Повномасштабна війна зробила солдатами тих, хто ніколи не хотів бути військовим, а часто - не тримав зброї. Не просто солдатами, - захисниками та Героями, які рятують, іноді ціною свого життя, нас усіх від загарбника. Так віддав своє життя за усіх нас Григорій Кордон, з с. Голубівка Барської громади. Про його життя пише Барська міська рада.
Григорій Михайлович народився 6 січня 1977 року в с. Голубівка. Мав старших сестру і брата, а також молодшу сестричку. В 12 років втратив батька.
Закінчив Кузьминецьку школу, а потім - Кузьминецьке ПТУ за спеціальністю тракторист.
Після навчання пройшов службу в армії. Майже все життя працював в селищі Бар на зерносховищі (водієм, охоронником).
Сім'я
З майбутньою дружиною Юлею познайомився на весіллі спільних друзів. В 2003 році закохані одружилися. Григорій став за рідного батька для доньки Юлії Насті. В родині народилося ще двоє синів Олексій та Василь:
«Він був дуже хорошим батьком, був готовий на все заради наших дітей. Дуже працьовитим, ніколи не відпочивав. Після зміни на роботі приходив додому та ставав до іншої роботи. До мене був дуже добрим. Справжній сім’янин. Такого більше не буде…», - розповідає дружина Ольга.
Григорій любив сільське господарство, мав садок.
Став на захист країни, як тільки почалася повномасштабна війна
З повномасштабним вторгненням одразу пішов на захист: «Казав мені що потрібно йти захищати дітей. Варіанту не піти він навіть не розглядав.» - пригадує дружина.
«Коли вже був на війні, говорив, що жалкує, що занадто багато часу приділяв роботі. Там, як ніде, починаєш розумієш справжні людські цінності – це рідні люди та час, проведений з ними».
Григорій Михайлович казав дружині що назад уже може не повернутись. Єдине, про що мріяв – це ще хоч раз побачити свою сім’ю…
До травня наш Герой був в нашій роті охорони. Далі був в Подільську Одеської області. З 1 липня його перевели до Миколаївської області. Мав дуже гарні відносини з побратимами.
14 жовтня 2022 року Григорій Кордон пішов у свій останній бій в районі н.п. Новогригорівка Миколаївської області. Він загинув, захищаючи Україну та кожного з нас.
Для країни загинув захисник, громадянин та людина, але для сім'ї захисника зруйнувався світ, який вони будували роками. Діти втратили батька, дружина - коханого чоловіка, людину, з якою планувала прожити життя, близькі втратили рідну людину.
Вічна пам'ята та слава Герою!
