Велика кількість соматичних захворювань проявляється больовим синдромом різної інтенсивності у суглобах та м’язах. Додатково пацієнти можуть відчувати слабкість, підвищення температури та скутість рухів. Відновити роботу кістково-м’язової системи та позбутися запалення допомагають системні ліки та місцеві препарати як Димексид. 
Особливості розвитку міоартралгії
Біль у суглобах та м’язах може виникнути на фоні безлічі порушень та захворювань, серед яких:
- важкі фізичні навантаження, що спричиняють перенапруження м’язів;
- патології у хребті – сколіоз, лордоз та інші;
- травми – переломи, забиття, розтягнення;
- інфекції – міозити та артрити;
- патології дегенеративного характеру – грижі, протрузії міжхребцевих дисків, артрози та інше;
- аутоімунні захворювання;
- порушення обміну речовин та роботи ендокринної системи;
- сильна емоційна перенапруга, викликана стресами.
Також постійне вживання деяких медикаментів може спричинити міоартралгії. В такому випадку необхідно звернутися до лікаря для корекції графіку лікування. Симптоматика патологічного стану відрізняється в залежності від причини його виникнення. Так при ураженні волокон м’язів пацієнт чітко відчуває локалізацію ураженої ділянки. При натисканні біль посилюється, як і під час фізичних навантажень. Запальні процеси супроводжуються нічними больовими синдромами. Вранці симптоми можуть повністю зникати, особливо після зарядки. Дегенеративно-дистрофічні процеси характеризуються болем, який з’являється лише при фізичному навантаженні.
Методика лікування болю в суглобах та м’язах
Міоартралгії спричинені запальними процесами в м’язах та суглобах, тому для їх усунення необхідні протизапальні ліки системної та місцевої дії. Орієнтуючись на стан пацієнта та причину виникнення патології, лікар може призначати:
- місцеві знеболювальні та протизапальні препарати (розчини, гелі, мазі);
- міорелаксанти – для зниження м’язового тонусу;
- протиревматичні та протизапальні ліки нестероїдної групи для ін’єкцій чи перорального вживання;
- препарати для лікування кісткових захворювань та подагри.
Також ефективним може бути застосування інших ліків, що призначені для лікування захворювань опорно-рухового апарату. Важливо щоб лікарські засоби, як і дозування та графік прийому призначив лікар. Їх вибір здійснюється з урахуванням особливостей організму пацієнта та наявності протипоказів до вживання. Результативність лікування також повинна контролюватися фахівцем. Якщо порушення викликане іншим захворюванням – терапія повинна бути комплексною.
