Багато наших захисників вже, на жаль, не повернуться до своїх рідних живими. Але ці люди навіки залишаться Гароями, справжніми людьми та патріотами! Таким був наш захисник Дмитро Олійнічук - мужнім чоловіком та справжнім партіотом, але, на жаль, загинув 9 березня 2023 року.
Дмитро Володимирович Олійнічук народився 10 вересня 1989 року в селі Киянівка в звичайній сім’ї: мама – сільський бібліотекар, а тато – працівник сільського господарства.
Дитинство Діми пройшло в Киянівці. Відвідував дитячий садок. Закінчивши початкову школу в рідному селі, а в старші класи пішов до Митківської школи, у якій навчався до 2004 року.
Жив безтурботним життям дитини, яку всі любили.
У 2007 році закінчив Кузьминецький професійний аграрний ліцей і здобув професію оператора комп’ютерного набору. А в 2008 році отримав ще й посвідчення тракториста-машиніста.
Трудова діяльність почалася із ТОВ «Міжлісся», а далі ФОП Анатолій Анатолійович Христофор, ТОВ «Олбрізсервіс».
Працюючи, вступив на заочне відділення Сумського державного університету за професією «Оператор комп’ютерного набору».
Не зважаючи на тяжкі часи, працював і навчався. Був працелюбним, добрим, будував плани на своє подальше життя. Мав велику кількість друзів. Любив життя, любив людей, дітей. Був світлою, неконфліктною, доброю, щедрою людиною.
Таке життя було до війни…
Війна перевернула життя Героя та його родини
Але прийшла біда до України. Ворог-сусід розпочав воєнні дії. І війна перевернула усе… мрії, бажання, життя.
Дмитро також взяв до рук зброю, щоб боронити від ворога свою рідну землю. Але доля розпорядилася по-своєму...
Захисник загинув 9 березня 2023 року в населеному пункті Іванівське під Бахмутом.
Навіки 33!
За проявлену особисту мужність та героїзм, стійкість та рішучість дій в умовах, пов'язаних з ризиком для життя, відсічі і стримування військової агресії російської федерації його нагородили державним орденом України "За мужність" ІІІ ступеня.
