Закласти горіховий сад може кожен, а от створити правильний, ефективний та високопродуктивний горішник під силу не всім. Буває, дерева є, сад росте, а врожаю все немає. І тоді садівники й замислюються: а чи все правильно зробили на початку? Чи всі нюанси врахували? Про те, як правильно створити горіховий сад, щоб він не лише ріс, але й ефективно плодоносив, розповів горіхівник-експерт, власник ФГ «Твій горіх» Іван ЮКАЛ під час Всеукраїнського Горіхового форуму-2021, організованого медіагрупою «Технології та Інновації».
В Україні горіхових садів багато, їхні площі – величезні, але отримувати врожаї може не кожен горіхівник. Дехто з них скаржиться, що минуло 10–15 років після висаджування саджанців, а очікуваних 2–3 тонн із гектара немає. Натомість вони збирають по 500–700 кг/га, а іноді навіть і по 200–300 кг. У чому ж причина?
Чому горіх не плодоносить?
Причин є декілька, вважає Іван Юкал:
- несприятливі погодні умови для запилення,
- в горіховому саду переважає батьківська форма,
- неврожай можуть спричинити низькі температури під час цвітіння,
- незакладені або недозрілі плодові бруньки та хімічні опіки.
- Несприятливі умови це коли на вулиці холодно та вогко або навпаки – занадто висока температура, – розповідає горіхівник. - Такі умови, зокрема, впливають на літ пилку горіха. Оскільки він гігроскопічний, то при підвищеній вологості стає важким і не може летіти на велику відстань. Окрім того, пилок стерильний, і якщо температура повітря підіймається вище від +26…+28 °С, він гине.
Придбати саджанці та отримати безкоштовну консультацію від Івана Юкала можна на сайті «Твій горіх», або за телефонами: (068) 32-88-573 (менеджер Яна), (067) 84-82-323 (Іван Іванович Юкал)
На думку Івана Юкала, одна з основних помилок горіхівників полягає в тому, що при закладанні саду вони не до кінця вивчили цю культуру і не розуміють, як вона цвіте та плодоносить:
– Справа в тому, що горіх плодоносить не так, як яблуня, слива чи черешня. У нього тичинки і маточки цвітуть окремо та в різний час. І саме типи цвітіння горіхів відіграють важливу роль при створенні саду, – зазначає горіхівник-експерт.
Фактори, які впливають на життєдіяльність пилку
- При вологості повітря 60– 80% є певний період часу, при якому пилок може жити і летіти. Для того, щоб визначити відстань, на яку він взмозі долетіти, треба проаналізувати вітер, а також температуру та вологість повітря, – розповідає Іван Юкал. – Для прикладу, при вологості 80–90% пилок не пролетить навіть 5 метрів. Тому, виникає проблема, коли пилок у саду ніби є, а плоди не зав’язуються. Це може відбуватись як через високу вологість повітря, так і через низький відсоток запилювачів у саду.
Окрім того, зернистість пилку також впливає на його літ. Чим він легший, тим далі він буде летіти. Тому перед закладанням саду обов’язково треба вивчати сорти та розуміти зернистість їхнього пилку. Також варто проаналізувати і розрахувати необхідну кількість запилювачів – чи 5%, чи, можливо, і 15%, – зазначає Іван Юкал.
Морозостійкість дерева також впливає на життєздатність пилку, адже це дуже важливий фактор при зниженні температури.
- Мені траплялась інформація, що в старих рецептах, датованих 1835 роком, для підвищення морозостійкості дерев використовували… буряк і ячмінний солод! – розповідає фермер. – Оскільки регулятором морозостійкості є кількість цукру в рослині, то чим більше цукру буде в сокорусі, тим вищою стане морозостійкість. Ці речовини потрібно внести після 15–20 серпня, і вони забезпечать набагато більше життєдайності та, відповідно, підвищать морозостійкість дерева.
Цвітіння горіха: на що звернути увагу
Існує три типи цвітіння горіха:
- протоандричний (коли чоловічі сережки розпускаються раніше, ніж жіночі),
- протогенічний (коли жіночі квітки розпускаються раніше, ніж чоловічі) та
- гомогамний (коли з однієї бруньки розвиваються чоловічі й жіночі квітки, тобто це самозапильні сорти) – так звана діагомія.
Саме тому, коли горіхівник підбирає сорт, треба звертати увагу на тип цвітіння дерева. Вкрай важливо просити у виробника садівного матеріалу або в розсадника детальний опис сорту: коли він цвіте, коли настає початок і кінець льоту пилку, скільки днів триває період вегетації – 140, 150 чи 170, – розповідає Іван Юкал. – Ця інформація потрібна для того, щоб можна було скласти необхідну таблицю.
Протоандричний тип цвітіння
Першими цвітуть тичинки, які можуть запилювати маточки впродовж 5–15 днів. Батьківська форма протоандричного типу цвітіння трапляється в природі приблизно у 70–80% випадків. – Якщо ви створите сад і висадите на площі 10–30 гектарів більшість дерев протоандричного типу цвітіння, то плодів багато не чекайте, – застерігає експерт-горіхівник.
Такі горіхи класифікуються за різним пилком. Найкраще в горіховому саду підбирати для запилення такі сорти, що мають коротку сережку, яка довго тримається та цвіте впродовж 15–20 днів. Загалом горіх запилюється 5–7 днів, а якщо погода сира і прохолодна, то й цього не буде. Трапляється й таке, що горіхи гарно цвіли, але пішов дощ і всі сережки осипалися на землю. При цьому жіночі дерева ще цвітуть, адже вони приймають пилок від 16 до 45 днів, тобто в запасі ще є 5–10 днів для запилювання. Тому вибір сортів за типом цвітіння – це дуже важливий момент при створенні горіхового саду.
Протогенічний тип цвітіння
В такому разі висаджено більшість дерев материнської форми, які цвітуть раніше за чоловічі дерева. Це більш плодоносні сорти, вони з року в рік регулярно утворюють більше плодів, але при цьому необхідно працювати над запилювачем. Такі сорти переважно латерального типу плодоношення, вони можуть закласти материнську форму на 80–90%. – Оскільки вони щороку рясно плодоносять, основна проблема, яка виникає з їхнім вирощуванням, полягає в тому, як стримати дерева від надмірного навантаження, адже у них надзвичайно велика врожайність. Однак таких сортів не дуже багато, – зазначає Іван Юкал.
Гомогамний тип цвітіння
Це самозапильні сорти, в яких одночасно цвітуть і чоловічі, і жіночі дерева. Ці сорти будуть плодоносити за будь-яких умов, за різних несприятливих температур і термінів цвітіння. На таких сортах тичинки та пестики (хлопчики й дівчатка) завжди разом, і поки чужий пилок долетить до дерева, зав’язь уже самозапилиться.
Cорти гомогамного типу цвітіння забезпечують надзвичайно високу передачу материнських властивостей. У природі таких сортів дуже мало, тому тим, хто знайшов такі, варто їх цінувати та розмножувати.
Однак з деревами такого типу цвітіння виникають певні проблеми, – застерігає Іван Юкал. – Гомогамний тип – це напіввизначена брунька, тобто важливо, щоб усі процеси відбулися до кінця. Зазвичай під час запилення, при сильному живленні азотними добривами та надмірній волозі трапляється, що бруньки не встигають закінчити дозрівання.
Буває так, що такі дерева у вересні перебувають ще у стані вегетації, яка відбулася в них лише на 30–50%! І в такому разі дерева або не утворять плодів, або ж утворять, але надзвичайно складно. Тому, завжди при виборі сортів і купівлі саджанців виробник садивного матеріалу повинен дати опис сорту. – Якщо не хоче давати його, ви все одно наполягайте, примушуйте! Коли через 10–15 років ваш сад не буде плодоносити, до кого ви звернетеся? Хто вам замінить дерева? Тому при закладанні саду раджу ретельно вивчати всю інформацію про сорти і дерева, – рекомендує Іван Юкал.
Класифікація горіхів і схеми посадки саду
За словами горіхівника, завжди виникає дуже багато суперечок про те, скільки ж дерев потрібно висаджувати на гектар і як саме їх розсадити. – Для вирішення цього питання сорти треба класифікувати. На державному рівні ми тільки підходимо до запровадження такої класифікації. Але в моєму розсаднику горіхи поділяються на 4 типи дерев за силою росту:
- карликові,
- слаборослі,
- середньорослі
- сильнорослі
Тобто від сили росту горіха залежить вибір схеми посадки горіхового саду та догляд за ним. І під час купівлі дерев горіхівнику потрібно з’ясувати, який вік саджанця, яка сила його росту і за якою схемою його садили.
У горіховому саду розрізняють чотири схеми посадки:
- традиційну,
- напівінтенсивну,
- інтенсивну,
- суперінтенсивну.
Традиційна схема коливається від 14 х 7 м до 12 х 6 м. У такому саду можуть бути використані і підщепи, і сіянці відповідної сили росту, на яку потрібно звернути особливу увагу при створенні саду. – Це основа, яку треба закладати відразу при покупці саджанців, адже пересадити сад у 30-річному віці ви вже не зможете, – застерігає експерт-горіхівник.
У напівінтенсивному саду застосовується схема висаджування дерева 10 х 5 м. В інтенсивному методі мені найбільше подобається схема 8 х 4 м, хоча можна застосовувати і 7 х 5 м. Тобто схема висаджування та сама, але кількість дерев інша.
При виборі суперінтенсивної схеми використовують карликові дерева, які ростуть заввишки до 2 м. Такі саджанці можна висаджувати навіть за схемою 6 х 6 м, але їм обов’язково потрібне живлення і полив, оскільки вони досить рясно завантажуються плодами і на 5–6-й рік можуть утворювати по 500–700 горіхів. Ця схема прийнятна на невеликих ділянках, де весь обробіток і збір урожаю проводяться вручну.
- Але оскільки дерево невелике та деревини на ньому небагато, всі необхідні елементи воно візьме з кори, через що взимку деревина стане рихлою. Тому із суперінтенсивним садом треба бути дуже уважним, адже такі дерева потребують особливого живлення, – розповідає Іван Юкал.
Схема висаджування запилювача
Оскільки волоський горіх – це вітрозапилювана культура, то, крім схеми посадки саду, потрібно вибрати і схему, відповідно до якої розраховують висаджування горіхів-запилювачів.
– Схема запилювача може бути різною:
- по діагоналі,
- в шаховому порядку
- посередині.
- Щоб забезпечити рівномірне запилення всього саду, при його закладанні обов’язково потрібно вивчити розу вітрів, – рекомендує Іван Юкал. – Особливо важливо це робити в період з 15 квітня до 15 червня, коли триває запилення горіхів. З допомогою цієї інформації ви зможете висадити дерева так, щоб вони ефективно запилювалися.
Зазвичай у саду використовується тільки один запилювач – ранній, середній або дуже пізній. Але в горіховому саду період достигання горіха-запилювача повинен тривати 135, 150, 155, 170 днів, тоді й життєздатність пилку сягатиме 40 днів – саме стільки потрібно для того, щоб зав’язі було достатньо.
– Надзвичайно важливий момент, на який треба звертати увагу – це терміни достигання. Ідеальний варіант, коли при закладанні саду обирають 30% ранніх, 50% середньостиглих і 20% пізніх сортів материнської форми, – зазначає горіхівник-експерт. – Що ж стосується батьківської форми, то рекомендую брати 7% ранніх, 7% середніх і 6% сортів пізньої групи стиглості. Тоді вдасться забезпечити літ пилку до червня, що дозволить гарантувати максимальний успіх у саду.
Утворення плодової бруньки
На думку власника фермерського господарства «Твій горіх» Івана Юкала, утворення плодової бруньки горіха – це надзвичайно хитка тема, якої мало хто з експертів торкається. Брунька не лише має закластися, а й визріти. Цей процес відбувається у липні-серпні попереднього року і гальмується або зупиняється, якщо в цей час не було достатньо вологи. У такому разі господар радить поливати дерева розчином меляси. Цукор безпосередньо впливає на визрівання зав’язі.
– Більшість фахівців рекомендують купити якісь препарати, але мало хто пропонує дієві рішення, які можуть допомогти. Це дуже важлива тема, оскільки близько 90% горіхівників просто не розуміють, як закладається горіх, які фактори на це впливають і як цей процес можна регулювати. А це ж основа будь-якого плодового саду! – зазначає Іван Юкал.
Горіхівник, розповідаючи про власний досвід, каже, що не потрібно ростити гілку заввишки 3–4 м і чекати, коли утворяться плоди. За його словами, цей процес можна регулювати. Для цього треба враховувати терміни достигання, температуру, внесення поживних речовин, стан ґрунту, вміст у ньому вуглецю тощо. І при закладці плодової бруньки можна досягти гарного результату.
– Завдяки правильній технології певні процеси можна підсилити, – розповідає Іван Юкал. – У багатьох сортах вони вже проявляються, але не до кінця. І це ще один важливий момент, який впливає на урожайність і, відповідно, на економіку саду.
Оксана Марчук, журнал "Горішник"
