Анастасія Баланюк, випускниця 11 класу Барського ліцею №2, минулому році 9 місяців навчалася у школі США, повернулася в Бар, відсвяткувала випускний вечір та залишилася на один рік навчатися в рідному ліцеї, але вже на екстернаті. Як вона прожила рік після повернення зі Сполучених Штатів Америки, чи сподобалося їй навчатися вдома в 11 класі і що дівчина планує робити далі, Настя розповіла нашим журналістам.
- Розкажи про навчання в 11 класі. Як ти взагалі провела рік і як пережила цьогорічний карантин
- Оскільки я минулого року навчалася у США за їх програмою, то вирішила, що залишуся ще на один рік у школі, щоб добре підготуватися до ЗНО. Школа в Америці дуже відрізняється від української, я це знала. Тож, оскільки не мала наміру у минулому році вступати у виш, обирала собі для навчання ті предмети, які були цікаві.
Крім того, хоч мені пропонувала завершити українську школу екстерном ще у 2020 році, я не хотіла розпорошуватися і вирішила краще повчитися 12-й рік. Тож, можна сказати, що я чи не перша в місті, хто випробував 12-річку на собі. (Ред.: Сміється).
Тож в Барському ліцеї з 1 вересня в 11 класі я навчалася на екстернаті. Мені не треба було ходити до школи на уроки. Я здавала лише підсумкові контрольні роботи.
Спочатку було важко себе організувати. Але я себе привчила вставати о 8.00 і готувати уроки. Звісно, я більше уваги приділяла тим предметам, які мені будуть потрібні на ЗНО.
Насправді в 11 класі практика екстернату досить непогана у цьому плані. Є набагато більше часу для навчання, для пошуку інформації. Не потрібно тратити час на дорогу, розпорошуватися на другорядні предмети і т.д. Але, мені трохи бракувало колективу. Якби так не склалися обставини у моєму житті, і я не їздила у США, я б ніколи не пішла на екстернат. Та у домашньому навчанні є і позитиви: я стала спокійнішою, поправила своє здоров’я, могла краще зосередитися на необхідних предметах, мала час на творчість та громадську діяльність.
- Як ти готувалася до ЗНО, чи задоволена результатами
- Так, в мене було багато часу на підготовку, я намагалася максимально його використати. Але в цей час з'явилися можливості себе випробувати в різних сферах життя. Тож потрібно було вибрати пріоритети: відмовитися від самореалізації і добряче взятися за навчання чи співставляти все. Я вибрала друге. Так, у мене немає 200 балів з жодного з предметів, але мої результати досить хороші. Наприклад, англійську мову я здала на 194 бали, українську мову та літературу - на 186 балів.
Але за цей рік я багато чого навчилася для свого особистісного розвитку. Зокрема, я продовжила займатися громадською діяльністю, у мене з'явився перший підробіток. До того ж, я брала активну участь у житті ліцею, а також у Вінницькій обласній раді старшокласників, де була головою ради. Я вважаю, що цей досвід мені в житті допоможе самореалізуватися більше, ніж якби я весь час приділяла шкільним предметам.
- Які предмети ти здавала на ЗНО?
- Я обрала собі три предмети: Українську мову та літературу, Англійську мову та Географію. Акцент робила на англійськійській, бо своє подальше навчання хочу пов’язати саме з цим предметом.
- Куди вступаєш?
- Я подала документи на вступ у Вінницькі виші. Вже є результат. Я навчатимуся у Донецькому національному університеті ім. Василя Стуса на факультеті іноземних мов. Простими словами - на перекладача. Не хотіла їхати далеко, я вирішила залишитися на Вінниччині і продовжити займатися активною діяльністю для розвитку свого міста.
- Чи не сумуєш за США? Не плануєш повернутися туди?
- Я б хотіла туди повернутися на екскурсії, але навчатися чи жити там - ні. Я вважаю, що і в Україні, і в Барі можна себе реалізувати. Головне залишатися в гармонії з собою. Моя серце тут - в Україні, в рідному місті. Я хочу бути корисною тут, змінювати на краще життя своїх рідних та близьких.
Звісно, часто згадую Америку, той рівень життя. Іноді, коли намагаюся просунути якусь ідею, яку наше суспільство ще не готове впровадити - на якийсь час опускаються руки. Мені часто говорять: “Ти не тут народилася, не для цього суспільства”. Були моменти, коли починала вагатися: а може й дійсно? Але ж суспільство - це люди, які мене оточують. З кожним роком життя змінюється, з’являються нові можливості, реалізуються нові проекти, Європа стає ближчою, змінюються цінності і система мислення. Тож не все так погано!
Крім того, за останній рік я дуже зблизилася з батьками. Я одна в сім’ї і зв’язок з рідними став настільки міцним, що я не уявляю як можу їх покинути самих. Це ще одна з причин, через яку я не хочу їхати з України.
- Ти член молодіжної ради при Барській міській раді. Розкажи про своє бачення як вона буде впливати на розвиток громади.
- Молодіжна рада, що утворилася - це перша рада, в яку я дійсно вірю. Я була членом попередніх зібрань, але то було фактично “для галочки”. Ми нічого не могли вирішити. У цьому випадку все по-іншому. Я впевнена, що ця молодіжна рада дійсно запрацює і матиме вплив на громаду. І все тому, що вона стала дорадчим органом Барської міської ради. У неї з’явилися юридичні права, які прописані та фактичний вплив на рішення міської ради. Раз в місяць ми маємо проводити збори. Поки явка членів на них майже 100%. Ми працюємо над різними проектами, які, сподіваюся, будуть мати результати.
Кілька представників Барської молодіжної ради мають увійти до складу Молодіжного конгресу Вінниччини.
Зараз ми працюємо над покращенням інфраструктури міста для потреб молоді. Це і місця відпочинку, розваг, самореалізації тощо. Поки ще рано розповідати про результати.
- Які у тебе плани щодо роботи в Барській громаді
- Осідати в Барі я поки не планую. Все ж таки мені потрібно розпочати і завершити навчання. Але буду сюди приїздити, допомагати з проектами, просувати ідеї.
- Що не вистачає Бару і молоді на сьогодні і що з цього можна зробити вже зараз?
- Барській молоді не вистачає місць, де можна проводити час з користю. Тут потрібен молодіжний простір, на зразок вінницького “Квадрату”, де молоді люди можуть провести зустріч, тренінг, навчання, ігри тощо. Головне, щоб мета зустрічі була виправданою. Це абсолютно безкоштовно.
Я вважаю, що немає пасивних людей, є трішки можливо замкнуті, скромні і т.д., але якщо їй залучити, у цих людей може бути багато чудових ідей та дієвих рішень.
- Чим займаєшся влітку?
- Я не можу сидіти на одному місці. Постійно їжджу на тренінги, зустрічаюся з різними людьми… Намагаюся використати цей час перед навчанням максимально.
