У місті Бар відбулася тринадцята благодійна акція на підтримку безвісти зниклих та полонених захисників України. Цього разу захід був приурочений до Вербної неділі та Великодніх свят.
Родини зниклих захисників прийшли з прапорами та плакатами з фотографіями рідних. Для багатьох із них ці щомісячні акції — єдина надія отримати бодай якусь інформацію. Можливо, хтось переглядатиме фото чи відео акції і впізнає обличчя на фото й повідомить — чи живий, чи в полоні. А якщо в полоні — є шанс включити до списків на обмін.
Для когось невідомість триває кілька місяців, для інших — вже два, три чи чотири роки.
Присутні палили свічки, викладені у формі серця, прикрашали писанками дерево, молилися, плакали та підтримували один одного.
Також на підтримку барських родин приїхали дружини та мами захисників із Жмеринки та Літина. Серед них — ті, хто також роками чекає на своїх рідних, і ті, кому, на жаль, вже нема кого чекати. Але вони все одно приходять на акції в різних містах, щоб підтримати тих, хто ще сподівається. Прийшло і місцеве духовенство. Виступили і представники барських родин зниклих безвісти.
Цього дня також завершилася виставка на підтримку зниклих безвісти у барському історичному музеї і всі охочі могли ще раз її переглянути.
Перша така акція відбулася у березні 2025 року. Її ініціювала Наталія Ізеринська — дружина зниклого безвісти захисника Олександра Ізеринського. Відтоді вона щомісяця організовує ці зустрічі на площі міста — попри дощ, сніг і власні труднощі. Наразі Наталія працює фахівчинею з супроводу ветеранів.
Тринадцять акцій та спільних місяців очікування і надії. Сподіваємося, що кожен з присутніх отримає таку бажану приємну звістку і зустріне свого захисника живим.
