Барський гуманітарний коледж до Дня поезії, 21 березня, опублікував відео про життя та творчість Ганни Дяченко, української поетеси, відмінника освіти України, лауреатки знаку Антона Макаренка.
Біографію Ганни Петрівни можна знайти і у Вікіпедії.
Народилася у подільському селі Долиняни, що у Мурованокуриловецькому районі. У сім'ї Дяченків було четверо дітей — Ганна і ще три сестри.
Навчалася Ганна у Долинянській школі. Там була відмінницею та захоплювалася літературою. На шкільній сцені часто декламувала вірші. З 8 класу почала вести свій потаємний щоденник. Після закінчення Долинянської неповної середньої школи продовжила навчатись в Снітківській середній школі. Там була секретарем комсомольської організації. Постійно брала участь у художній самодіяльності, олімпіадах, читала, особливо чудово декламувала. Директор школи Олександр Давидюк радив Ганні після школи вступати до театрального та здобувати освіту актора, але для неї, сільської дитини, це здавалося чимось недосяжним. Кумирами для Ганни були вчителі, тому вирішила здобувати педагогічну освіту.
Отримавши атестат про середню освіту, у 1965 році вступила на філологічний факультет Чернівецького державного університету, де навчалась 5 років.
Студентські роки були наповнені класикою: дружба, кохання, різноманітні захоплення… Ганна Петрівна особливо згадує власні роки студентства, які припали на розквіт творчості Софії Ротару, яка навчалася в тому ж університеті, і з трепетом в серці згадує її концерти.
Після закінчення університету Ганна Дяченко влаштувалася вчителем у Комаровецьку середню школу Барського району. У 1971 році перейшла працювати в Барську середню школу-інтернат. Вісім років роботи в цьому закладі стали визначальним етапом становлення, як педагога. Тут викладала українську літературу Згодом педагогиня прийняла пропозицію стати завідувачкою дитячого садочка «Дзвіночок». Після відкриття у 1984 році Барського педагогічного училища, перейшла на посаду викладача цього закладу. Про що Дяченко написала так: «Тут вдруге народилося життя, забилось серце юно й неприступно, злилось в єдиний ритм сердець биття, мого і їх, учителів майбутніх…». І саме тут, вважає Ганна Петрівна до неї прийшла муза. З першого року роботи вона заснувала літературну студію «Обрій». Найкращі твори друкувались в районній газеті, зараз знаходяться в музеї коледжу. В 1997 році, за сприяння директора закладу, видана перша поетична збірка «Первоцвіт». У ній містилися вірші Ганни Петрівни, студентські та Миколи Комісарчука. Упродовж усієї роботи в коледжі була куратором студентських груп, а з 2001 року - класним керівником ліцейних класів.
