26 квітня в Барському ліцеї №2 згадували свого випускника, Героя, захисника України та мужнього воїна, який добровольцем пішов на війну в перші дні повномасштабного нападу росії, молодшого сержанта Олександра Черниша. Воїн загинув рівно рік тому під час виконання бойового завдання в районі населених пунктів Гусарівка – Протопопівка Харківської області.
Детальніше про життя захисника можна прочитати у публікації «Я піду на захист Батьківщини!» Пам'яті Олександра Черниша, який з перших днів війни захищав Україну».
На захід прийшли рідні люди Героя, однокласники та вчителі, а також старшокласники ліцею, щоб згадати цю світлу, добру, мужню людину, з відмінним почуттям гумору. Рідні досі не можуть повірити в те, що сталося. Ця рана і біль втрати не загоїться ніколи.
Олександр Черниш в перші дні повномасштабної війни став до лав територіальної оборони, а згодом пішов на службу до військової частини, де був командиром понтонно-мостової роти.
26 квітня колона, у якій знаходився Олександр, вирушила на виконання бойового завдання з наведення поромної переправи, але внаслідок інтенсивного артилерійського обстрілу наш захисник загинув, не доживши 6 днів до свого дня народження.
Олександра Черниша пам'ятають, як товариську, чуйну та щиру людину. На заході перед присутніми виступили його дружина Павліна, вчителька Емілія Габович, однокласники Оксана Вієцька та Ігор Ставнюк, які згадували чоловіка, учня та однокласника лише позитивним та добрим.
Його класний керівник Барського фахового коледжу транспорту та будівництва, де воїн навчався з 1990-го до 1994 року, Іван Гуцалюк, який не зміг за станом здоров'я бути присутнім на уроці, записав відео, де розповідав про Олександра Черниша.
Присутні не могли стримати сліз, адже такі рани втрати не загоюються.
