Війна в Україні фактично розпочалася 20 лютого 2014 року, коли російські війська без розпізнавальних знаків почали анексію Криму. Але Україна тоді була не готова дати відсіч.
16 березня окупаційна влада Криму провела так званий «референдум» про «незалежність» АР Крим, щоб надалі незаконно приєднати територію півострова до росії. А 18 березня у Москві володимир путін та самопроголошений голова ради міністрів Криму Сергій Аксьонов, спікер Верховної Ради Криму Володимир Константинов та голова Севастопольської державної адміністрації Олексій Чалий підписали договір про прийняття Республіки Крим до складу росії.
Тоді росія блокувала військові частини України до 19—24 березня, після чого українські військові здалися або були захоплені. Особовому складу дали можливість залишити окупований півострів, але, на жаль, повернулися на материкову Україну лише частина. Евакуювали також частину військової техніки.
Захоплення частини Донецької та Луганської областей
А у квітні 2014 року російська армія без розпізнавальних знакій зайшла на частину території Донецької та Луганської областей. Спершу росія організовувала через завербованих зрадників мітинги, де люди з проросійськими настроями закликали президента росії ввести війська в Україну.
Озброєні військові без розпізнавальних знаків на території аеропорту «Сімферополь»
Ця війна, яка тривала до 24 лютого 2024 року була непроголошена, адже росія не визнавала своєї участі в ній, стверджуючи, що проти українських військових воюють жителі Донбасу.
Тож тоді юридично на сході України тривала до 2018 року антитерористична операція, а після 2018-го - операція Об'єднаних Сил.
Бойові дії на Донбасі почалися із захоплення 12 квітня 2014 року російськими загонами, керованими офіцерами спецслужб РФ, українських міст: Слов'янськ, Краматорськ та Дружківки. Потім] невеликі штурмові загони російських диверсантів захопили Горлівку й інші міста Донеччини та Луганщини.
13 квітня 2014 року Україна оголосила про початок Антитерористичної операції.
Регулярні російські війська вступили у війну у липні 2014 року.
Пересування військової техніки України, березень 2015 р.
Вісім років Україна обороняла свої території. Напруження посилилося з 2021 року, коли росія почала накопичувати свої сили біля кордону України, проводити тренування та періодично погрожувати Україні за співпрацю з НАТО.
Передумови повномасштабного вторгнення росії
До лютого 2022 року росія постійно звинувачувала Україну в тому, що вона застосовує важке озброєння проти бойовиків, що воювали проти української армії на Донбачу. США вона звинувачувала у постачанні цієї зброї та постійно погрожувала відповідальністю. В цей же час вона проводила багатотисячні навчання своїх військ біля кордону України.
19 січня 2022 року президент Джо Байден заявив, що, на його думку, росія вторгнеться в Україну. Українська влада заперечувала це і просила не наганяти паніки.
Погрози зі сторони росії ставали все гучнішими і ситуація все більш напружувалася. Приблизно з 14 лютого над Україною припинили літати пасажирські літаки. 21 лютого 2022 року президент росії визнав терористичні квазідержави «ДНР» та «ЛНР» як незалежні державні утворення і офіційно ввів на територію України російську регулярну армію.
23 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив надзвичайний стан на 30 днів на території всієї України.
Початок повномасштабної війни
24 лютого 2022 року, о 5 годині ранку путін офіційно оголосив про «спеціальну операцію» в Україні, що насправді було початком повномасштабної війни в Україні. Російські війська розпочали інтенсивні обстріли підрозділів ЗС України на сході та перетнули північно-східні кордони, а також нанесли ракетно-бомбові удари по аеродромах і складах зброї по всій території України. Верховна Рада України одноголосно ухвалила запровадження воєнного стану.
Наслідки ракетного удару по Голосіївському району Києва Фото: Вікіпедія
Російські війська значно просунулися у перші дні. Спершу вони не чіпали місцевих мешканців, бо планували захопити Україну за три дні. Ворог зустрів значний супротив від місцевих мешканців, які зустрічали росіян "коктейлями Молотова", мітингами та іншими методами протистояння. Війна затягнулася і окупати почали знущатися, вбивати, гвалтувати та катувати тих, хто був проти росії. Ворог масово вивозив з України усі цінні речі, які знаходив на своєму шляху: з музеїв, комунальних та державних установ та приватних будинків. Особливо це посилювалося, коли окупанти відступали.
Ірпінь після російського вторгнення
До 8 квітня 2022 року Збройні Сили України повністю звільнили Київщину, Житомирщину, Чернігівщину та Сумщину. На цих територіях потім виявили масові захоронення людей, катівні та багато жертв знущань.
22 квітня 2022 року міністерство оборони російської федерації оголосили свої цілі війни: повний контроль над Донбасом та південними регіонами України, включаючи сухопутний коридор у Крим і Придністров'я. Але вже 11 листопада 2022 року ЗСУ увійшли на західний берег Херсону.
Херсонська гімназія № 20 після обстрілу 12 грудня 2023 р.
Два роки війни
За два роки війни росія втратила вже близько 409 тис військових.
За даними Генштабу, за час повномасштабної війни окупанти рф вже втратили:
- танків — 6526 (+3) од,
- бойових броньованих машин — 12410 (+37) од,
- артилерійських систем — 9916 (+49) од,
- РСЗВ — 999 (+2) од,
- засоби ППО — 682 (+2) од,
- літаків — 339 (+0) од,
- гелікоптерів — 325 (+0) од,
- БПЛА оперативно-тактичного рівня — 7628 (+32),
- крилаті ракети — 1903 (+0),
- кораблі /катери — 25 (+0) од,
- підводні човни — 1 (+0) од,
- автомобільної техніки та автоцистерн — 12960 (+36) од,
- спеціальна техніка — 1575 (+9).
Україна також втратила багато своїх захисників та цивільних. Влада запевняє, що ці втрати значно менші, ніж ворога. Крім того, чимало ще наших воїнів та цивільних знаходяться у полоні. Мільйони людей виїхали за кордон, мільйони - залишилися без дому і переїхали на мирні території України.
Ворог не припиняє обстріли території України з повітря (хоча вони зменшилися, порівняно з 2022 та 2023 роками). Але якщо спершу росія била по об'єктах критичної інфраструктури, військових частинах та аеропортах, зараз вона, як справжня терористична країна, б'є ракетами та безпілотниками по багатоповерхових житлових будинках.
Оскільки допомога із закордону постійно затримується, просування української армії дуже уповільнилося, російські війська навпаки - почали наступати. Але наші захисники з усіх сил стримують ворога.
І кожен, хто знаходиться на мирній території, зобов'язаний допомогти їм. Бо тільки разом ми можемо вистояти! Перемога обов'язково буде, і час її наближення залежить зокрема і від нас. Тому підтримуймо ЗСУ, допомагаймо нашим волонтерам закривати запити військових!
Матеріал частково взятий з сайту Вікіпедія.
