Ще з перших днів війни в Україні стало зрозуміло наскільки важливою є робота волонтерів. Вони допомагають усім: військовим, переселенцям і навіть місцевим.
В Барській громаді діє чимало волонтерів, які допомагають знаходити усе необхідне для українських захисників та внутрішньо переміщених осіб.
Сайт БарNews.City вже поспілкувався з деякими з них. Сьогодні ми розповімо про "Фонд громади Барі" та тих людей, які йому допомагають.
Гуманітарний хаб
На чолі Фонду стоїть Роман Мочарний. Разом з друзями вони утворили гуманітарний хаб, в якому щодня приймають переселенців, що прибули в місто. Наші журналісти відвідали хаб, який знаходиться в освітньо-мистецькому просторі “Емоджі” та поспілкувалися з цими людьми, які безкоштовно щодня допомагають сотням переселенців, що заходять до хабу у пошуках підтримки.
Приміщення, в якому ще донедавна щодня барські діти навчалися малювати, читати, рахувати, дефілювали і т.д. перетворилося на склад ящиків з засобами гігієни, медикаментів, іграшок, колясок, дитячого одягу тощо. Але це, волонтери сподіваються, ненадовго, адже війна закінчиться і все стане на свої місця.
В хаб щодня приходить чимало людей з довідками на гуманітарну допомогу та й без них. Їм, залежно від кількості членів родини, волонтери складають у кульок засоби гігієни, за потреби - памперси, іграшки тощо.
На “ресепшині” сидить Марина Коваль, координатор Гуманітарного хабу, яка люб’язно пропонує нашим журналістам стільчик, вважаючи, що це прийшли чергові переселенці. Але, зрозумівши, що ми не за допомогою, а інформацією - запрошує посидіти і на власні очі поспостерігати за тим як проходить день у хабі. На підмозі зазвичай - Ігор Козак, Олександр Коновалов, Роман Мочарний, Олексій Малярчук. Вони допомагають скласти пакунки і слідкують за порядком.
Ми прийшли у п'ятницю близько обіду, тож людей у хабі не багато, але порожньо за дві години нашого перебування не було. Найбільший наплив, розповідають волонтери, зазвичай зранку. За час існування хабу, на 8 квітня вже було близько 800 звернень. Багато приходять з дітьми. Для малечі тут є іграшки та толокари, щоб їм не було сумно, поки мама спілкується з волонтером. Йдуть і пенсіонери, і вагітні. Майбутніх мам тут готують до народження - складають увесь необхідний пакет речей (памперси, підгузки, комбінезони і т.д.), а також допомагають знайти коляску чи інше необхідне.
- Щодня приходять різні люди. Морально це дуже виснажує. Спершу все пропускали через себе і ввечері приходили додому морально виснажені. Але потім ми зрозуміли, що треба берегти себе і це принесе більшу користь і нам, і людям, що приходять. Між нашими волонтерами хабу велике взаєморозуміння, що спрощує роботу і дає силу. У нас дуже гарна склалася команда. Ми розуміємо один одного з півслова і підтримуємо, - розповідає Марина Коваль.
Йдуть сюди і місцеві, які потребують певних речей. За час нашого перебування в хабі, приходила жінка за великими підгузками для матері-пенсіонерки. Тут допомагають усім, хто дійсно потребує, але надають перевагу все ж переселенцям.
Як з'явився хаб
Роман Мочарний розповідає, що створення гуманітарного хабу не було в планах на початку війни. Так склалися обставини:
- Займатися волонтерством спершу не планували, адже в перші дні війни багато людей активно почали волонтерити. Ми за потреби включалися. Але потім все закрутилось само собою. До мене звернулися наші волонтери з Корпусу Миру, що приїжджали в різні роки в місто і запропонували допомогу, адже дуже перейнялися нашою ситуацією. Це Дейн Стівс, Nellie Petlicky, Alexander Orta Катаріна Корпусу Миру Анаду. Кажуть: "Давайте щось робити!" Вони відкрили краудфандингову платформу. Зібрали трохи коштів, за які закупили необхідне для наших хлопців на блокпостах та військових (тепловізори, біноклі тощо). Також за рахунок цих коштів ми оплачуємо паливо для фур, які привозять гуманітарну допомогу.
Майже одночасно з цими подіями, з їх командою зв’язався Wes Paul - ще один волонтер Корпусу Миру, в якого знайомий з Германії виявив бажання привезти допомогу в Україну. Її він, як і ще кілька ізніше, завіз в Бар:
- Приєднався місцевий підприємець, який надав свій ангар для вивантаження гуманітарки. Основну локацію, де приймають біженців розмістили у просторі "Емоджі". Так усе і закрутилося.
Хаб прийняв вже понад 30 тонн гуманітарного вантажу
Перша “гуманітарка”, яка складалася з засобів гігієни та продуктів харчування, йшла на потреби біженців. Їм надавали блоки туалетного паперу, вологі серветки, засоби гігієни і т.д. Потім волонтери зрозуміли, що війна швидко не завершиться, потік біженців не зменшується, а от засоби закінчуються. Тоді вони допомогу в одні руки зменшили.
- Спершу люди самі вибирали собі що їм треба, але нам постійно доводилося в кінці дня пересортовувати все, бо іноді речі змішувалися, переверталися. Ми ж - волонтери, працюємо на громадських засадах, у декого є своя робота, сім’ї і т.д. Тож вирішили, що будемо видавати самі цю допомогу, відповідно до кількості людей в сім’ї, - розповідає Марина.
За час війни в гуманітарний хаб завозили найрізноманітніші речі: були і візочки дитячі, візочки інвалідні, милиці, тростинки, підгузки дитячі та дорослі, каримати, спальні мішки, подушки, ковдри, одяг і т.д.
За весь час в хаб вже надійшло близько 30 тонн вантажу.
- Ми подаємо заявки на усі організації, які знаходимо, що готові допомогти. Тож вдячні усім, хто відгукується, - говорить Роман Мочарний.
Активісти розповідають, що з моменту створення хабу, він був зачинений лише один день, і лиш тому, що тоді вже не було чого роздавати.
Асортимент поповнюється, залежно від того, коли знаходяться охочі організації надати допомогу. Тож внутрішньо переміщеним особам пропонують телефонувати, щоб моніторити поставки.
Увесь вантаж відразу розсортовують.
Приходять іноді лікувальні засоби та аптечки. З їх сортуванням допомагає місцева фармацевтка Ольга Дідусенко.
- Дуже нам допомагає вінницька організація Гуманітарний хаб від Фонду громади “Подільська громада”. Вони надали нам гігієнічні засоби, кровоспинні для військових та інше, - розповідає Роман Мочарний.
Соціальний гардероб
Крім німецької допомоги, приїжджали вантажі і з “Фонду громади” міста Стрий Львівської області. Саме цей Фонд став ініціатором створення мережі гуманітарних хабів в Україні. В Бар він привіз аптечки, засоби гігієни та одяг.
Увесь одяг хабу знаходиться в одному з ангарів місцевого підприємця. Це приміщення волонтери називають соціальним гардеробом. Туди переселенців, які потребують допомоги, направляють, щоб вони вибрали собі необхідні речі. Там також є активісти, які контролюють порядок та сортують речі. Цим зазвичай займається сім’я Олексія Малярчука, місцевого підприємця, який також долучився до команди волонтерів, а також активісти: Оксана Кандратюк, Лариса Хорошун, Дарина та Оксана Піддубні. У цій команді також є переселенка з Херсонської області Світлана Кірієнко.
Деяку допомогу везуть відразу людям, які її потребують найбільше
Співпрацює хаб з місцевими соціальними службами. Зокрема, будинком престарілим. Їм вони завезли інвалідні візочки, постільну білизну та інше.
Допомагають волонтери і тваринам. З Німеччини в місто привезли вантаж кормів для тварин, ліки та одяг, який волонтери розподілили між зооволонтерами регіону. Останні ж, в свою чергу, діляться з людьми. Зокрема відома барська волонтерка Юлія Бартащук надає корми людям, які мають багато тварин і в часи війни опинилися в скруті.
Крім допомоги переселенцям, волонтери хабу допомагають і військовим. Мережа гуманітарних хабів між собою тісно комунікує, тож разом формують вантажі для українських захисників. Співпрацюють хабівці і з іншими місцевими волонтерами та допомагають довантажити автомобілі з гуманітарною допомогою необхідним.
