У м. Бар 28 вересня відбулася щомісячна акція на підтримку безвісти зниклих та полонених захисників, яку організовують родини зниклих військових. Попри холод і дощ, на центральній площі зібралися близько двох сотень людей — переважно тих, чиї рідні вже довгий час перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.
Традиційно акцію провела Наталія Ізеринська — дружина безвісти зниклого захисника. Вже понад три роки вона не має жодної звістки про чоловіка. Спершу жінка брала участь у подібних акціях в інших містах України, а згодом започаткувала їх проведення у Барі.
На площі розгорнули прапори з іменами та назвами частин і батальйонів, тримали в руках портрети безвісти зниклих і плакати з закликами про допомогу та підтримку. Тут збираються обличчя, які вже стали знайомими: вони приходять щомісяця, а щодня і щоночі моляться й чекають на добру звістку про своїх рідних.
Постійним учасником акції вже є маленький хлопчик Матвійко, який щомісяця тут стоїть з плакатом з закликом повернути дідуся з полону. Також постійною учасницею є маленька дівчинка, яка чекає на тата.
«Часто запитують, чи допомагають такі акції. Я відповідаю: так. Є випадки, коли військові, що повернулися з полону, впізнавали на фото тих, хто був із ними, і повідомляли рідним. Це єдина можливість отримати бодай якусь інформацію, адже безвісти зниклих не включають у списки обмінів», — розповіла Наталія Ізеринська.
Під час акції лунали пісні та вірші у виконанні рідних і дітей безвісти зниклих.
Підтримати родини, на прохання Ігоря Петровського, фахівця з супроводу ветеранів, приїхали байкери мотоспільноти МСС «БАРаКУДИ». Разом із молоддю на скутерах вони проїхали містом із прапорами, передали донати на ЗСУ та висловили слова підтримки присутнім.
Кульмінацією акції став момент, коли байкери на площі запалили димові шашки синього та жовтого кольорів. Над площею утворився символічний прапор України — як нагадування про тих, хто досі перебуває в неволі, і як обіцянка, що їх чекають вдома.
