Життя триває, але вже без тих, хто покинув нас, без наших Героїв, що загинули на цій жорстокій та несправедливій війні. Життя триває навіть у тих, хто втратив найрідніших. Але воно вже е таке, воно сповнене болю та пустки. Ось і сім'я Ласюків вже рік як жие без тата, чоловіка, сина, дідуся... 1 жовтня минає рік, як на війні загинув Михайло Миколайович Ласюк з с. Слобода Ялтушківська. Про його життя пише Барська міська рада.
Народився Герой 23 лютого 1971 року в с. Слобода Ялтушківська Барського району. Є у нього ще старша сестра. У рідному селі відвідував дитячий садочок, а навчався у школі с. Ялтушків.
Сім'я Михайла
Після закінчення 9 класу вступив до Говорського професійного училища, що на Хмельниччині. Навчався на тракториста. Там познайомився з майбутньою дружиною Оксаною. В 1988 році почали зустрічатись, а потім одружилися.
З дружиною виховали трьох синів: Олександра, Сергія та Ярослава. Вели своє господарство.
На війну пішов у 2015 році
У 2015 році Михайло добровільно пішов служити в зону АТО, де пробув півтора роки. Під час служби отримав звання сержанта.
В 2022 році з початком повномасштабного вторгнення зі словами «Я не можу залишитись вдома. Як я буду людям в очі дивитись» Михайло добровільно пішов на захист України та своїх рідних.
Воював на Донеччині. Серед побратимів мав позивний «Міхо». Влітку 2022 року отримав сильну контузію. Після лікування повернувся на фронт.
Мріяв про мир. «Він був дуже хорошим чоловіком,» - згадує дружина Оксана, - «Нам усі казали, що у нас індійська любов. Ми скрізь були разом, завжди за руки в усіх сенсах цього слова. Оберігав мене. Ніколи такого не було, щоб він, йдучи кудись, не підійшов, не обійняв мене. Завжди. У наших дітях душі не чув. Надзвичайно любив своїх онуків. Для мами також був дуже добрим сином. Михайло скрізь був душею компанії. Я його досі чекаю…».
Віддав своє життя за Україну, залишивши назавжди пустку в душах рідних
1 жовтня 2022 року сержант, гранатометник 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти Михайло Ласюк віддав своє життя на полі бою за Україну, за кожного з нас.
Для люблячих матері та дружини, синів та онуків Михайло був цілим світом – міцним щитом, що захищав від усіх життєвих вітрів, надійною опорою та підтримкою у будь-яких ситуаціях. Наш відважний оборонець добре усвідомлював, що йде у самісіньке пекло боронити українську землю.
Нагороди
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу Михайла Ласюка нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Низький уклін та безмежна вдячність нашому Герою за захист рідної землі та майбутніх поколінь.
Вічна пам'ять та слава Герою!
