
– Люди можуть подавати на розгляд важливі для громади теми. Приміром це може бути: запровадження онлайн "особистого кабінету побутового споживача" – у Барводоканалі, створення фотозони для молодят біля міського РАЦСу тощо. Теми, які будуть корисні для міста та реальні для виконання владою.
Авторка однієї з двох петицій (про проголошення вуличних котів частиною екосистеми міста Бар) Юлія Бартащук теж однієї думки з нашими експертами і вважає, що такі інструменти народовладдя без зацікавленності місцевих чиновників - нежиттєздатні.
Як створити петицію
Крок 1
Спершу потрібно зайти на вкладку електронних петицій Барської міської об’єднаної територіальної громади та зареєструватися на ресурсі. Тут необхідно вказати свої дані: ім’я, прізвище та по батькові, дату народження, електронну адресу та зайнятість.
Важливо: у кожній громаді, де діє ресурс, реєстраційна форма може трохи відрізнятися. На сайтах державних органів влади для реєстрації потрібно ще й вказувати паспортні дані.
Крок 2
Текст петиції потрібно писати максимально зрозумілим, щоб люди, які захочуть підтримати вашу ідею, і влада чітко зрозуміла її.
Крок 3
Після реєстрації петиції вона надходить працівнику з обслуговування сайту, він її проглядає, вирішує чи ваша пропозиція у компетенції міськради та чи не несе в собі ворожі заклики, порушення етики тощо. Якщо все добре, її публікують на ресурсі і вона починає збір голосів.
Крок 4
Щоб петицію розглянула Барська міська рада, необхідно за два місяці набрати 100 підписантів – ця кількість визначена відповідно до кількості жителів громади.
Крок 5
Якщо петиція набере 100 підписів, її мають у той же день зареєструвати в міській раді для розгляду. Міський голова має визначити у чиїй компетенції питання і відправити її у відповідний орган для розгляду. Це може бути виконком або сесія. Тож лист направляється на розгляд відповідної комісії для виготовлення проекту рішення. За бажанням автор може бути присутніх під час розгляду питання. Далі автору звернення має надійти відповідь
***
Чи варто задіювати такий механізм волевиявлення в громаді? Мабуть – варто. Адже це не лише система впливу на владу, але й можливість визначити рівень зацікавленості громади у вирішення тієї чи іншої проблеми. Але, створивши петицію, треба ще про неї розповісти громаді. Для цього варто принаймні розповсюдити її у місцевих групах та розповісти знайомим.
