Війна триває десятий рік, але найбільше Україна втратила своїх Героїв за останні 12 місяців, коли росія пішла у повномасштабний наступ. 13 березня 2022 року пам'ятає кожен українець. Того дня вранці росія завдала ракетного удару по Міжнародному центру миротворчості та безпеки (колишній Яворівський полігон), що на Львівщині. 61 людина загинула, ще 160 були поранені. На жаль, серед загиблих був і наш земляк, житель села Окладне Володимир Надибський, старший сержант, санітарний інструктор пункту в.ч.А3211, ВОС-879659А.
Про Героя, який загинув у перші дні війни розповіла його дружина Станіслава на сторінці Барської міської ради.
Народився у день, коли Україна стала Незалежною
Володимир Надибський з'явився на світ рівно за двадцять років до проголошення Незалежності України - 24 серпня 1971 року, і своє життя прожив справжнім українцем та патріотом. Народився Володимир у віруючій католицькій сім'ї і був найстаршим з трьох дітей. У рідному селі Окладне закінчив початкову школу, а потім, - Балківську восьмирічну школу. Далі, у 1986 році вступив до Вінницького медичного училища ім. ак. Д.К.Заболотного на спеціальність фельдшер. А у 1990 році Володимира призвали на строкову військову службу.
Після армії, у 1992 році Володимир Надибський працевлаштувався у Барську районну лікарню. Коли в лікарні відкрили реанімаційне відділення, його перевели на посаду медичного працівника–анестезиста.
З сімейного архіву сім'ї Надибських
Ніс військову службу з 2015 року
Мобілізували Володимира у 2015 році. За місяць до відправки на військові навчання, сім'я одружила доньку та відсвяткувала шкільний випуск старшого сина.
Володимир Надибський з дружиною Станіславою на весілі доньки Фото: З сімейного архіву сім'ї Надибських
"Найменшого сина батько «за старшого» на господарстві залишив, а сам подався на Яворівський полігон", - розповідає дружина Героя.
Служити Україні вважав своїм обов'язком і навіть думки не мав про відмову.
"У нього були проблеми зі здоров’ям, але на комісії він про це не сказав. Удома на мої дорікання відповідь була коротка: «У мене два сини, як я їм у вічі дивитись буду»", - згадує його дружина Станіслава.
На Львівщині старший сержант Володимир Надибський був водієм, кухарем на виїзних навчаннях, а також санітарним інструктором:
"Медиків там не вистачало. Тож дізнавшись про його спеціальність, його почали задіювати на міжнародних навчаннях «Рапід трайдент-2015»", - згадує дружина.
Володимир Надибський з мамою Фото: З сімейного архіву сім'ї Надибських
Але Володимир увесь час хотів служити ближче до зони бойових дій:
"Він шукав можливості перевестися на схід. Вперто повторював «Не для того в армію йшов, щоб в навчальному центрі служити. Мене чекають у госпіталі на сході». Я втишувала бунт словами «Може це і є воля Божа». А командир казав, що переведення - це довготривалий процес, що Міністерство оборони відмовляє у проханні. Заспокоївся та ненадовго", - згадує дружина Станіслава.
Кілька років тому Володимир отримав пропозицію перевестися на службу в Бар, але поступився посадою молодшому сину.
"Радив синам спершу віддати честь Батьківщині, а потім свої плани на майбутнє будувати. Батькові настанови вони взяли до уваги.
Все робив з любов’ю, тому діти і дослухались до його слів. Навіть першу професію обрали, як тато – фельдшер", - розповідає Станіслава Надибська.
З сімейного архіву сім'ї Надибських
Володимир був релігійною людиною і навчав своїх дітей цьому
"Він дбав також і про духовний розвиток нашої родини. Спільна молитва, Свята Меса, реколекції" - згадує Станіслава.
Родина щотижня разом відвідувала церковну службу у костелі та молилася вдома. Зараз його сім'я змушена жити без тата, чоловіка та сина. Але саме віра в Бога допомагає їм жити далі.
13 березня росія знищила військовий об'єкт, вбивши десятки людей
І хоч наш Герой служив далеко від зони бойових дій, ворожа ракета його знайшла і за близько 20 км від польського кордону. Володимир загинув під уламками військового об'єкту Міжнародний центр миротворчості та безпеки.
13 березня 2022 року о 4-й ранку росія випустила понад 30 ракет, частину з яких збили ППО, а близько восьми штук влучили у військовий об'єкт. Він був майже повністю знищений. Чимало людей було важко дістати з-під завалів та опізнати. Про загибель Володимира повідомили офіційно лише через 12 днів - 25 березня.
У рідному селі Володимира зустрічали живим коридором навколішки та з прапорами України.
Вічна пам'ять та слава Герою!
Коригувальника вогню знайшли. Львівська обласна прокуратура пише, що то 71-річний місцевий мешканець Львівщини:
"За даними слідства, уродженець м. Львова, будучи колишнім працівником КДБ СРСР, протягом березня 2022 року надавав допомогу державі-агресору та її воєнізованим формуванням у проведенні підривної діяльності проти України. Чоловік за допомогою одного з месенджерів передавав інформацію представниками РФ про місцезнаходження ЗСУ на території Львівської області для нанесення ракетних ударів".
