З початку нападу росії на територію України у 2014 році чимало барчан почало волонтерити, адже без підтримки волонтерів, військовим завжди було скрутно. Серед цих барчан і місцевий священник Іван Ломага, якого підтримали у цьому церковні громади сіл Балки, станція Бар, Адамівка, Йосипівка, Барські Чемериси, Окладне, Шершні, Мирне, Затоки, Каноницьке. Тож священник вже 8 років возить зібране людьми на передову та у реабілітаційні центри для військових.
Парафіяни збирають українським військовим городину, закрутки, випічку і т.д.
Там, на передовій, захищають Україну від російської навали солдати, серед яких є прихожани церков, що належать до парафії, де свій божий послуг несе отець Іван.
Тож крім продуктів, священник везе туди і передачі солдатам від батьків та дружин, військову амуніцію, взуття та інше.
Вже під час повномасштабної війни, до того, як бої перейшли на східну частину країни, отець Іван систематично їздив у місце дислокації 59-ї частини, що була на Вінниччині. Там стояв 20-тисячний гарнізон, в якому було понад 80 військових з Барської громади. Їм возили і ліки, і одяг, взуття, і продукти, ліжка та матраци…
- Туди ми часто приїжджали. Потім вже не було чужих військових, всі свої вже були, всі знайомі з Бару вони були чи з інших областей, - ділиться враженнями о.Іван.
Про свої потреби у гуманітарному вантажі військові сповіщали священника телефоном. Крім їжі та амуніції, просили й про духовні речі: благословіння, сповідь та причастя.
- Нещодавно, перед Великоднем мені вони кажуть: “Батюшка, Пасха скоро, а ми не сповідані”, - розповідає о.Іван. - “То які проблеми?”, - кажу. Перед Вербною неділею приїхали ми з пасками та великодніми смаколиками і з усім необхідним для сповіді та причастя. Тож тоді ми завезли і подарунки до Великодня, і хлопці посповідалися і причастилися.
Їздив своїм “бусом” і щоразу брав когось з прихожан, щоб люди самі бачили куди їде їх допомога і розуміли потреби військових.
Розповідає, що бувало всяке за цей час, і не хотіли пускати командири в місця дислокації військових, але завжди все завершувалося добре і вантаж приїжджав до місця призначення.
Допомога від церковної громади їздила неодноразово і в Харків.
- Спільно з представниками Барської громади, ми довантажували вантажівки та вагони, що їхали на Харківщину.
Крім того, парафіяни допомагали і переселенцям: одягом. іграшками та продуктами. Священник вдячний прихожанам за їх підтримку та згуртованість в зібранні цієї допомоги.
Наразі через скруту з пальним священник рідко возить гуманітарні вантажі. Та й військові вже не розміщуються в області або поблизу, а перейшли в “гарячі точки” на східну частину країни.
Тож поки церковна громада в основному підтримує військових молитовно. Щодня зранку у Спасо-Преображенському храмі села Балки відбувається молитва за Україну, а також тут моляться за здоров'я українських військових, волонтерів та всіх українців під час кожної служби.
