Він вважає Барську ОТГ – самодостатньою громадою, яка обов’язково стане успішною, подолавши тимчасові труднощі. Він незадоволений роботою певних депутатів, але вважає, що деякі люди просто ще не готові до змін, які відбуваються у світі. Він перестав читати коментарі у соціальних мережах, але готовий до діалогу з громадою в іншому форматі. Голова Барської ОТГ Артур Цицюрський відповів на питання журналістів БарNews.City про децентралізацію, Революцію Гідності, новий електрокар і агітацію на виборах.
- Про досягнення за рік ми багато почули під час вашого публічного звіту. Але що ви вважаєте найбільшим фіаско? Що не вдалося? Як загалом оцінюєте власну роботу як голови громади?
- В мене нема такого поняття, як фіаско. Я не вважаю нічого фіаско. (Замислено). Якщо говорити про те, що не вдалося, перше, що прийшло на думку, – консолідувати роботу депутатського корпусу. Так би мовити – спрягти, щоб вона була в унісон з роботою апарату. Довгострокове планування у нас, так би мовити, підвисає.
Але, якщо ми чимось незадоволені, то треба розуміти, що ми - на зламі всесвітнього циклу. Ми є учасниками змін і маємо теж мінятися. Тому, це не фіаско, а, можливо, при таких історичних змінах, це - тимчасові речі, які ще не виконалися, але виконаються. Потрібно вміти розібратися в тому та потерпіти.
Що ж до оцінки… Некоректно себе оцінювати. Нехай громада оцінює.
- Конфлікт навколо перенесення ринку з автовокзалу став найсерйознішим протистоянням в громаді за останній час. Як ви вважаєте, компромісне рішення, що торговці лишилися на площі, в інтересах громади? Чи перенесення просто відклалося?
- Ми приступили до упорядкування виїзної та виносної торгівлі. Бачення і думка більшості барчан, що ринок на автовокзалі в такому вигляді не повинен бути. Ключова думка – на фразі: в такому вигляді.
Частини свого ми досягли. В будь-який день біля ринку можна пройти і проїхати, ще там мають бути знаки і розмітка, але чому їх там досі нема – це питання до «Бар-Благоустрою».
Щодо автовокзалу, перенесення до площі Пам’яті – тимчасове. В силі - рішення виконкому, заборона суду, приписи від держпродслужби, плюс – небезпека для людей. Згідно з рішенням, до весни уся торгівля з автовокзалу має піти.
Комунальники потроху облаштовують місця на новому ринку. Звісно, все має робитися швидше, але «Бар-Благоустрій» затягує роботу.
- Чи вигідно Барській громаді приєднувати усі ті населенні пункти, що хочуть об'єднатися з нами? Чи вплине це на перспективний план? Як і коли, на вашу думку, відбудеться остаточний поділ наших районів на громади?
- Це не дуже коректне питання, бо воно сприймається як вигідно-невигідно. Перспективний план – це результат праці фахівців. В його основні – методика, логістика, визначення опорних шкіл, медичних центрів та інше. Якщо зараз все поламати, то Ялтушківська і Копайгородська громада стануть неспроможними вижити і розвиватися, як самодостатні громади.
Барська ОТГ нічого не втратить, якщо будуть зміни, але щоб громада була самодостатньою, потрібно, щоб на її території проживали не менше 7 тисяч населення. Від цього залежатиме й розмір державних субвенцій, які даються з розрахунку на кількість населення та площу громади.
Якщо ми будемо ділити по тому, що хочуть люди, ми закинемо зашморг тим громадам, які залишаться без частини території. По Перспективному плану, що зараз є, громади мають по 8 з хвостиком тисяч населення. Його затвердять на сесії обласної ради 5 березня. Можна посидіти до 5 березня і погадати: будуть зміни в план чи не будуть, але я не буду гадати, бо, думаю, ніхто міняти нічого в ньому не буде.
Артур Цицюрський, голова Барської ОТГ
Так, люди скаржаться, що дороги погані від деяких сіл до майбутніх центрів ОТГ, але як сказав на нараді в Барській райдержадміністрації директор Центру розвитку місцевого самоврядування у Вінницькій області Олег Левченко, ці дороги, після отримання субвенцій, керівники створених громад мають зробити першими.
Коли був добровільний поділ на громади, субвенцій було більше. Від чого вони залежать – формули я не знаю. Зараз громаді, що об’єднається, створять план субвенційних коштів на п’ять років на розвиток інфраструктури, з розрахунком мінус 20% щороку.
Районів – не буде. Кожна громада буде напряму працювати з державним бюджетом.
Коли відбудеться остаточний поділ – точно сказати не можна. Але, Ялтушків та Копайгород вже стали на шлях створення: десь пройшла сесія, десь – громадські слухання. Далі вони мають провести вибори. В Барській громаді вибори будуть планово – в 2020 році, ми будемо приймати в ОТГ громади, згідно з рішеннями сесій міської ради. Бо ми уже є - об'єднана територіальна громада. До кінця 2019 року усі мають об’єднатися.
- В Барі реалізували процедуру співфінансування жителями вулиці та владою ремонту дороги. Як це виглядає на практиці і скільки після збору коштів слід чекати на результат?
- Успіх цього проекту багато залежить від того, як проголосують депутати на сесії. Але, найперше, що потрібно зробити, – написати заяву в міську раду, де буде вказано, що вуличний комітет зобов’язується стільки-то співфінансувати. Потім ця заява передається в «БарБлагоустрій», працівники якого повинні виїхати на місце, порахувати скільки будуть коштувати роботи. Далі питання виноситься на сесію, де його долю вирішують депутати.
- Ви досить активний у Facebook. Як реагуєте на критику в соцмережах? Чи часто вам пишуть барчани у приватних повідомленнях про проблеми і як ви на це реагуєте? На що скаржаться?
- Активний? (Здивовано). Я дуже пасивний у Facebook. Буває по кілька днів не заходжу. Погано це чи добре – не знаю. Бракує часу. Коли є вільна хвилина – краще приділю час дітям, почитаю. Але якщо мені хтось щось пише в «лічку» - обов’язково відповідаю, зідзвонюємося, зустрічаємося.
На коментарі до різних публікацій – не відповідаю, бо майже не читаю. Коли в когось питання, то нехай напише в повідомлення чи зателефонує.
Пишуть нечасто. Ні. Більшість звернень йде через міську раду. Особисті звернення бувають рідко.
Остання моя переписка - з продавчинею газетного кіоску, що закрили. Я звернувся до Людмили Олійник-Гордєєвої, давайте зустрінемося. Написав телефон. Вона відписала, що хворіє. Я сказав, що в будь-який час я готовий до спілкування. Можу навіть прочитати (читає переписку - ред.). Але ми так і не зустрілися. А особливих звернень майже нема. Ми навіть дні прийому скасували, щоб барчани зверталися в будь-який день. Але люди виснажені непростою ситуацією в країні та зневірені.
- Ви заявили, що пишаєтеся тим, що стали володарем електрокару, але ще кілька місяців тому навіть не сподівалися, що наважитеся на такий крок. Чому? І як сприйняли барчани ваш новий автомобіль?
- В квітні буде два роки, як Барська міська рада першою з органів місцевого самоврядування Вінницької області придбала електромобіль. Це стало знаковою подією. Влітку я віддав своє авто в ремонт, і вимушено сів за кермо електромобіля. Чесно - не зрівнянно з «коптилкою», як електромобілісти називають звичайні автівки. До того ж, я знайшов гарні кредитні умови. І в пріоритеті кругом – екологія. Я вже жартую: екологію берегти – я, демографію піднімати - я, просторовий розвиток – я… (сміється).
Щодо того, як барчани зреагували, – не знаю. А, так, щось було в Facebook, дружина казала, але я не читав. Продавці спитали, чи можна поширити світлину, я сказав: розпоряджайтеся, як хочете.
Критику ми пережили ще два роки тому, коли купили електрокар для міської ради. А зараз – я задоволений, мої діти, сім’я - задоволена. Я мав ще до Нового року їздити ним, але електромобіль був в ремонті. А економія - дуже велика.
- Ви були безпосереднім учасником подій на Майдані, коли загинули герої Небесної Сотні. Чи реально змінили ці події Революції Гідності Україну і як? Якщо дивитися на це п’ять років потому. Як ви ставитеся до твердження, що смерті на Майдані були марними?
- Однозначно – змінили. Усіх по-різному. Ми – не такі, як були раніше. Миритися ніхто не збирається. Україна показала, що може боротися. Сам свідок тому. В Польщі, коли лікувався більше трьох місяців, мав чимало зустрічей, зокрема з польськими поважними громадськими активістами, які казали: «Ми би так не змогли». Це – круто, що обиватель чужої країни оцінює, чи змогли би вони те, що змогли українці.
Жертви Майдану - не марні. Ніхто їх не дарує. За правду та справедливість треба битися і воювати. За це – люди кладуть голови.
- Чи будете агітували за когось у цих передвиборчих президентських перегонах? Якщо так – то чи плануєте відпустку, щоб уникнути в цей час конфлікту інтересів як держслужбовець?
- Я – член політичного об’єднання «Самопоміч» і пишаюся цим. Чим все сказано.
Я – голова ОТГ, можу відповісти, якщо спитають, але спеціально проводити агітації не буду.
- Про що ви хотіли б розказати барчанам, а ми не спитали?
- Діапазон питань, які б хотів розповісти барчанам – дуже широкий: від банального - до стратегічного, від господарського - до культурного. Чому нема місцевого телебачення, відеоспостереження, не працює районний центр дозвілля, про ринок та інші болючі питання. Але вони не запитують. В нас нема індикатора – добре зробив чи погано. З кимось колись зустрівся, там написав, там по телефону поговорили. Але це – дуже мало людей. Я собі знаю, що роблю по совісті. Краще ніж сам себе – не проконтролюєш, не осудиш, але хотілося б, щоб люди не просто коментували в соцмережах, але приходили, зверталися.
