У м. Бар 24 серпня, у День Незалежності України, понад 30 людей зібралися на музичний кіновечір DOCU CLUB «Барі». Учасники переглянули документальний фільм «Дві Надії», говорили про збереження української пісні та місцевих співочих традицій, а завершили зустріч спільним співом біля вогнища.
Цього разу серед глядачів було особливо багато людей, які самі зберігають і передають культурну спадщину громади. До зустрічі долучилися учасники вокального гурту «Горлиця» із с. Антонівка, діячі культури із с. Гармаки, викладачі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу, освітяни, психологи, підлітки та діти.
Спеціально на кіновечір до Бару приїхала Юлія Петровська - українська медіафахівчиня, головна редакторка та керівниця відділу Digital-маркетингу телеканалу «2+2» медіагрупи 1+1 media, колега та подруга модераторки та засновниці DOCU CLUB «Барі» Ірини Стороженко.
Дві жінки, яких через океан об'єднала українська пісня
Документальний фільм «Дві Надії» розповідає про двох жінок, яких, попри відстань і різний життєвий досвід, об'єднала українська народна пісня. Одна з героїнь - 82-річна учасниця фольклорного ансамблю «Древо». Інша - американка українського походження, для якої автентичний спів став шляхом до власного коріння.
Стрічка порушує теми передачі культурної спадщини між поколіннями, збереження національної ідентичності та того, як народна пісня здатна долати географічні кордони й залишатися відчуттям дому навіть за тисячі кілометрів від України.
Після перегляду розмова про героїнь фільму швидко перейшла до власних історій учасників.
Чому українці перестали співати
Модераторка DOCU CLUB «Барі» Ірина Стороженко запропонувала учасникам поміркувати, чому українці, яких здавна називали співочою нацією, сьогодні співають значно менше. Адже пісня колись супроводжувала людину практично все життя. Нею висловлювали радість і печаль, любов і вдячність, співали під час роботи, свят, родинних зустрічей та важливих подій.
Говорили також про поняття «шароварщини», про різницю між живою народною традицією та її спрощеним сценічним образом, а також про те, що відбувається з автентичною культурою, коли зникають її найстарші носії.
Учасники ділилися власними сімейними історіями. Згадували бабусь і дідусів, пісні, які звучали вдома на свята і в будні, та родинні традиції, що залишилися в пам'яті вже наступних поколінь.
Пісні, які ще можна встигнути записати
Про збереження музичної спадщини Поділля говорили викладачки Барського гуманітарно-педагогічного коледжу Антоніна Бурса та Наталя Матвієнко, які працюють над відродженням автентичного співу серед студентів та викладачів.
Антоніна Іванівна розповіла про роботу зі студентами, які записують старовинні пісні у своїх рідних селах. Так молодь збирає спів своїх бабусь та інших старших жителів громад, поки ще є можливість почути ці пісні безпосередньо від носіїв традиції.
Дослідниця поділилася й власним досвідом поїздок у села. За її словами, люди, які пам'ятають давні пісні, охоче співають і передають їх далі. Проте часу для такої роботи залишається дедалі менше, адже разом із найстаршими жителями сіл поступово зникає пласт культури, який десятиліттями передавався переважно усно.
«Через роки наш клас досі співає»
До розмови долучилися психологині Людмила Черкас та Ольга Беляєва. Вони говорили про психологічний вплив співу, який може допомагати людині проживати емоції та створювати відчуття єдності навіть між незнайомими людьми.
Людмила Черкас розповіла й особисту історію. Запрошена на зустріч Наталя Матвієнко була її вчителькою ще у школі. За словами Людмили, вона не просто навчала дітей співати, а зуміла прищепити їм любов до пісні настільки, що навіть через багато років колишні однокласники співають разом під час зустрічей випускників.
Так одна з головних тем фільму - передача культурної традиції від однієї людини до іншої - отримала своє продовження вже в історіях самих учасників кіновечора.
Від розмов про пісню - до самої пісні
А завершення зустрічі стало практичним продовженням усього, про що говорили протягом вечора.
Учасники вокального гурту «Горлиця» із с. Антонівка виконали одну з пісень свого репертуару. А потім на пропозицію організаторів почали навчати ще одніє пісні всіх присутніх. Наприкінці вечора її вже співали разом і носії місцевої традиції, і освітяни, діячі культури, психологи, молодь і діти. Спільний спів продовжили біля вогнища на подвір'ї кафе DDM.
Після цього Фонд громади «Барі» пригостив учасників «пирогами Незалежності», а гості із с. Антонівка - кавуном.
Показ організував DOCU CLUB «Барі» спільно з Фондом громади «Барі». Кіноклуб працює в межах мережі DOCU/CLUB ГО «Докудейз».
