Зранку - адміністраторка освітнього центру, після обіду - тренер з підготовки до школи дітей, а ввечері - художній керівник Гармаківського будинку культури. Усі ці посади майже щодня поєднує Марина Коваль - молода та ініціативна барчанка, яка, крім того, ще й любляча мама та дружина. Її графік розпланований щодня ледь не до хвилини, адже потрібно все і кругом встигнути. Навіть коли гурткова робота на початку повномасштабної війни зупинилася, а чимало людей намагалися пересидіти цей час вдома або виїхати за кордон, Марина не припинила діяльність - вона, разом з командою волонтерів, допомагала переселенцям, роздаючи гуманітарку.

А після того, як освітньо-мистецький простір “Емоджі” відновив свою діяльність, вона повернулася до роботи тренера, а згодом ще й стала адміністратором центру.

Хоч не хотіла бути педагогом, але своє життя присвятила роботі з дітьми та дорослими

За освітою Марина - вчитель (філолог), хоча раніше ніколи не мріяла викладати. “Коли закінчила школу, я не знала ким хотіла б стати, тож мама запропонувала педагогічний напрямок. Я й погодилася”, - зізнається вона.

Наші журналісти провели день з Мариною Коваль побачили на власні очі як вона поєднує всі свої ролі на роботі.

В “Емоджі” до Марини усі на “ти” та на ім’я, навіть діти. Вона й сама не знає чому так спершу повелося, а зараз це вже її принципова позиція. Каже, що не підтримує стереотипи, що до вчителя треба звертатися лише на “ви”. Вона впевнена, що звертання на “ти” стирає грані недовіри та зближує.

“Діти мене поважають, слухають, люблять та довіряють, а це важливіше за всі вигадані формальності”, - каже тренерка.

Зранку Марина - адміністраторка "Емоджі", яка вирішує усі організаційні питання

Робочий день Марини, як адміністратора “Емоджі” розпочинається зазвичай о 9.00 ранку. Тут в цей час вже збираються діти та батьки, які щирими посмішками вітають її на робочому місці.

Зранку вона максимально “підганяє” важливі адміністративні обов’язки, адже після обіду розпочнуться її заняття з дітьми.

Зазвичай вона опрацьовує анкети, які заповнюють батьки, віддаючи дитину на навчання. Там вони вказують напрям навчання, який хочуть відвідувати, а також індивідуальні особливості дитини: наявність алергічних реакцій на будь-які подразники, можливі проблеми зі здоров’ям тощо. Все це для того, щоб не наразити дитину на небезпеку під час занять. Далі ці анкети вона передає тренерам, залежно від того який гурток дитина відвідуватиме.

Крім того, адміністраторка приймає батьків, обговорює усі організаційні питання з колегами, стежить за порядком, проводить деякі вправи з дітьми, які є в першу зміну.

Коли ми завітали в “Емоджі”, зранку тут було шестеро діток, які прийшли на заняття з раннього розвитку та підготовки до школи. Їх день розпочався з прослуховування гімну України, потім - стали на ранкову зарядку. Після цього, їхня тренерка завела їх у кабінет для занять, там вони вчилися та грали ігри, час-від-часу адміністраторка також їх навідувала та брала участь у їх розвагах. Більшість дообіднього часу, Марина приймала дзвінки від батьків, відповідала на питання батьків у робочому чаті Центру, а також опрацювала кілька анкет.

“Невдовзі плануємо анкети зробити електронними, щоб люди могли їх заповнювати онлайн, що зекономить їх час. Ми вже готуємо це. Скоро запустимо наш новий напрямок - ІТ. Тут буде тренер, який навчатиме і нас, і наших вихованців “йти в ногу” з технологічним прогресом”.

Наразі ж найбільш популярний працівник Центру - логопед. Цей напрям “Емоджі” відкрив нещодавно, але він виявився найзатребуванішим.

“Ми взяли в свою команду логопеда. Це не місцева жінка (переселенка), яку дуже здивувало те, наскільки багато в нашому містечку діток, які потребують логопедичної допомоги. Вона працює зранку й, часто, до 19.00-20.00 без відпочинку. Якщо потрібно задіяти психолога - радимо батькам куди звернутися”, - пояснює Марина.

Крім того, у Центрі є художній напрям, амаматика, ментальна арифметика, фітнес, англійська, підготовка до школи та інші. В групах приблизно до 6 діток, щоб мати змогу приділити усім належну увагу.

Марина - "універсальна" працівниця

“Одночасно у приміщенні освітнього простору знаходиться не більше 20-30 дітей, що дає можливість нам запобігати їх скупченню. Крім того, ми ретельно стежимо, щоб діти приходили здорові і не заражали інших, - пояснює адміністраторка. - Це ж стосується тренерів”.

Якщо тренер хворий, зазвичай Марина підмінює їх сама. Зізнається, що єдине кого не може замінити - вчителя англійської. Тому пропущенні (з його вини) заняття він відпрацьовує у додаткові години.

Поки ми з Мариною розмовляли, у фоє вибігли діти, які весело гомоніли та стрибали на м’яких безкаркасних кріслах. У них була невелика перерва між заняттям. Далі Марина їх покликала до іншого кабінету, де розвивала їх увагу за допомогою гри з конструктором. Потім діти пішли відпочивати та на інші заняття, а адміністраторка провела коротку нараду з колегами і пішла на обід.

“Як таких, нарад ми не проводимо, адже перебуваємо і так в постійному спілкуванні. У нас хороший дружній колектив, тож розуміємо один одного з півслова. Єдине - я постійно їх стимулюю вигадувати нові креативні ідеї для дітей, особливо в період канікул, щоб їм було цікаво, а також, щоб залучати нових дітей”.

Свої заняття зазвичай проводить після обіду

Після обіду розпочинаються найбільш насичені години для “Емоджі”. В цей час в закладі відбувається основна кількість занять.

У Марини також в цей час відбуваються заняття з амаматики (навчання молодших школярів математики, логіки, основ програмування та фінансової грамотності) та підготовки до школи.

"Виховувати слід себе, а не дитину"

В Центрі найменших дітей навчають навичок самообслуговування, вчать писати, читати та рахувати, виконувати логічні завдання.

Усім дітям також задають домашні завдання, але батьків просять не примушувати їх виконувати:

“Так, ми не школа, а гурткова робота, але наші діти всі отримують домашні завдання. Іноді спершу батьки просять не задавати, бо діти лінуються виконувати. Але наші стосунки з дітьми побудовані на повазі, індивідуальному підході, довірі та домовленності, тож з часом діти самі починають все виконувати і завдяки цьому ми отримуємо потрібний результат”, - пояснює Марина.

Батькам тренерка радить також побудувати з своєю дитиною довірливі стосунки і на своєму прикладі показувати важливість навчання, правила поведінки і т.д.: “Головне не те, що ми дитині говоримо, а що ми робимо. Дитина копією нашу модель поведінки, а не слухає наші слова”.

Увечері Марина керує гуртковою роботою Гармакіського будинку культури

Після завершення робочого дня в “Емоджі” (а це - після 18.00) Марина перетворюється на художнього керівника Гармаківського будинку культури. І хоч зараз вона у відпустці тут, в день нашої зустрічі, Марина провела ще репетицію благодійного концерту, який відбувся наступного дня на підтримку наших військових ЗСУ, де збирали кошти на військове обладнання для батальйону, в якому служить односельчанин Марини.

Загалом в Будинку культури жінка керує 8 колективами, серед яких і танцювальні, і вокальні, і театральні. Учасників цих колективів різного віку - діти та жінки 40+ років.

Як вона поєднує усі ці роботи та сім’ю, Марина й сама не розуміє, але точно знає, що вже звикла до цієї рутини: “Звісно втомлююся, не буду лукавити. Ось взяла відпустку, трохи відпочила, а на п’ятий день вже зрозуміла, що мене тягне назад до роботи”.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися