Сайт БарNews.City розпочинає рубрику історій про людей на своїй сторінці в Instagram. Ми хочемо показати які цікаві і багатогранні люди живуть поруч з нами і запрошуємо усіх охочих розповісти про себе теж.
Пишіть нам на [email protected] або на номер 0674335853.
Пропонуємо вам перші чотири історії про корінних барчан та нових жителів міста.
Лариса Герасимова
В Барі жінка проживає з 7 років, тож знає його дуже добре. 27 років пропрацювала в лікарні медичною сестрою в інфекційному відділенні, а потім вийшла на пенсію за вислугою років. На пенсії почала вивчати, а потім і практикувати цифровий скринінг (читання по даті народження, визначає потенціал людини, її призначення тощо), метафоричні асоціативні карти (МАК), психологію, займатися мережевим бізнесом «Нове Життя» для оздоровлення людей.
Тож все своє життя Лариса працює з людьми, допомагає їм оздоровити своє тіло та душу, а також зрозуміти себе, свої таланти, рівень здоров’я та інше.
Крім того, в Лариси Семенівни багато захоплень: читання, малювання, вишивка, в’язання, нейрографіка, вирощування квітів та інших рослин.
Найулюбленіше її місце в Барі – її дім. Там вона відпочиває і душею, і тілом, вирощує квіти, виноград та інше. Відпочивати воліє на природі, для цього обирає або власне подвір’я, або ліс чи інше місце на природі.
«Я навчаюся постійно, відколи пішла з роботи в лікарні. Мене тягне і тягне дізнаватися все нове, і нове. Навіть не думала, що на пенсії буду так багато навчатися», - зізнається жінка.
Вдома у Лариси велика бібліотека, в якій переважають книги про саморозвиток та психологію, світобудову тощо.
Лариса Герасимова бажає усім людям, щоб вони прокинулися і подивилися навколо себе і побачили який прекрасний цей світ. Тож в ньому не місце ненависті та злу: «Ненависть з’їдає людину зсередини. Тож бажаю всім любові та миру!»
Віталій Ткаченко
Віталію 35 років, він з Харкова. Бар знає вже досить давно, але по справжньому його пізнавати почав лише тепер. Родина Ткаченків переїхала в Бар з початком повномасштабної війни і вже тут починає будувати своє життя.
Обрали Бар не випадково, адже дружина Віталія родом звідси і тут значно безпечніше для їх 8-річної доньки і них самих. Наразі він почав працювати при відділі культури та спорту координатором соціального проєкту «Активні парки» (президентська програма популяризації активного способу життя).
В Харкові Віталій 16 років пропрацював у фізико-математичному ліцеї вчителем фізичної культури, але поки повертатися в рідне місто не планує.
Любить працювати з дітьми, каже, що вони заряджають енергією, надихають і це дійсно та робота, яка йому до душі.
Бар Віталію подобається давно, і, сім’я думає, що можливо й залишиться тут жити на постійній основі. Особливо йому подобається Барська ДЮСШ:
«Заходиш і ніби потрапляєш в якусь іншу реальність. Бачив план реконструкції спорткомплексу, думаю, що це буде щось неймовірне після відбудови. Я 11 років одружений і знаю Бар, але чомусь цього року вперше побачив спортшколу і навіть не очікував, що вона така гарна і потужна».
Ще дуже Віталію до душі центр Бару, де можна прогулятися та відпочити душею: дві площі його надихають простором, тут завжди багато дітей, які катаються на велосипедах, роликах, скейтах… Місто тихе, спокійне, затишні вулички, красиві краєвиди навкруги.
Крім того, йому подобаються барчани: добрі та толерантні, гостинні.
На проєкті «Активні парки» працює Віталій кілька тижнів і вже активно проводить різні заняття для дітей та намагається залучати й дорослих. Віталій закупив інвентар та систематично проводить спортивні заходи. Це абсолютно безкоштовно як для дітей, так і для дорослих. Поки, звісно, відвідувачів не так багато, але цей проєкт ще досить новий для нашого міста і не всі про нього знають. Планує Віталій робити спортивні заходи для усіх містян, щоб об’єднати людей спортом.
А 5 серпня сім’я Ткаченків представляла місто Бар на обласних змаганнях у Вінниці «Тато, мама, я - молода спортивна сім'я» та здобули перше місце! Далі вони поїдуть на чемпіонат України в Києві.
Віктор Зеленюк
Власний кореспондент обласної газети «Вінниччина» Віктор Зеленюк 1 серпня відзначив 35-річчя роботи на цій посаді. Він родом з Хмельниччини, народився та виріс у селі, якого вже немає на карті України. Його рідний Калюс, Новоушицького району затопили внаслідок будівництва Дністровської ГЕС у 1986 році.
Трудову діяльність Віктор Зеленюк розпочав піонервожатим у своїй школі, і після трьох місяців роботи влаштувався кореспондентом тодішньої Мурованокуриловецької райгазети «Маяк комунізму», звідти його рекомендували завсільгоспвідділом у Тиврівську райгазету «Маяк».
З 1978 по 1984 роки працював на виборних посадах в радгоспі «Більшовик» села Шипинки. У цей період закінчив факультет журналістики Львівського
держуніверситету і далі своє життя присвятив роботі у засобах масової інформації.
Жителем міста Бар Віктор Зеленюк став у квітні 1989 року, де спеціально для нього створили корпункт газети «Вінницька правда», попередниці теперішньої «Вінниччини». Тут він отримав квартиру і з сім’єю прожив 23 роки.
Останніх одинадцять років журналіст з дружиною Тетяною мешкає у селі Шипинки Копайгородської громади.
У вільний від творчої діяльності час займається городництвом. Хоча того часу – дуже мало, бо його забирає основна робота. Сьогодні у газеті «Вінниччина» працюють два власних кореспонденти, а 35 років тому було – дванадцять…
І хоч у Барі журналіст більше не проживає, буває в місті часто, адже тут мешкає родина його сина та й Бар давно зачарував Віктора Зеленюка своїм компактним поєднанням старовини і сучасності в його архітектурі, оригінальною красою та гостинністю жителів.
Нашим читачам Віктор Іванович зиче добра й здоров’я, миру й благополуччя під мирним
небом рідної України!
Світлана Токарчук
Світлана - працює лікарем-стоматологом у власному приватному стоматологічному кабінеті.
Народилася у Вінниці, але дуже рано залишилася без батьків і практично відразу після народження переїхала з братом в Бар, де жили з бабусею.
Навчалася у школі №4, яку закінчила з «золотою» медаллю. Саме бабуся прищепила любов до наук. Оскільки сім’я жила бідно, жінка спонукала своїх онуків добре навчатися, щоб вони чогось досягли у житті.
Школа стала важливим підґрунтям для здобуття освіти в університеті.
У 2012 році Світлана закінчила Вінницький медичний університет і стала практикуючим лікарем.
10 років пропрацювала в Барській державній стоматології, де познайомилася з майбутній чоловіком Андрієм. Після одруження у родини Токарчуків народилася донечка Варвара. Сім’я планувала відкрити свою сімейну справу, для цього чоловік орендував та обладнав стоматологічний кабінет неподалік центральної лікарні.
Але почалася повномасштабна війна. Андрій Токарчук пішов захищати державу від ворога, але, на жаль, загинув 19 квітня 2022 року на Донеччині.
З тих під життя Світлани розділилося на «до» та «після». Але молода жінка зібрала усі свої сили і почала жити для своєї донечки та продовжила сімейну справу, яку мріяли робити з чоловіком разом.
Зараз Світлана працює приватним стоматологом. Крім того, вона любить навчатися та розвиватися в різних напрямках.
Хобі Світлани - подорожі. «Після 2022 року зрозуміла наскільки час швидкоплинний і варто використовувати кожну його мить», - зізнається стоматологиня. Зараз намагається більше пізнати Україну, адже вона дуже гарна і цікава. Крім того, вільні хвилини Світлана проводить з рідними та друзями, які стали для неї найближчими людьми.
В Барі найулюбленіше місце в Світлани був місцевий парк, де вона з сім’єю раніше часто гуляла. Але зараз вона найчастіше відвідує не його. Коли ми запитали про її улюблене місце, Світлана відповіла, що то місце поховання її чоловіка. Адже він був для неї цілим всесвітом.
Читачам Світлана бажає вірити в себе та ніколи не опускати рук, а також цінувати кожен день та кожну мить свого життя.
