Хто представляв інтереси Барського району у Верховній раді всіх скликань: вчений-зоотехнік, інженери, екс-мери, підприємці та бізнесмени.
За роки незалежності від нашого округу у Верховну раду обиралося дев'ять нардепів. Більшість містян та жителів району навіть не знають їх імен та не можуть дати чіткої відповіді чим вони насправді займаються. Саме тому ми «покопирсалися» у їхній роботі і обрали для вас найцікавіше: які законопроекти вони подавали, «кнопкодавили» чи ні, що декларували та у які гучні скандали потрапляли наші обранці.
Василь Рябоконь
Він був першим народним депутатом від Бару. Його каденція тривала з 15 травня 1990 по 10 травня 1994 року.
Василь Рябоконь навчався у Одеському технологічному інституті імені М. В. Ломоносова за спеціальністю «інженер-економіст» та аспірантурі академії суспільних наук при Центральному Комітеті Комуністичної партії Радянського Союзу у Москві.
Трудову діяльність розпочав у 1957 році теслярем колгоспу ім. Леніна Барського району. Займав ряд посад у місцевому осередку Комуністичної Партії. У Кабінеті Міністрів України спочатку був першим заступником Постійного Представника по зовнішньо-економічних і культурних зв'язках у Москві, згодом - заступником Міністра.
Був висунутий кандидатом у народні депутати трудовими колективами Барського машинобудівного заводу та радгоспу «Більшовик» с. Шипинок. Обраний набравши 67.22% голосів. Був головою Комісії Верховної ради України мандатної і з питань депутатської етики.
Наразі Василь Петрович на пенсії.
Володимир Яровенко
Володимир Яровенко з 11 травня 1994 по 12 травня 1998 року народним депутатом України II скликання. На момент обрання він займав посаду голови правління колгоспу «Україна» у селі Матейків Барського району.
За освітою він - вчений-зоотехнік. Навчався заочно, спочатку у Іллінецькому сільськогосподарському технікумі, згодом - у Білоцерківському сільськогосподарському інституті.
Трудову діяльність почав з посади зоотехніка у колгоспах сіл Володіївці та Польового. Згодом став головою правління колгоспу «Україна» у Матейкові.
Щодо депутатської діяльності, то він був головою підкомітету з розвитку основних галузей агропромислового комплексу та їх матеріально-технічного забезпечення Комітету з питань земельних ресурсів і соціального розвитку села. Член депутатської фракції Соціалістичної партії України і Селянської партії України. Член комуністичної партії радянського союзу.
Олександр Шпак
Народний депутат України III скликання від нашого округу . Його каденція тривала з 12 травня 1998 по 14 травня 2002 року.
З моменту обрання і до сьогодні, Олександр Шпак є президентом «Ліги нафтопромисловців України», головою комісії Українського союзу промисловців та підприємців з питань паливно-енергетичного комплексу (з 2001), виконавчим директором Президії, першим заступником Вінницького земляцтва у Києві, дійсним членом Української нафтогазової академії.
Олександр Шпак закінчив з відзнакою Білоцерківське технічне училище № 4. Потім - Київський автомобільно-дорожній інститут за спеціальністю - економіка і організація автомобільного транспорту.
До депутатства займав ряд керівних посад: голови Жмеринської міської ради, віце-президента Вінницького обласного управління по забезпеченню нафтопродуктами, генерального директора Українського об'єднання по забезпеченню нафтопродуктами «Укрнафтопродукт».
Має дружину Наталію та сина Максима.
Щодо депутатської діяльності, то проводив благодійну та меценатську діяльність у регіоні. У окрузі опікувався, насамперед, вирішенням соціально-побутових проблем молоді та людей похилого віку.
Надавав благодійну допомогу в лікуванні й оздоровленні, сприяв вступу талановитих дітей із малозабезпечених сімей до Київської академії зовнішньої торгівлі. Кращим студентам із Жмеринського району щорічно виплачував іменні стипендії.
Чим запам’ятався на окрузі: сприяв будівництву храму Святого Олександра Невського у Жмеринці, допоміг в реконструкції та ремонті пам'ятки архітектури місцевого значення — костелу Святої Анни у Барі та Православної церкви Успіння Божої Матері, спорудженні пам'ятника Михайлу Грушевському у Барі та присвоєнню Барському педагогічному училищі імені Михайла Грушевського, надання допомоги багатьом общинам у будівництві та ремонті культових споруд.
Володимир Майстришин
Народний депутат України IV скликання . Його каденція тривала з 14 травня 2002 по 25 травня 2006 року. На момент обрання був засновником та директором компанії «Техногаз», яка об'єднує групу малих підприємств загальною чисельністю понад 500 працівників. З 2014 р. підприємство знаходиться у стані припинення на підставі рішення про банкрутство.
Навчався у Вінницькому політехнічному інституті за фахом інженер-електрик та в аспірантурі вищезгаданого інституту.
Зараз є головою спостережної ради у Біоенергетичній Асоціації України. Одружений. Разом з дружиною Лілією виховує трьох дітей — Євгена, Ольгу та Віктора.
Переходив по фракціях: «Наша Україна», «Регіони України», Народної аграрної партії України та «Народної Партії».
Працював у парламенті головою Підкомітету з питань державного боргу, запозичень та інвестицій Комітет Верховної Ради України з питань бюджету та головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України зі з'ясування причин утворення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії.
У Верховній Раді України ним було подано 43 законопроекта, 14 поправок. Подавав десять депутатських запитів. Усі були розглянуті.
Має 65 виступів з місця та 24 з трибуни.
Резонансу набула подія, коли депутат написав у фейсбуці про підозру у шахрайських схемах керівництва Вінницького обласного онкологічного диспансеру.
Ми перевірили Володимира Майстришина на ресурсі “youcontrol”, то з'ясували, що він є власником товариств з обмеженою відповідальністю, які займаються деревообробленням ("Сантал-трейд", "Ексімарго"); добуванням корисних копалин: "Макр-Інвест" "Енерстена Україна"; постачанням гарячої води: "Тепло-Він","Атіс Енерджі", "Фронто".
Окрім того, він є кінцевим бенефіціаром благодійного Фонду “Добро” та керівником Асоціації підприємств “Енергоефективність".
Віктор Жеребнюк
Був народним депутатом VII скликання з 12 грудня 2012 по 27 листопада 2014 року. Спочатку ЦВК віддала перемогу Івану Мельничуку, але після перерахунку бюлетенів результат змінився.
Жеребнюк балотувався як самовисуванець. На першому засіданні Ради увійшов до фракції Партії регіонів.
На момент обрання: очюлював Деснянську райдержадміністрацію у Києві, був безпартійним.
Закінчив Харківську державну академію міського господарства за спеціальністю «Менеджмент організацій» та Національну академію державного управління при Президентові за спеціальністю «Управління суспільним розвитком».
Перший запис у трудовій книжці - радіомонтер у жмеринській телемайстерні. Двічі обирався міським головою Жмеринки: з 1998 по 2002 роки та з 2006 по 2010 роки.
У своїй передвиборчій програмі обіцяв: пріоритетний розвиток подільського села, дотації сільгоспвиробникам, збереження медзакладів, ремонт доріг та благоустрій, підтримку соціально незахищених верств, підтримку культурних та освітніх центрів”.
З 12 грудня 2012 року по 22 лютого 2014 року входить до фракції «Партії Регіонів», а вже з 27 лютого того ж року є членом групи "Суверенна європейська Україна".
Усього Жеребнюком було зроблено 5 депутатських запитів: 2 - Генеральному прокурору України (про рейдерське захоплення земель та незаконну забудову Вишгорода та щодо вжиття заходів з усунення наслідків посухи 2013 року в Херсонській області) та 3 - керівникам міністерств і відомств про зниження рівня питної води в криницях Стодулецької сільської ради та усунення наслідків ґрунтової та повітряної посухи 2013 року. Усі були розглянуті.
Виступів Віктора Жеребнюка в сесійній залі не зафіксовано, основні законопроекти, які подавав - про зелені насадження міст та інших населених пунктів і про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо статусу та розміру ставки фіксованого сільськогосподарського податку).
У реєстрі судових рішень фігурує і як позивач, і як відповідач за своєї каденції як міський голова.
На ресурсі “youcontrol” можна знайти інформацію про те, що Жеребнюк є засновником та кінцевим бенефіціаром ТОВ “ПІОНЕР-2006” (товариство займається прибиранням сміття).
Одружений. Виховує дітей: Віктор, Анна та Олександр.
Іван Мельничук
Народний депутат VIII скликання.
На момент обрання: голова Літинської районної державної адміністрації, член партії «Блок Петра Порошенка». Наразі є безпартійним.
Мельничук навчався у Пермському вищому військовому командному училищі Міністерства внутрішніх справ СРСР. Також проходив службу у військах МВС Російської Федерації. У 2018-му році закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ, здобувши кваліфікацію «магістр права».
У 2005-му році започаткував власний сувенірний бізнес на автомобільному шляху Львів - Кіровоград - Знам'янка. Чотири роки був депутатом Літинської сільської ради, згодом ще чотири - депутатом Вінницької обласної ради.
У своїй передвиборчій програмі пообіцяв домогтися: формування професійного корпусу державних службовців та посилення їх відповідальності, спрощення системи оподаткування для малого й середнього бізнесу, проведення антикорупційної люстрації судових, правоохоронних, податкових та митних органів.
Подав близько 350 запитів більша частина з них – у співавторстві. 345 – розглянуті. Вони в основному стосувалися антикорупційної діяльності, правового захисту військовослужбовців, мобілізації, освіти, захисту прав споживачів тощо.
Екс-нардеп зареєстрував проект закону про позбавлення проросійських діячів культури України звання «Народний артист України»(№ 3016). За словами Мельничука, в Україні склалася ситуація, коли артисти, які були авторитетами для багатьох, виступають з антиукраїнськими закликами.
Мельничука внесли до економічного санкційного списку Росії. Разом із 127 іншими нардепами.
Виступів з місця – 75 на сесіях; виступів з трибуни - 10.
У декларації за 2018 рік Мельничук вказав 8 земельних ділянок (1 з них зареєстрована на себе, 2 – орендовані і 5 – зареєстровані на дружину).
З нерухомого майна - 1 квартира та два житлових будинків, що знаходяться в Коломиї та районі, які є власністю дружини.
У порівнянні з декларацією за 2017 рік, у 2018-му депутат задекларував майже вдвічі більшу заробітну плату 436 817 гривень. А також 894 016 страхових виплат від страхової групи «ТАС» (27 104 тисяч гривень за 2017 рік). Дохід від підприємницької діяльності дружини склав 1 436 000 гривень, що на 6 тисяч гривень більше минулого року. Також депутат задекларував 183 тисячі гривень від продажу майна.
У лютому 2017 року Мельничук під час сесії побився з депутатом Сергієм Лещенком.
Громадський рух «Чесно» надає 21 відео-фіксацію “кнопкодавства” екс-.
Дружина – Валентина Мельничук та донька Тамара є приватними підприємцями, син – Іван, навчається у школі.
