Останні часом всі ми чуємо з рідних офіційних та не офіційних джерел про те, що Запорізьку атомну електростанцію можуть підірвати. Що це може означати для українців - ніхто не може точно відповісти, адже залежатиме від багатьох факторів: що саме взірветься та напрям вітру в той день.
Ця станція є найбільшою атомною електростанцією в Європі та входить до 10 найбільших у світі.
Що робити, якщо на Запорізькій АЕС буде вибух
Українцям радять, в разі вибуху на атомній електростанції дотримуватися простих правил:
- Найголовніше правило – слухайте вказівки влади, поліції, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях.
- Зайдіть в укриття або приміщення та, за можливості, прийміть дущ (без кондиціонера), а свій верхній одяг герметично запакуйте.
- Подбайте про запас бутильованої води.
- Закрийте щільно вікна та двері і бажано ще прикрийте їх чимось (тканиною, подушками тощо), щілини закрийте скотчем, щоб максимально унеможливити попадання радіації в приміщення.
- Підготуйте маски та респіратори.
- Їжу замотайте в фольгу чи целофан.
- Заберіть, за можливості, в хату домашніх тварин.
- Перебувайте в приміщенні і не відчиняйте двері чи вікна.




Після перевірки грунту та повітря у вашій місцевості влада дасть знати чи безпечно виходити, а також що робити далі.
Які ризики
За даними Вікіпедії, захисний ковпак станції витримує падіння літака вагою близько 5,7 т (приблизно Ан-2 «кукурудзник»), однак пробивна здатність будь-якої артилерійської системи значно більша. Станція не розрахована на те, щоб бути в центрі бойових дій; небезпека артилерійського вогню та можлива детонація вибухівки ніколи не розраховувалися. Будівля захисної оболонки не розрахована на ураження широко використовуваними ракетами, такими як «Калібр». Падіння однієї з цих ракет, навіть на відстані 47 метрів або менше від реактора, може викликати тиск ударної хвилі вище проєктної межі захисної оболонки.
Одним із найбільш часто обговорюваних ризиків є крах активної зони ядерного реактора — або так званий «сценарій Фукусіми». Робота станції здійснюється водяними реакторами під тиском ВВЕР-1000, при руйнуванні яких відбувається розгерметизація і накопичена радіоактивність викидається в навколишнє середовище разом з водою. Цей сценарій також може бути викликаний втратою джерел живлення АЕС, наприклад, якщо всі високовольтні лінії електропередач будуть зруйновані, а виробництво зупинено.
У разі аварійної ситуації станція перемикається на резервні дизель-генератори. Вони повинні бути в робочому стані та мати достатньо палива для живлення насосів та інших систем, важливих для безпеки об'єкта. Однак в умовах окупації перевірити працездатність резервних генераторів практично неможливо. Якщо труби системи охолодження пошкоджені, може статися вибух пари та розгерметизація. У цьому сценарії вода для охолодження реактора перестане надходити, реактор перегріється, а відтак в атмосферу почнуть викидатися радіоактивні елементи: йод-131 або цезій-137 (залежно від того, як давно зупинили реактор); інертні гази. У такій аварії найбільша небезпека загрожує місцевому населенню, яке не має засобів індивідуального захисту. В разі значних викидів радіоактивності необхідно буде організувати зону відчуження. Радіоактивний шлейф, крім України, може торкнутися Румунії, Болгарії, Туреччини та Краснодарського краю.
Розташування АЕС на Дніпрі означає, що будь-який викид радіації може поширитися в Чорне море.
У разі аварії на Запорізькій АЕС радіоактивні елементи поширюватимуться за вітром. Однак, на думку більшості експертів, такий сценарій малоймовірний і порівняння з Чорнобилем і Фукусімою невиправдані. У Чорнобилі були допущені серйозні недоліки конструкції реактора, а у Фукусімі затопило дизель-генератори, чого не може статися на ЗАЕС, оскільки там генератори знаходяться всередині захисної оболонки.
Чи може знизитися рівень води настільки, що реактори не зможуть охолоджуватися?
Президент компанії Петро Котін "Енергоатом" для РБК-Україна розповів, що саме від підриву Каховського водосховища ризиків для Запорізької АЕС немає:
"Ми знаємо, що вони (російські окупанти, — ред.) від початку розпочали мінування периметра станції та берегової частини, де вона приєднується до Каховського водосховища. І саме там розташована лінія басейну – вона повністю приєднується до водосховища. Я не можу сказати, що замінована саме гребля ставка-охолоджувача. Але те, що там (на станції, — ред.) є мінування, ми підтверджуємо", — сказав він.
"Але підірвати так, щоб вода з басейну почала йти, практично неможливо. Навіть якщо верхівка греблі буде підірвана, потрібно рити канали, щоб вода сходил", — зазначив голова Енергоатому.
За його словами, якщо навіть підірвати запірну шандору (вертикальні ворота, як на шлюзах для перекриття води), то в ставку залишиться рівень води 12,8 м, чого достатньо для охолодження реакторів.

