В Україні третій місяць іде війна, яка вже забрала життя тисячам українців. Але завдяки спільним зусиллям усієї країни ми не просто не здалися, наша армія вже звільнила чималу частину території від окупантів. І велика заслуга у цьому також і волонтерів, які щодня працюють для задоволення потреб військових.
Сайт БарNews.City вже розповів про кількох барських волонтерів, які працюють в громаді. Сьогодні ми розкажемо про волонтерську команду з Благодійного фонду “ДоброБар”, яка діє від початку антитерористичної операції, що розпочалася на сході України з 2014 року.
Ми поспілкувалися з директором Фонду Анатолієм Колосом. Він розповів чому почав волонтерити, чим займається їх організація сьогодні та чи відрізняється їх робота з часу повномасштабної війни від періоду АТО та ООС.
Початок волонтерської діяльності
- Волонтерством ми почали займатися десь через місяців два-три після початку АТО. Я хотів йти в армію, щоб допомагати долати ворога, але за станом здоров'я мене не взяли. Тож вирішив займатися волонтерством, - розповідає Анатолій Колос.
Постійна команда Фонду складається з двох людей. Крім Анатолія у Фонді постійно працює ще Роман Балан. Перший час чоловіки працювали з іншими організаціями, але потім вирішили створити свою, щоб не залежати ні від кого.
В різний час з волонтерами співпрацювали і зараз працюють й інші люди, які долучаються до збору вантажів, допомагають з пальним тощо. Крім допомоги на війні, Фонд також допомагав Барській лікарні у перші місяці пандемії засобами захисту. Але основна їх діяльність була пов’язана з війною.
- В період АТО ми здебільшого возили продукти харчування, які збирали в громаді, каже волонтер.
Волонтерська діяльність з 24 лютого сильно відрізняється від періоду АТО
З початком повномасштабної війни їх волонтерська діяльність, умови та запити військових змінилися.
- Зараз все треба робити набагато швидше, бо ситуація змінюється ледь не щодня, - розповідає Анатолій. Та й запити стали іншими. Зараз просять більш тактичне: генератори, медикаменти, кровоспинні тощо. Цим ми і допомагаємо. А ще хлопці просять бронежилети і т.д., але, на жаль, у нас нічого цього немає.
"Добробарівці" спершу сподівалися знайти волонтерські організації у Польщі, щоб швидко завозити допомогу. Але це виявилося не так просто, адже з Польщею працювали вже чимало волонтерів з України.
Гуманітарна допомога з Іспанії та Британії
- Тому ми почали шукати подібні організації в інших країнах. Наразі ми співпрацюємо з Іспанією та Британією. Звідти нам привозять в Україну одяг, продукти харчування, засоби гігієни та медикаменти. Військової амуніції тут взяти не можна, адже в цих країнах заборона на продаж таких речей для цивільних. Приміром, у Польщі з цим трохи легше. Але ми ставимо акцент на медичній допомозі, адже до нас приходять дуже якісні медикаменти та сертифіковані турнікети.
Анатолій розповідає, що захисники чітко дали зрозуміти, що прості дешеві турнікети не виконують своєї функції, а деякі взагалі вже відмовляються приймати їх. Тому благодійний фонд замовляє за кордоном виключно сертифіковані турнікети, які дорого коштують, але рятують життя нашим воїнам.
- Ми ведемо повну звітність про вантажі, які заходять до нас. У мене на сторінці у Facebook можна переглянути коли, куди і що ми возили. Ми дуже вдячні нашим іспанським та британським партнерам, які реагують на наші запити та надають нам таку необхідну для військових допомогу. Це достатньо дороговартісні вантажі на суми 6-15 тисяч євро.
Відколи фонд почав співпрацювати з міжнародними організаціями, вони майже перестали збирати допомогу в громаді.
- Зараз ми майже не збираємо в громаді нічого. У перші тижні війни ми тісно співпрацювали з старостинськими округами Барської громади, зокрема з Балківським, який надавав продукти харчування для наших воїнів. Іноді просимо небайдужих допомогти з пальним або коштами на якісь особливі замовлення військових. Наприклад, збирали кошти на генератор.
Напрямки волонтерства змінюються, залежно від подій
Зазвичай до фонду, як до земляків, звертаються барські військові, які воюють в різних точках України. Так формується запит, який організація, за наявністю необхідного, виконує.
Зараз Фонд допомагає в основному військовим та шпиталям. У перші дні війни команда волонтерів допомагала барській територіальній обороні з забезпеченням: шукали військову форму, рації тощо. Крім того, вони допомагали евакуйовуватися жителям Київщини у Барську громаду.
- У перші місяці війни гуманітарні вантажі Благодійного фонду йшли територіальній обороні Києва та військовим, що захищали столицю від ворога. Зараз їздимо у східні та південні регіони України. Остання наша поїздка, наприклад, була в місто Ізюм.
За період повномасштабної війни волонтери зробили вже понад десять виїздів з гуманітарним вантажем. Три з них - до київського військового шпиталю, чотири - до Вінницького. Привозили гуманітарку у вигляді одягу та продуктів харчування для барських переселенців, корм для тварин.
Через погану логістику та брак пального в Україні, зараз вантажі з-за кордону йдуть дуже повільно. Але вони йдуть.
Наскільки важливою є волонтерська допомога для військових, можна навіть зрозуміти з відгуків, які залишають військові на сторінці Анатолія Колоса.
Тож кожен волонтер надзвичайно цінний під час війни, адже всі вони виконують важливу місію, іноді ризикуючи власним життям. Хтось возить медикаменти, хтось може достати амуніцію, хтось - рації, хтось - ковдри і т.д. Вони годують наших військових, адже майже всі обов'язково везуть продукти харчування, а головне - дають зрозуміти нашим хлопцям на передовій, що вони виконують важливу справу і потрібні українцям.
Тож дякуємо усім волонтерам за їх працю!
