У селі Горяни Луко-Барського старостинського округу проживає жінка, яка бачила майже ціле століття історії — Анастасія Середа. Днями вона відзначила свій 98-й день народження. Про це повідомляє Барська міська рада.
Життєвий шлях Анастасії Євтихіївни — це не просто роки, а досвід покоління, яке пережило війну, голод і відбудову країни. Її історія — про витривалість, працю і людяність.
Ще дитиною вона пережила сталінський Голодомор. Уже з 13 років працювала в колгоспі, як і багато її ровесників. Її молодість припала на важкі часи, коли доводилося щодня долати труднощі і працювати заради майбутнього.
Сьогодні, за словами самої ювілярки, війна знову нагадує про ті страшні події. Вона добре пам’ятає, що таке тривога, страх і втрата, тому особливо цінує мир і спокій.
Попри всі випробування, Анастасія Середа зберегла головне — доброту і відкритість до людей. Рідні згадують, що вона завжди допомагала іншим, давала поради і ніколи не залишалася осторонь чужої біди.
«За свій вік вона ніколи ні з ким не сварилася, завжди давала добру пораду. За це, напевне, їй Бог і дарував довгі роки життя», — розповідають у родині.
Навіть у поважному віці жінка не сиділа без роботи — продовжувала поратися по господарству, працювала на землі, наскільки дозволяли сили.
Сьогодні її дім наповнений родиною — дітьми, онуками, правнуками і праправнуками. Саме вони є її найбільшою гордістю і підтримкою.
«Старість має при кому доживати — і це найбільше щастя», — кажуть близькі.
Історія Анастасії Середи — це приклад сили, яка не зникає з роками, і доброти, яка залишається з людиною на все життя.
