У м. Бар 27 липня о 9.00 під час загальнонаціональної хвилини мовчання жителі громади вшанували пам'ять захисника України Андрія Залужняка. Цього дня виповнилося два роки з дня його загибелі на війні.
Андрій Залужняк 1989 року народження. Після початку повномасштабного вторгнення Андрій без вагань став на захист України. Уже 25 лютого 2022 року він прийшов до військкомату, а 2 березня був зарахований до 170-го батальйону 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив на Вінниччині та Київщині, а після підготовки у складі розвідувальної групи виконував бойові завдання на Бахмутському та Лиманському напрямках.
Під час служби Андрій неодноразово отримував поранення та контузії, однак після лікування щоразу повертався до побратимів. У боях за Бахмут він урятував кількох військовослужбовців. Побратими згадують його як сміливого, відповідального й надійного воїна, який завжди приходив на допомогу.
22 липня 2024 року Андрій вирушив на одну з найскладніших позицій разом із побратимом і військовослужбовцями з дружніх підрозділів. 26 липня почався штурм, у якому його побратим Віктор загинув, а сам Андрій отримав важке поранення ноги. До ранку 27 липня він чекав на евакуацію, але ворог не дав змоги забрати його.
Позиція була втрачена, і зв’язок із Андрієм обірвався. Було багато спроб дістатися до тієї позиції, але всі вони виявилися безуспішними через інтенсивні бої та ворожий вогонь. До 8 серпня він рахувався зниклим безвісти. Рідні жили надією, що Андрій живий і потрапив у полон, проте ці сподівання не справдилися. Лише після відбиття території вдалося забрати тіла загиблих захисників.
27 липня 2024 року солдат, гранатометник 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти 170-го батальйону 120-ї бригади територіальної оборони Андрій Залужняк загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новосадове Краматорського району Донецької області.
За службу захисника нагородили медаллю «Ветеран війни» та грамотою за зразкову службу.
У захисника залишилася дружина Тетяна та син Данило, 2017 р.н. Рідні згадують його як люблячого чоловіка, турботливого батька та людину, яка завжди знаходила час для сім'ї.
Вічна пам'ять та слава Герою!
