Як працює і скільки заробляє педагог-вихователь в школі-інтернаті: монолог

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Людмила Столяр - барчанка, вихователь Мурованокуриловецької санаторної школи-інтернату. Заробітна плата - 6,5 тисяч гривень. Для сайту БарNews.City у форматі прямої мови вона розповіла про особливості роботи, зарплату і те, на що її вистачає.

Як стала вихователем

Про кар’єру педагога я ніколи не мріяла, але з дитинства мала здібності до малювання. Після школи вступила до Барського педагогічного коледжу (тоді - училище), за спеціальністю – образотворче навчання. В місті з працевлаштуванням було важко, тому, по закінченню, малювала для студентів малюнки на замовлення. Але це був – нестабільний заробіток. На літній сезон їздила в дитячий відпочинковий табір «Фортуна» вихователем. Там познайомилася з курилівським педагогічним та дитячим колективом. Чесно, моє уявлення про школу-інтернат змінилося кардинально. Раніше, думала, що це такі собі невиховані діти, з цигарками і т.д. Але це не так – там хороші діти та колектив. Та й інтернат цей не звичайний, а для дітей з серцево-судинними захворюваннями.

Мене сюди запросили на роботу, вирішила спробувати. І ось уже 16 років тут працюю.

Робота подобається, якби не подобалася, то так довго б не працювала.

Чи хотіла б щось змінити? Можливо, але поки для себе нічого більш вартісного не знайшла.

Особливості роботи

Працюєм через день. Підйом: в 7.00 діти прокидаються, їм потрібно допомогти одягнутися, нагодувати, зібрати на уроки.

Далі зміна продовжується після навчання – з 12.00 до 21.00. Це – супровід дітей впродовж усього дня, аж до вечірнього «відбою», коли ми ложимо дітей спати. Тобто, на вихователеві – уроки, зовнішній вигляд дітей, усі моральні та фізичні проблеми, виховання, емоційний стан. Тобто все, що вирішує вдома мама, і все, що вчитель не бачить.

Без заспокійливого - не обійтися

Зараз, в мене четвертий клас. Тут 17 учнів, п’ятеро з яких – ходять додому щодня, усіх інших – забирають батьки на вихідні. Але, незважаючи на те, «постійна» це дитина чи «приходяща», до 18.00 вона має бути в школі. Тобто, уроки вона робить тут, плюс – проходить, за потреби, медичні процедури.

Тут – діти з серцевими захворюваннями, є й з проблемних сімей

Я, як і інші вихователі, слідкую за графіком процедур, щоб діти не пропустили, щоб йшли по черзі. Це і масаж, і ароматерапія, трав’яні коктейлі, електроструми, магніти і т.д. Також, деякі учні проходять медикаментозне лікування. Дотримання його графіку – теж на мені.

 

Ми не орієнтуємося на соціальний фактор, сиріт повних в нас немає. Якщо дитина – сирота, в неї обов’язково є опікуни, які на канікули та вихідні забирають її. Є й діти з неблагополучних сімей. Але, основна частина – благополучні.

Слідкую за дотриманням графіку медичних процедур дітей

Тобто, якщо в клас приходить дитина з сім’ї, що опинилася в важких життєвих обставинах, вона «підтягується» до основної маси колективу. Починає себе, через деякий час, зовсім по-іншому вести. Це – чудова можливість «вирівнятися», навчитися поводитися, мислити та жити по-новому.

Головне  - згуртувати дітей

За роки моєї роботи, я випустила один клас, тобто довела його з першого до одинадцятого. Своїми випускниками дуже пишаюся. Більшість з них досі телефонують, деякі – приїжджають. Вони усі вступили у вузи, зараз вже почали влаштовуватися на роботи, одружуються. Я навіть вже маю онуків (сміється).

Моє навчання в міській школі не було легким морально. Клас був не дружнім, був булінг. Тому, прийшовши на роботу, головна моя мета була – згуртувати дітей і навчити поважати один одного. Мені це вдалося.

Я навіть вже маю онуків

Зараз теперішні мої діти закінчують четвертий клас. Це – початкова ланка, поки вони ще не вмотивовані, то прогнози робити важко.

Важкість роботи

Найважче те, що не вдається емоційно відгородитися. Дитячі проблеми стають твоїми, як би ти цьому не протидіяв. Все проходить через тебе. Без заспокійливого дуже важко, я б сказала – не обійтися.

Тут все: сімейні проблеми, настрій, стосунки, сварки і непорозуміння… Все доводиться вислуховувати і залагоджувати. Вихователь – це і психолог, і нянька, і мама.

Дохід

Чистий мій дохід, як то кажуть, «на руки», складає 6,5 тисяч гривень. Так, як я – не місцева, з них – 500 гривень в місяць йде на оренду кімнатки.  Фактично, я там лише ночую, а на вихідні – їжджу додому, в Бар.

На проїзд, в одну сторону, я трачу 60 гривень, тобто, на тиждень йде 120 гривень, а на місяць – майже 500 гривень.

В школі ми не маємо права харчуватися, тому на харчування теж, залежно від обставин, йде різна сума. Але, в середньому, гривень теж 500. Зранку часу варити нема, тому іноді балую себе ковбаскою, йогуртом чи сирком. На такі, домашні продукти, як картопля, морква, цибуля, яйці, гроші не трачу. Вожу з собою з дому. На руки важко, зате – економно.

Одяг не купую дорогий, але взуття – так

Стаття витрат на одяг у мене не дуже велика. Вчитель мусить дотримуватися ділового стилю, бо він – на уроках. Вихователь супродовжує дітей після уроків, тому усі мої колеги, як і я, одягаємося більш вільно, дотримуючись спортивного стилю: джинси, кросівки. В гардеробі є діловий стиль, є сукні, але вони менше використовуються

Одяг не купую дорогий, але взуття – так. Робота, можна сказати, «на ногах», тому потрібне якісне і зручне взуття. Я купую шкіряне.

Хочеться побалувати себе і рідних

Якщо говорити ще про витрати, хочеться побалувати себе і рідних. Приїжджаю додому, купую щось смачненьке батькам, племінниці. Я це називаю неконтрольованими розходами.

Крім того, допомагаю батькам платити за комуналку, оплачую інтернет. Суми з батьками ми не ділимо. Хто має гроші, той оплачує комунальні послуги, а потім один одного страхуємо до нових надходжень.

Влітку, під час відпустки, ходжу на сезонні роботи.

Відкладати щось важко. Щоб мати якусь «ничку», відкриваю час від часу депозит, з них маю рідним за що купувати подарунки. В планах – купити ноутбук, але поки ще ні копійки на нього не склала (сміється).

Але, фінансово дотягую до кінця місяця – до наступної виплати. Мені вистачає, живу і планую реально на те, що маю.

Крім заробітної плати, бувають преміальні. Оплачуються заміни. На ці гроші можу собі купити якийсь незапланований одяг. Також, великим плюсом педагогічної роботи – відпускні та оздоровчі. А це – три оклади.  На круті курорти поїхати за них – важко, але в Україні відпочити на морі – так. Щоправда, потім треба думати про підробіток. (сміється)

Робота цікаво, щоправда, трохи нервова

Влітку, під час відпустки, ходжу на сезонні роботи.

 

Ще одна стаття витрат – канцелярія. Треба проводити виховні заходи, а також їх описати і роздрукувати, поставити в папку. Школа забезпечує канцелярією лише на роботу, яка здійснювалася для шкільних завдань – стінгазети, картини, розписи. Я розмальовувала скалодром, стіни, панські грубки.

Загалом, робота цікаво, щоправда, трохи нервова.

 

Коментарі: