Річниці пам'яті воїнів у нас все частіші, на жаль. А це значить, що стає все більше зламаних доль, відібраних дитинств та пустки від втрат рідних людей. 30 листопада - різниця з дня втрати ще одного нашого захисника та Героя - Василя Ваврушка. Наші Герої не лише гинуть, іноді їх серця зупиняються від всього пережитого і побаченого, адже вони насамперед - люди, більшість з яких ніколи не думали, що підуть на війну. Так сталося і з Василем. Про його життя пише Барська міська рада.
Василь Леонідович Ваврушко народився 30 листопада 1974 року в с. Мальчівці Барського району. У 1981 - 1989 роках навчався в місцевій школі. Далі вступив в Кузьминецьке СПТУ, яке закінчив в 1992 році за спеціальністю «Тракторист-машиніст».
Відслужив 2 роки строкову службу в армії в Одесі та на острові Зміїний.В 1995 році вступив до Барського ПТУ № 8 на спеціальність «Зварювальник». З 1996 року працював на різних роботах в агрофірмі «Лядова».
В 2015-2016 роках захищав Україну у зоні АТО в Донецькій та Луганській областях.
З 2016 року до 2019 працював на Барському машинобудівному заводі зварювальником. Далі був охоронником на будівельній фірмі «ЕТАЛОН-БУД», м.Київ. Там же познайомився з майбутньою дружиною Тетяною.
В червні 2022 року пішов захищати від рашистської орди свою Батьківщину, свій народ. Служив у військовій частині в Київській області.
30 жовтня 2022 року серце Варушко Василя Леонідовича не витримало жахіть війни та зупинилось...
Родичі та друзі згадують, що він був працелюбивий, щирий, за характером дуже спокійний, навіть тихий, добрий. Гарно ставився до людей, а відповідно і вони до нього. Йому б ще жити і жити, та війна не милує нікого...
Василь Леонідович Ваврушко встиг зробити свій внесок в захист незалежності України та майбутнє спокійне життя усіх нас.
Пам'ять про нього вічно житиме в наших серцях.
Вічна пам'ять та слава Герою!
