На території Івановецької гімназії 30 січня відбулося урочисте відкриття цифрового Меморіалу Ярославу Безі, учаснику російсько-української війни, який героїчно загинув, захищаючи рідну землю 27 липня 2023 року. Про це повідомляє Барська міська рада.
Ярослав Іванович Бега народився 24 лютого 1983 року в с.Іванівці Барської громади. Після закінчення 9 класу вступив до Барського ПТУ на електрогазозварювальника. У 2002 році цого призвали на військову службу в м. Полтава, де пройшов навчання на зв'язківця. Далі служив у місті Бровари Київської області, після чого працював на Барському машинобудівному заводі електрогазозварювальником.
У 2014 році, коли в Україні розпочалася антитерористична операція, Ярослава Бегу мобілізували до Національної гвардії України у військову частину 3008. Його рота вела бої в Донецькій області. Був контужений, але після двох місяців лікування знову повернувся до своїх побратимів. У серпні 2015 року Ярослава Бегу демобілізували, після чого знову пішов працювати на Барський машинобудівний завод за своєю спеціальністю. У 2016 році уклав контракт і до 2019 року проходив службу у військовій частині 3008 Національної гвардії України.
З 2020 року працював електрогазозварювальником у військовій частині в с. Балки. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення ворога в Україну, 25 лютого 2022 року Ярослава знову мобілізували до своєї частини 3008 (м. Вінниця), а у вересні того ж року перевели у частину 3028 Національної гвардії України (м. Калинівка). З Калинівки підрозділ перевели в Одеську область, а вже звідти – у Запорізьку область для безпосередньої участі в бойових операціях.
Старший солдат, номер обслуги 1-го гранатометного відділення гранатометного взводу Ярослав Бега загинув 27 липня 2023 року в селі Роботине Пологівського району Запорізької області під час виконання бойового завдання.
Указом Президента України Ярослава Бегу нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Побратими відзначають його надзвичайну доброту, людяність, готовність прийти на допомогу. У боях він був сміливий і відважний, безстрашно йшов уперед.
Життя Ярослава Беги – це приклад безмежної відданості Україні, це історія людини, яка не боялася дивитися небезпеці у вічі. Його серце билося в унісон із серцями побратимів, його руки не раз рятували товаришів, а його відвага вселяла віру навіть у найтемніші моменти.
Він мріяв про мирну Україну, про щасливе майбутнє для своїх рідних і друзів. Він не дожив до цього майбутнього, але саме завдяки таким, як він, у нас є шанс його збудувати.
Вічна пам’ять та слава Герою!
