Пекучий душевний біль по загиблому не зникає ніколи, скільки б років не минуло. Гинуть на жорстокій війні різні люди і болить за усіма, бо всі вони не дожили, не долюбили, не здійснили повністю своїх планів та мрій. Тим більше болить, коли безневинно гине людина, яка все своє прожите життя творила лише добро. Добро сім’ї, родині, просто людям. Бо інакше вона не могла, бо була народжена для добра. Саме таким був наш Герой. Про його життя пише Барська міська рада.
Сергій Тодосійович Тхір народився 10 травня 1969 року в м. Бар. Мати та батько працювали в лікарні. В сім’ї було 5 дітей. Закінчивши 9 класів в Барської школи №2, вступив до ПТУ №8 на газоелектрозварювальника. Після навчання відслужив строкову службу в армії.
Потім працював на різних підприємствах, у тому числі в СТОВ «Надія», на цегляному заводі в с. Гармаки та ін.
Сім'я
На одному з днів народжень у друзів познайомився з майбутньою дружиною Тетяною, а через кілька місяців одружились. Жили в с. Гармаки, звідки родом Тетяна. В 1996 році народилась донечка Світлана, а у 2003 році - донечка Вікторія. Прожили разом 27 щасливих років.
«Сергій завжди усіх слухав, допомагав,- згадує дружина. - Нікому не відмовляв в допомозі. Мав багато друзів. По домогосподарству завжди порався без ніяких проблем. Я не встигала щось сказати, як він уже робив. Допомагав мені завжди і в усьому».
Повномасштабна війна
У вересні 2022 року Сергій Тхір пішов на захист Батьківщини та своєї родини. Декілька днів перебував в Дніпрі, далі його направили у Донецьку область.
«Про армію, про свою службу, він нам нічого не розповідав, мабуть, щоб нас не тривожити. Лише про буденні речі розмовляли».
«Одного разу сказав: «Я йду на завдання, вийду на зв’язок десь через тиждень... Більше ми його не чули».
«Я ще нічого не знала, але за декілька днів до загибелі чоловіка мені було надзвичайно важко на душі, я ніяк не могла зрозуміти, від чого ці відчуття, аж поки мені не повідомили страшну звістку…».
11 листопада 2022 року сержант, командир стрілецького відділення Тхір Сергій Тодосійович загинув при виконанні бойового завдання.
Загинув ще сповнений сил та енергії, планів та надій. Загинув з мріями повернутись до своїх рідних і продовжити мирне життя. Але не судилось…
Вічна пам'ять та слава Герою!
