Грибами можна отруїтися і взимку, і ранньою весною, адже заготовлені на зиму неїстівні гриби також можуть призвести до отруєння. З початку 2025 року в області зареєстровано два випадки отруєння дикорослими грибами: постраждали троє дорослих. Про це повідомляє Центр контролю та профілактики захворювань.

Як повідомила лікар відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних хвороб Вінницького ОЦКПХ Світлана Савич, після появи перших симптомів отруєння постраждалі своєчасно звернулися по медичну допомогу і, на щастя, обійшлося без смертельних випадків.

Легковажність деяких громадян взагалі незрозуміла. Наприкінці лютого в реанімаційне відділення Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсивного лікування привезли чоловіка у важкому стані. Він був дуже ослаблений і навіть мав галюцинації. Під час збору анамнезу лікарі встановили, що чоловік вживав отруйний гриб – сушений мухомор. І найцікавіше, що робив це, як він сказав, з лікувальною (!) метою. Сушені мухомори він замовив через інтернет, – розповідає Світлана Савич. – Другий випадок отруєння також стався в Могилів-Подільському районі. Чоловік і дружина потрапили в лікарню після того, як на вечерю з’їли консервовані гриби власного приготування. Пацієнти були у стані середньої важкості, допомогу отримали своєчасно, і на третю добу їх виписали з лікарні. Збирали гриби вони восени 2024 року біля свого села. За словами постраждалих, гриби були схожі на сироїжки. До слова, торік Могилів-Подільський район утримував сумне «лідерство» в отруєнні грибами.

Лікарі наголошують: наслідки отруєння залежать не лише від виду гриба, але від віку людини та стану ії здоров’я. Особливо важко переносять такі отруєння діти. Тому фахівці рекомендують дітям взагалі не давати ніяких грибів. Протипоказані вони також при хворобах печінки, нирок, шлунку, підшлункової залози.

Одна з основних причин отруєнь – схожість отруйних грибів з деякими їстівними.

В Україні налічується понад 100 видів отруйних грибів, з них дуже небезпечними вважають 20-25 видів.

Центр контролю та профілактики захворювань підготував матеріал про те як правильно вживати гриби, кому їх слід взагалі уникати, а також основні міфи щодо визначення їстівних грибів, які люди використовують роками, але які не відповідають дійсності.

Білки грибів за біологічною цінністю посідають проміжне місце між білками тваринних продуктів і зернових злаків. Але організм людини засвоює їх лише на 40–50%. Причиною цього є особливий хімічний склад грибних білків і наявність хітину в оболонках клітин, який не перетравлюється і перешкоджає засвоєнню білків.

Кому не варто їсти гриби

Гриби важко перетравлюються, тому їх не рекомендується їсти дітям, вагітним та людям похилого віку. Уникати вживання грибів слід також людям, що мають захворювання органів травлення, нирок, печінки.

Найнебезпечніші гриби

Найнебезпечнішим грибом вважається бліда поганка, при отруєнні її токсинами реєструється 99% летальності. При вживанні її в їжу страждають перш за все печінка та нирки, а також уражаються епітелій кишечнику, кардіоміоцити та центральна нервова система. Тому дію токсинів можна вважати політропною із переважним ураженням печінки та нирок (гепатонефротоксична дія).

Гриби гастроентеротропної дії значно менш токсичні та викликають головним чином ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Такі гриби умовно їстівні: ними можна отруїтися при неправильному їх приготуванні. Таке отруєння часто проявляється гастроентерологічною симптоматикою (нудота, блювання, пронос, біль у животі, печія).

Діти більш уразливі до дій токсинів отруйних грибів. Це пов’язано із недосконалістю детоксикаційних механізмів дитячого організму: при однаковій кількості з’їдених грибів у дитини на одиницю маси тіла припадає вища концентрація токсинів, ніж у дорослої людини, внаслідок цього при отруєнні цілих сімей летальність дітей вища.

Симптоми отруєння грибами

Перші симптоми отруєння грибами, як правило, такі: у людини, яка вживала в їжу гриби, розвивається гастроентерит або гастроентероколіт, які проявляються болем у животі, нудотою, блюванням, діареєю, аж до зневоднення організму. А також може з'явитися:

  • головний біль,
  • підвищення температури тіла,
  • галюцинації,
  • холодні руки та ноги (відтік крові від кінцівок),
  • судоми,
  • задуха,
  • марення,
  • зниження пульсу, запаморочення.

Якщо ці симптоми виражені особливо сильно, а допомога не надана своєчасно, то пацієнт може загинути ще до ураження печінки.

У разі отруєння грибами гастроентеротропної дії захворювання проявляється через 2–3 год після вживання та зазвичай завершується гастроентероколітом, інші органи та системи практично не страждають, тому своєчасна і достатня медична допомога з видалення токсинів та інші лікувальні заходи дають можливість звести до мінімуму всю симптоматику.

Під час отруєння грибами з ураженістю печінки, отруєння розвивається не раніше, ніж через 6 год з моменту вживання, іноді через 8–10 годин, рідше — до 2–3 діб. Проявлення спочатку теж носить гастроентерологічний характер (розлади шлунку, блювота), але через деякий час настає період так званого уявного благополуччя, коли симптоми поступово зникають (особливо в умовах стаціонару після надання адекватної допомоги), стан пацієнта стабілізується. Нерідко під час цього періоду пацієнти вимагають виписати їх, оскільки почувають себе цілком задовільно, але пізніше з’являються клінічні симптоми патології печінки: жовтушність склер, слизових оболонок та шкіри, тяжкість та біль у правому підребер’ї, збільшення печінки та інші ознаки гепатиту.

Таким чином, діагноз отруєння грибами встановлюється за багатьма даними. Це, перш за все, факт вживання в їжу грибів, характерні клінічні особливості та біохімічні зміни. За особливостями перебігу захворювання з великою ймовірністю можна сказати, якими грибами отруїлася людина, і розробити найбільш ефективну тактику лікування. В Україні немає можливості проводити дослідження токсинів грибів. У деяких високорозвинутих країнах практикують дослідження аманітінів у сечі — токсинів блідої поганки, які можна виявити протягом 2–3 діб із моменту вживання в їжу грибів. Це значно спрощує встановлення діагнозу та підвищує ефективність лікування.

Перша медична допомога

Головні принципи першої медичної допомоги на догоспітальному етапі в разі отруєння грибами:

  • видалення токсину, що не всмоктався, та підтримка життєво важливих систем організму,
  • вчасне поповнення рідинного та сольового балансу: слід викликати блювання та промити шлунок, випити води з активованим вугіллям. Кількість активованого вугілля має бути достатньою — не менш 0,5–1 г/кг маси тіла (40–60 г — для дорослої людини); якщо діареї немає, то до активованого вугілля необхідно додати послаблювальний засіб та терміново звернутися за медичною допомогою.

Лікування отруєнь грибами – складний тривалий і дорогий процес, який потребує високої кваліфікації лікарів, наявності спеціального медичного обладнання, медикаментів та великих матеріальних затрат.

Що швидше людина звернеться по медичну допомогу, то більше у неї шансів на одужання.

Але, на жаль, досі не існує ефективного антидоту проти отрути блідої поганки, тому лікування не завжди ефективне навіть у разі своєчасного звернення.

Тому, щоб не ризикувати своїм життям, життям своїх близьких, лікарі радять взагалі не вживати дикорослих грибів у будь-якому вигляді.

Міфи щодо способів визначення отруйності грибів

Лікар відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних хвороб Вінницького ОЦКПХ Світлана Савич зібрала найбільш поширені міфи і спростувала їх:

Існує багато нібито «перевірених» засобів уникнути отруєння грибами, що передаються із покоління в покоління. Але треба знати, де міфи, а не правда, щоб не стати жертвою неправдивих тверджень.

Міф 1. Отруйні гриби мають неприємний запах.

Користуючись цим «правилом» грибник може покласти до кошика життєвонебезпечну отруйну бліду поганку, оскільки молода бліда поганка пахне, як шампіньйон.  

Міф 2. Комахи не їдять отруйних грибів.

Комахи та слимаки поїдають як їстівні, так і отруйні гриби. Тому не вірте цій байці! 

Міф 3. Головка цибулі або часнику, покладена в каструлю разом із грибами, що варяться, потемніє при наявності хоча б одного отруйного гриба.

Насправді потемніння цибулі та часнику виникає під впливом ферментів, що є і в їстівних, і в отруйних грибах. 

Міф 4. Замість цибулі кладете в каструлю з грибами срібну ложку. Якщо срібло потемніє — в каструлі є отруйний гриб.

Це теж неправда, бо потемніння срібла виникає під впливом амінокислот, що мають у своєму складі сірку, яка в тій чи іншій кількості є у всіх грибах. 

Міф 5. Алкоголь розчиняє грибну отруту.

Вживання алкогольних напоїв, навпаки, сприяє ураженню печінки й прискорює розвиток симптомів отруєння.   

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися