24 лютого минає річниця почтку повномасштабної війни в Україні. Рівно рік тому росія підступно почала ракетами та військами акатувати нашу державу майже зі всіх сторін спільного кордону та частково з білоруського, фактично без оголошення війни. А 20 лютого минуло 9 років, як росія вторглася на територію Криму, що стало початком російсько-української війни.
Але наймасштабніші події та найбільші жертви війна принесла саме за останній рік.
З початку повномасштабного вторгнення від кінця лютого 2022 року Росія випустила майже п’ять тисяч ракет по території України, про це повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов на брифінгу 23 лютого.
За рік повномасштабної війни в ООН підтвердили загибель понад 8 тисяч українців, ще як мінімум 13 тисяч людей дістали поранення. За даними верховного комісара ООН з прав людини Фолькера Тюрка, серед жертв щонайменше 487 дітей, а 954 були поранені. Найбільше цивільних загинуло в Донецькій, Харківській, Київській, Херсонській, Чернігівській та Запорізькій областях.
Кількість щагиблих військових невідома.
Фото: pixabay.com
Хронологія війни
Лютий 2022 року
На початку 2022 року росія завершила накопичення своїх військ біля кордонів України, що почалося ще з листопада 2021 року вздовж кордону України з Росією і Білоруссю. А 21 лютого путін визнав незалежність ДНР та ЛНР, що мало означати, що росія буде “захищати” ці території.
Увечері 23 лютого Верховна Рада України затвердила указ президента Володимира Зеленського про запровадження надзвичайного стану в окремих регіонах України з 00:00 24 лютого терміном на 30 днів.
24 лютого
Близько четвертої ранку 24 лютого президент РФ у відеозверненні оголосив про "спеціальну військову операцію" щодо "захисту" Донбасу.
Після звернення за кілька хвилин росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну з усіх напрямків і масованої ракетної атаки по об'єктах в українському тилу.
Після 6:30 російські війська вдерлися в Україну сухопутним шляхом поблизу Харкова. А о 7:40 ВВС з посиланням на інші джерела повідомило, що російські війська увійшли в Україну також із території Білорусі. Українські прикордонні сили повідомили про атаки на об'єкти в Луганську, Сумах, Харкові, Чернігові та Житомирі, а також наступ з боку окупованого Криму.
Близько 7:00 Президент Володимир Зеленський оголосив про запровадження в Україні воєнного стану. Повітряний простір над Україною повністю закрили для цивільної авіації. Україна оголосила про розрив дипломатичних відносин із Росією.
До острова Зміїний підійшли 2 російські кораблі, вимагаючи від прикордонників здатися. До 11:00 російські війська на двох напрямках просунулися на відстань до п'яти кілометрів — на півночі Харківської та Чернігівської областей]. Російські війська розпочали штурм аеропорту Гостомель, який із суттєвими втратами захопили ввечер], але потім втратили контроль над ним. На півдні окупанти захопили головну споруду Північнокримського каналу та Каховську ГЕС.
Після опівдня тривали бої за міста Генічеськ, Скадовськ, Чаплинку, Охтирку, Суми. В результаті, окупанти увійшли в Генічеськ і Олешки та захопили Чорнобильську атомну електростанцію.
Чоловіків перестали випускати за кордон, а 24 лютого увечері Володимир Зеленський підписав указ про загальну мобілізацію.В усіх областях України створили військові адміністрації.
Ближче до опівночі російські окупанти захопили острів Зміїний.
В цей день в Києві виявили диверсійно-розвідувальні групи та знищили їх. По всій країні почали створювати територіальні оборони та робити блокпости. Усі міста готувалися до оборони, а люди робили “коктейлі Молотова”.
25 лютого
25 лютого Президент України дорікнув країнам, які зволікають із запровадженням санкцій проти Росії; сказав, що самих санкцій недостатньо; запевнив, що захисники України тримаються.
Росія обстрілювала ракетами Київ] і аеропорт Рівного, розпочалася оборона Києва.
26 лютого ворог втратив наступальний темп, очікуючи надходження додаткових підрозділів і поповнення запасів. Росія заблокувала судноплавство в українських водах Чорного моря. Щоб унеможливити просування ворожих сил залізницею, українські військовики підірвали залізничні вузли, що зв'язують українську залізницю з російською. Увечері російська військова техніка, зокрема «Гради», наблизилася до міста Енергодара і розвернулася в бік Запорізької АЕС.
27 лютого тривали бої за аеропорт у Василькові (Київська область). В Харкові українським силам вдалося відбити атаки ворога та зберегти контроль над містом. Суми лишилися під контролем України]. Київ продовжив тримати оборону. Українські сили знешкодили у районі Гостомеля спецпідрозділ Росгвардії Чечні.
Близько 9 години у місто Буча Київської області заїхала російська техніка, розпочалися вуличні бої. Українські військові близько 12 год. відновили контроль над містом Волноваха в Донецькій області. Інфраструктура міста сильно постраждала.
Українська делегація домовилася зустрітися з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки Прип'ять вранці наступного дня.
Ніч з 27 на 28 лютого минула в Києві відносно спокійно. Окупанти продовжили завдавати ударів по військових і цивільних аеродромах, пунктах управління військами, об'єктах системи ППО, критичних об'єктах інфраструктури, населених пунктах і підрозділах у районах оборони.
Володимир Зеленський підписав заяву на отримання Україною членства в Європейському Союзі.
Україна отримала підтримку від ЄС і НАТО, а проти Росії почалося впровадження важких фінансових санкцій.
Російські війська протягом перших трьох днів значно просунулись у всіх прикодонних областях і вийшли на околиці Києва. Чернігова, Сум, Харкова, Херсона, Миколаєва, Маріуполя. Чернігів і Суми опинилися в оперативному оточенні. Особливо важка ситуація склалася на півдні, де окупаційні війська майже безперешкодно подолали Чонгар і Перекоп, а згодом форсували Дніпро і захопили Херсон. Також були захоплені міста Мелітополь, Бердянськ, Токмак на Запоріжжі й забезпечено оточення Маріуполя із заходу. Жорстокі бої за Волноваху.
З України в Європу почалася масова втеча цивільного населення, переважно жінок і дітей.
Фото: pixabay.com
Березень
1 березня
- Шторм у Чорному морі завадив висадці російського десанту в районі Одеси та Миколаєва.
- В Краснопіллі відбувся перший у цій війні обмін полоненими.
- Почалася евакуація цивільних з Волновахи на Донеччині.
- Російські війська розпочали фізично знищувати українські телекомунікації, обстріляли телевежу в Києві, що призвело до тимчасової зупинки трансляції телеканалів.
- Окупанти зіткнулися з нестачею продовольства і високоточних боєприпасів, а також перебоями в їх доставці[76].
2 березня
- Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська на окремих напрямках «починають перехоплювати ініціативу в російських окупантів», зокрема ворожий наступ припинився на Волинському, Чорнобильському, Чернігівському напрямках, напрямках на Малин та Ірпінь, на рубежах Богодухів, Чугуїв, Шевченкове.
- Жителі Енергодара, зібрались на масовий мітинг, намагались не впустити в місто окупантів.
Вночі 4 березня російське міноборони запевнило, що наказало своїм військам припинити вогонь для евакуації цивільного населення з Києва, Маріуполя, Харкова і Сум. Але пропоновані ним маршрути евакуації допускали евакуацію тільки в Росію і Білорусь. Українські офіційні особи не підтвердили оголошене Москвою припинення вогню.
У наступні дні темп просування ворожих військ значно сповільнився, окупанти були деморалізовані та зайнялися мародерством. Україна і РФ погодили 9 березня режим тиші та евакуацію цивільних за 6-ма коридорами з 9:00 до 21:00.
В цей день російські війська скинули авіабомбу в район лікарні та пологового будинку в Маріупол. Верховна Рада ухвалила закон, яким цивільним особам до кінця війни дозволили застосовувати проти російських військових особисту, мисливську та отриману від влади зброю, причому вони не нестимуть відповідальності за вбивство чи поранення окупантів. Право участі у всенародному спротиві надали також іноземним громадянам та особам без громадянства.
Зранку 11 березня російські війська з різними інтервалами обстріляли з повітря аеродроми в Луцьку, Івано-Франківську та цивільну фабрику в Дніпр.
ЗСУ звільнили від російських окупантів п'ять населених пунктів у Чернігівській області.
Державна прикордонна служба України повідомила, що російські штурмовики СУ, із зальотом на територію України з Білорусі, здійснили бомбардування української території, після чого завдали авіауадарів по території Республіки Білорусь з метою провокації. У Міністерстві оборони Білорусі заперечили заяву про бомбардування.
В Ірпені окупанти 13 березня розстріляли іноземних журналістів.
15 березня до Запоріжжя дісталися перші біженці з обложеного Маріуполя. Херсонська область повністю опинилася під окупацією. Більшість районів перебували без світла, газу та води, в деяких районах припинилося постачання харчів.
16 березня окупанти завдали удару по Олександрівському району міста Запоріжжя, скинули бомбу на Драматичний театр у Маріуполі, де ховалися від обстрілів сотні мирних мешканців міста. Міжнародний суд у Гаазі ухвалив проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії з ухвалою, що Росія повинна негайно зупинити свої військові операції. Росію виключили з Ради Європи.
19 березня
- Війська України знищили кілька колон техніки окупантів в Миколаївській і Сумській областях.
- На тимчасово окупованій території Донецької області Росія оголосила чергову хвилю мобілізації, піднявши граничний вік мобілізованих до 65 років.
- Дев'ять разів поспіль ЗСУ розбивали угрупування збройних сил РФ у селі Чорнобаївка, що була потрібна окупантам як майданчик для наступу на Миколаїв].
23 березня ЗСУ взяли в кільце міста Буча, Ірпінь та смт Гостомель Бучанського району.
24 березня
- ЗСУ підірвали російський десантний корабель «Саратов» у порту Бердянська.
- ЗСУ вдесяте знищило окупантів під Чорнобаївкою.
Наприкінці березня окупанти зосередили атаки на сховищах пального, щоб ускладнити українцям логістичне забезпечення та створити гуманітарну кризу.
В останні дні березня війська РФ відійшли від Києва, зосередившись на східному напрямку.
31 березня ЗСУ звільнили Бучу, а окупанти покинули Чорнобильську АЕС.
Квітень
За 1-2 квітня українські війська звільнили всю територію Київської області. Російські війська продовжили ракетні обстріли Дніпра, Кривого Рогу, Миргорода, Шепетівки, Балаклії, Харкова та Павлоградського району, перебили газогін під Сєвєродонецьком.
Фото: pixabay.com
За тиждень ЗСУ повністю звільнили, після Житомирщину, Чернігівщину та Сумщину. Почалося відновлення інфраструктури та перебудова логістичних ланцюжків для запуску економіки цих регіонів. В Україну стали повертатися іноземні дипломати, евакуйовані перед початком вторгнення.
На окупованих територіях загарбники надалі посилювали мобілізацію та укріплювали свої позиції, зазнавши невдач у подальшому просуванні фронту.
59 людей загинули внаслідок російського ракетного удару по привокзальній площі в Краматорську 9 квітня.
13 квітня українські військовики 2 ракетами Нептун поцілили у російський ракетний крейсер «Москва», що на початку вторгнення пропонував здатися захисникам острова Зміїний. Пошкоджений корабель затонув. Після того зросла частота ракетних обстрілів української території російськими військами як помста за крейсер.
Загострилася ситуація в Маріуполі.
11 квітня оборонці Маріуполя повідомили, що по заводу «Азовсталь», який розташований у місті, скинули отруйну хімічну речовину.
19 квітня на завод «Азовсталь» росіяни скинули надпотужну бомбу, хоча в укриттях підприємства перебували цивільні люди[.
Вранці 19 квітня ворог пішов у наступ по всій лінії фронту на Донецькому та Таврійському напрямках. Попри всі зусилля, на Донеччині, в Запорізькій і Херсонській областях за квітень фронт на колишній лінії розмежування суттєво не змінився. Частково захоплений Маріуполь продовжив спротив, зокрема неприступним для військ РФ виявився завод «Азовсталь».
26 квітня за ініціативи США на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині відбулася зустріч глав оборонних відомств і начальників штабів понад 40-а держав світу для координації збройної допомоги Україні. За підсумками зустрічі де-факто було створено антиросійську коаліцію. Німеччина приєдналася до країн-надавачів зброї. Велика Британія та Франція ухвалили постачати в Україну артилерію та зенітно-ракетні комплекси.
6 квітня 2022 року, в Сенаті США і 28 квітня 2022 року в Палаті представників 417 голосами проти 10 голосів був прийнятий закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року. Захід остаточно визначився зі своєю позицією: посилювати санкції проти Росії та підтримувати Україну фінансово і постачанням зброї аж до її перемоги.
Травень
5 травня в Іспанії затримали проросійського пропагандиста Анатолія Шарія, підозрюваного в державній зраді України.
Біля острова Зміїний 7 травня українські війська знищили десантний корабель і два зенітні ракетні комплекси.
В ніч на 8 травня оперативне командування «Південь» повідомило про знищення біля острова трьох російських катерів. Того ж дня завершилася евакуація з «Азовсталі» цивільних (крім поранених і медиків).
9 травня президент США Джо Байден підписав ленд-ліз для України.
15 травня українські війська вийшли на кордон з Росією в Харківській області.
У ніч з 16 на 17 травня військовиків з «Азовсталі» евакуювали на територію окупованих Новоазовська та Оленівки. Після героїчної 86-денної оборони міста гарнізон Маріуполя отримав наказ про припинення опору задля збереження життя особового складу. За даними Генштабу ЗСУ, захисники Маріуполя не дали змогу Росії перекинути близько 20 тис. військових на інші напрямки, завдяки чому вдалося уникнути захоплення Запоріжжя, виходу окупантів на кордон Донецької області та оточення угруповання ЗСУ в зоні ООС. У полоні опинилися близько 2,5 тис. військовослужбовців з Азовсталі, серед них 600 важкопоранених бійців.
За три місяці війни втрати агресора, за оцінками британської розвідки, перевищили втрати в Афіганістані за 9 років.
31 травня Європейський Союз погодив ембарго на російську нафту, що зменшить її імпорт до кінця 2022 року на 90%.
Фото: pixabay.com
Червень
23 червня Європейська рада надала Україні статус кандидата в члени Європейського Союзу 23 червня. Україна запланувала виконати рекомендації Європейської комісії щодо початку переговорів про вступ до Європейського Союзу до кінця 2022 року.
Вночі 24 червня ЗСУ відійшли з Сєверодонецька на більш укріплені позиції. Бої за місто суттєво виснажили російські війська та змусили їх ослабити наступ на інших ділянках фронту[.
У ніч на 27 червня в Росії вперше з 1918 року стався дефолт через накладені на неї внаслідок збройної агресії санкції[. Наступного дня з території Росії завдали ракетного удару по торговому центру в Кременчуку Загинуло 22 людей. .
30 червня українські війська повністю звільнили острів Зміїний.
Липень
3 липня ЗСУ вийшли з Лисичанська.
На острові Зміїний 4 липня встановили український прапор, відзначивши цим повне повернення острова під контроль України.
14 липня росія здійснила ракетний удар по Будинку офіцерів та центральній площі Вінниці. Загинули 27 осіб, зокрема троє дітей (дівчинка 4 років та хлопчики 7 і 8 років), поранено понад 200 людей.
22 липня Україна з Туреччиною та ООН підписала угоду про безпечне вивезення зерна через Чорне море. Одеські морські порти «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний» відновили роботу, що зробило можливим експорт зерна в Туреччину. 23 липня Росія порушила угоду з ООН, Туреччиною та Україною про ненапад і атакувала ракетами порт «Одеса»].
У 20-х числах липня ЗСУ вивели з ладу всі три мости, що вели в окупований Херсон через Дніпро, унеможлививши цим надходження на правий берег російської військової техніки.
Поблизу селища Оленівка в Донецькій області вночі з 28 на 29 липня Росія підірвала колонію, де утримувалися полонені бійці ЗСУ, порушивши тим самим зобов'язання перед міжнародними організаціями про збереження життя та здоров'я полонених. За даними окупантів загинули 53 полонених ЗСУ, переважно «азовців».
Фото: pixabay.com
Серпень
9 серпня у Сакському районі Криму сталися вибухи на аеродромі, де базувалися російські військові літаки. У результаті знищено декілька літаків і військових. Спершу ні Україна, ні Росія не підтверджували причетності до цього ЗСУ. 7 вересня ЗСУ підтвердили, що це вони завдали ракетних ударів по цій та інших авіабазах.
Вибухи 16 серпня в Джанкойському районі знищили великий склад боєприпасів РФ і перервали залізничне сполучення між материковою Україною та Кримом. 18 серпня відбулися вибухи на аеродромі «Бальбек» біля Севастополя та в Керчі, а в наступні дні — в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі та селі Молочне (Сакський район), зокрема в штабі Чорноморського флоту РФ]. В той же час російські війська продовжили ракетні обстріли українських міс.
24 серпня російські окупанти ракетами вдарили по залізничній станції Чаплине у Дніпропетровській області. Внаслідок цього удару загинули 15 людей, близько 50 були пораненими.
29 серпня розпочався великий контрнаступ Збройних Сил України.
Фото: pixabay.com
Вересень
Контрнаступ України на Херсонщині змусив росіян зосередити значну частину своїх військ на півдні. Скориставшись цим, 7 вересня ЗСУ просунулися щонайменше на 20 км на контрольовану Росією територію на сході Харківщини.
ЗСУ далі стрімко просунулися вглиб окупованих територій:
8 вересня звільнили Балаклію,
10 вересня — Куп'янськ.
12 вересня - звільнено Святогірськ (початок звільнення Донецької області).
Російські війська опинилися під загрозою оточення]. Окупанти разом з колаборантами стали масово відступати з Луганщини, покинули Ізюм і Вовчансь. Вони без боїв покинули також Кремінну, однак 14 вересня частково повернулися. Контрнаступ, розробка якого довго трималася в таємниці (в тому числі від США), виявився несподіваним для російських військ, які очікували його на півдні України.
15 вересня виявлено масове поховання біля звільненого міста Ізюм, де під час ексгумації було знайдено близько 450 тіл. Абсолютна більшість з них - цивільні українці, чимало загинули насильницькою смертю, десятки тіл мали сліди катувань.
16 вересня - ЗСУ звільнили Куп’янськ.
У ніч на 21 вересня відбувся великий обмін полоненими, в ході якого з російського полону звільнили 215 українських бійців, зокрема захисників «Азовсталі», в обмін на Віктора Медведчука.
Вранці 21 вересня Путін у своєму зверненні оголосив про часткову мобілізацію в Росії та про підтримку проросійських референдумів на території окупованих областей України. Хоча офіційною метою Росія озвучила призов 300 тис. бійців, західна розвідка повідомила, що реальна мета передбачає більшу кількість. Початок мобілізації спричинив масову еміграцію потенційних призовників з Росії — за наступні п'ять днів із країни виїхали понад 260 тис. чоловіків.
23–27 вересня російські окупанти провели на захоплених територіях України (окрім Криму) псевдореферендуми щодо включення окупованих областей до складу Росії.
29 вересня президент РФ Путін видав укази про визнання незалежності Запорізької і Херсонської областей.
30 вересня, посилаючись на проведені псевдореферендуми, Путін оголосив про включення до складу РФ "ДНР", "ЛНР", Запорізької та Херсонської областей.
Росіяни почали цілеспрямоване знищення енергетичної інфраструктури України, а також стали застосовувати отримані від Ірану безпілотники.
Фото: pixabay.com
Жовтень
З жовтня набув чинності закон про ленд-ліз для України.
Українські військові 1 жовтня зайшли до Лиману на Донеччині, а 2 жовтня повністю зачистили місто від окупантів.
Зранку 8 жовтня на мосту через Керченську протоку між Кримом і Кубанню стався вибух. У результаті обвалилася автомобільна дорога та загорілися залізничні цистерни. Російський Національний антитерористичний комітет заявив, що на мосту стався підрив вантажного автомобіля.
6, 9, 10 жовтня були руйнівні нічні ракетні удари Росії по житлових багатоповерхових і приватних будинках у Запоріжжі. У ці дні загинули понад 30 мешканців зруйнованих будинків, постраждали більше ніж 100 осіб.
10 жовтня - початок кампанії масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі України, яка триває і досі.
13 жовтня - Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій Росію названо терористичним режимом
17 жовтня - перша масштабна атака іранських дронів-камікадзе на Київ
Середина жовтня - Бахмут стає головною точкою бойових дій на сході України.
З початку мобілізації з Росії в Україну було спрямовано близько 41 тис. військовослужбовців. Водночас їхні втрати різко зросли наприкінці місяця — до майже 1 тис. військовослужбовців на день, через погане оснащення та ослаблення підтримки артилерією.
Листопад
На початку листопада з'явилися ознаки відступу російських військ із Херсона. Міністерство оборони Росії 9 листопада віддало наказ своїм військам покинути західний (правий) берег річки Дніпро.
11 листопада ЗСУ ввійшли у покинутий росіянами Херсон.
Росія завдала серії ракетних ударів по цивільній інфраструктурі, найбільші з яких припали на 15 і 23 листопада.
Європарламент 23 листопада визнав Росію державою-спонсором тероризму та державою, яка застосовує засоби тероризму.
Від російських ракетних обстрілів також постраждали Польща та Молдова.
Грудень
Головні бої в грудні зосередилися в Бахмуті. Від активних бойових дій найбільше потерпали його східні околиці.
Українська авіація здійснила дві атаки на аеродром у російському місті Енгельс: 5 і 26 грудня. Атаки відбувалися ударними безпілотниками та завадили використанню ворогом стратегічних бомбардувальників проти України. ошкоджено мінімум два літаки Ту-95, з яких Росія завдавала ударів по Україні. 26 грудня було здійснено повторний удар по авіабазі Енгельс та удар по аеродрому Дягілево в Рязані, де пошкоджено ще один літак.
До середини місяця ЗСУ звільнили, за різними підрахунками від 41 тис. км2 до 78 тис. км2 території України, окупованих Росією з 24 лютого. Втрати Росії станом на грудень перевищили 100 тис. військових убитими.
31 грудня росія здійснила «новорічні» обстріли Києва та багатьох міст України: ворог запустив близько 20 крилатих ракет, близько пів сотні БпЛА Shahed-136, здійснив 55 обстрілів з РСЗВ, зокрема по дитячій лікарні Херсона.
Січень 2023
На початку 2023 року головні бої точилися за Соледар Донецької області біля Бахмута.
14 січня окупанти завдали удару по житловому будинку в Дніпрі: під час чергового масованого удару Росія випустила 57 ракет, одна з яких (Х-22) влучила у дев'ятиповерхівку в Дніпрі. Частину будинку повністю зруйновано, 46 осіб загинули, понад 80 отримали поранення, сотні людей втратили свої домівки.
18 січня сталася авіакатастрофа гелікоптера ДСНС у Броварах. Гвинтокрил впав на дитячий садочок, загинуло 14 осіб, зокрема одна дитина. Серед загиблих — 10 осіб, що перебували на борту гелікоптера, включно з керівництвом МВС.
19 січня Європарламент підтримав ідею створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочинів агресії Росії та Білорусі проти України.
25 січня ЗСУ залишили Соледар.
Лютий 2023
У січні-лютому українська влада очікував посилення російського наступу. Бахмут залишається найбільш гарячою точкою на всій лінії фронту. В середині лютого командування ЗСУ повідомило, що наступ розпочався, але його “навіть не всі помітили”. .
4 лютого генпрокурор США оголосив про першу передачу Україні конфіскованих російських коштів. Це 5,5 млн доларів, вилучених в російського мільярдера Костянтина Малофєєва у 2014 році за ухилення від санкцій.
8-9 лютого Володимир Зеленський здійснив другу закордонну поїздку за рік вторгнення: за дві доби він відвідав Лондон, Париж та Брюссель. У Великій Британії президент зустрівся з королем Карлом ІІІ і британським прем’єром Ріші Сунаком, а у промові в британському парламенті закликав надали Україні винищувачі. У Франції Зеленський зустрівся з канцлером ФРН Олафом Шольцом і президентом країни Емануелем Макроном, у Бельгії виступив у Європарламенті та на саміті лідерів 27 країн ЄС.
10 лютого відбувся розгром наступальних сил росіян під Вугледаром
20 лютого Джо Байден відвідав Київ з несподіваним історичним візитом і став першим президентом США, який приїхав в Україну за останні 15 років. До нього жоден з сучасних американських лідерів не зважався приїхати в будь-яку країну в стані війни, якщо її не контролювали військові США. Байден таємно дістався Києва потягом з Польщі, зустрівся з президентом Володимиром Зеленським і вшанував пам’ять загиблих захисників України біля Михайлівського собору. Він запевнив Україну у тривалій підтримці й заявив, що Володимир Путін помилився у своїх розрахунках: «Рік потому Київ стоїть. Україна стоїть. Демократія стоїть. Американці з вами, весь світ з вами».
20 лютого - річниця нападу росії на територію України.
21 лютого Міністерство освіти рекомендувало школам перейти на дистанційне навчання, адже очікувало ракетні удари на річницю війни.
24 лютого - річниця повномасштадної війни в Україні.
Джерело - Вікіпедія та сайт 0629.com.ua.
