За мужність, професіоналізм та сумлінне виконання бойових завдань захисника Андрія Киндича нагородили відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест». Про це повідомляє 70 Окрема Бригада Підтримки.
Із перших днів служби Андрій Киндич зарекомендував себе як відповідальний і надійний військовослужбовець. Побратими характеризують його як людину, якій можна довірити найскладніші завдання. Незалежно від обстановки — чи під час відносного затишшя, чи під артилерійськими обстрілами — він виконував поставлені завдання спокійно, виважено та професійно.
Під час служби Андрій брав участь у наведенні та утриманні понтонно-мостових переправ, що забезпечували пересування особового складу й військової техніки через водні перешкоди. Згодом виконував завдання з будівництва фортифікаційних споруд у Донецькій області, де працював під постійними обстрілами та атаками ворожих безпілотників.
Пізніше військовий ніс комендантську службу на Харківщині. Під час одного з чергувань він виявив замаскований російський FPV-дрон, який очікував на свою ціль, та знищив його влучними пострілами, усунувши небезпеку для українських військових.
"Якби солдат проходив хоча б на годину пізніше, то й не помітив би небезпеки, яка зачаїлася зовсім поруч.. Від цієї думки всередині похололо. Але миттєво в голові промайнула зла думка: а от хрін тобі! Лють адреналіном пробігла по венах, зробила розум чистим, а зір - гострішим. Андрій роззирнувся навколо. Нікого з людей, крім нього, ні на дорозі, ні в полі не було. Отже, можна працювати. Метрах в двадцяти на узбіччі лежала невелика купа каміння. Як воно там опинилося - Киндич навіть не думав. Головне, що воно могло послужити надійним укриттям. Сховавшись за тим камінням, солдат приготував зброю до бою, прицілився. Раптом вдалині почулися голоси. Андрій звівся, обдивився навколо. Нікого. Тільки пташки співають над головою. «Здалося», - з полегшенням видихнув солдат.
Знову ліг, прицілився. Лють минула, спокій і впевненість запанували у душі. Серце билося спокійно, врівноважено. Палець плавно почав витискати гачок.
Перші три кулі здибили кілька фонтанчиків землі навколо «ждуна». Але четвертий постріл гримнув голосним вибухом. Дрон розлетівся на уламки, залишивши по собі лише чорну хмарку над землею.
Задоволений, Киндич закинув зброю на плече і покрокував у підрозділ, наспівуючи тихо якусь пісню", - пишуть на сторінці бригади.
Під час будівництва лінії оборони Андрій Киндич зазнав поранення. Через артилерійський обстріл обвалилася будівля, в якій він перебував. Побратими витягли військового з-під завалів і передали медикам. Після тривалого лікування він повернувся до служби та продовжив виконувати бойові завдання.
"Одного дня під час будівництва лінії оборони почався артобстріл. Андрій разом із кількома побратимами заховався у якійсь будівлі на краю поля. Товсті стіни обіцяли надійний захист, тож Андрій залишився біля дверного отвору спостерігати за обстановкою назовні...
Великокаліберний снаряд розірвався під самою стіною. Надійна кладка, не розрахована на таке випробовування, не витримала і обвалилася, поховавши під собою солдата. Побратими, забувши про обстріл, кинулися визволяти Киндича з-під завалу. Вони голими руками відкопали непритомне тіло, ризикуючи життям винесли його з небезпечної зони, викликали евакмашину. Вже за годину після поранення Андрій опинився в госпіталі, де йому надали необхідну допомогу. Все було зроблено чітко, швидко, злагоджено.
Лікування зайняло багато часу, адже такі події не проходять безслідно для організму. Втім, залізна воля, витримка і цілеспрямований характер допомогли солдату одужати. Після поранення Андрій повернувся у стрій і продовжив виконувати поставлені завдання".
Нині Андрій Киндич виконує бойові завдання безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Командування відзначає його професіоналізм, витримку та готовність підтримувати молодших і менш досвідчених побратимів.
За мужність, професіоналізм та сумлінне виконання бойових завдань військовослужбовця нагородили відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
