Минає річниця загибелі захисника Володимира Галкіна — солдата, механіка водія оператора відділення розгородження взводу розгородження роти в/ч А4785. Позивний «Шустрий». Про його життя пише Барська міська рада.
Його життєвий шлях почався 22 лютого 1987 року на Херсонщині, у місті Генічеськ. Разом із молодшим братом Євгеном він виростав у простій, працьовитій родині: мати, Лариса Анатоліївна, працювала у школі, а батько, Віктор Миколайович, знав ціну кожному кілометру доріг, працюючи водієм.
Згодом родина переїхала до села Петрівка, де Володимир закінчив школу. Його завжди тягнуло до техніки, тому після 9 класу, у 2002 році, став студентом Генічеського училища №17. Спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів стала не просто фахом, а покликанням.
У 2005 році доля привела родину на Вінниччину, до дідуся й бабусі у село Балки Барського району. Саме звідси почався його військовий гарт. У 2006 ріці - служба у військовій частині А1119 на посаді такелажника. Армія навчила його дисципліни та відповідальності, які згодом стали його життєвим кредо.
Після служби Володимир не боявся жодної роботи. Будівництва, ремонти, кропітка праця у теплицях — він брався за все, щоб збудовувати життя. Працював водієм у приватних підприємців, майстерно керуючи автівками, як колись його батько. Друзі та рідні згадують його як людину з тихим характером, але з великими планами. Володимир завжди знав, до чого прагне, і впевнено йшов до своїх цілей.
Коли розпочалася повномасштабна війна, Володимир не зміг стояти осторонь. У серпні 2024 року він змінив цивільну автівку на броньовану машину розгородження. Став солдатом, механіком-водієм-оператором роти в/ч А4785. Його позивний «Шустрий» говорив сам за себе: він завжди був першим там, де потрібно прокласти шлях для побратимів.
Пройшовши навчання в Одесі та Кам’янці-Подільському, Володимир вирушив на Сумщину. Він очищав рідну землю від ворога, даруючи безпеку іншим.
Його земний шлях обірвався весняного дня 19 квітня 2025 року. Між населеними пунктами Тростянець та Боромля Охтирського району ворожий FPV-дрон вцілив у машину воїна. Володимир Галкін загинув миттєво, виконуючи бойове завдання.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Володимир Галкін нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Він залишився у пам’яті як людина честі, спокійний воїн із незламною волею.
Вічна пам’ять та слава Герою!
