На жаль, деякі наші мужні захисники вже повернулися додому назавжди, але більше ніколи не обіймуть своїх рідних, не виховуватимуть своїх дітей, не скажуть як вони люблять своїх дружин та батьків. Вони загинули за кожного з нас, на Україну, за те, щоб наша держава була вільна і незалежна. Одним з цих Героїв є наш земляк Владислав Сапаров, молода людина, яка стала на захист України, але війна її вбила. Про життя Владислава пише Барська міська рада.
Владислав Романович Сапаров народився 20 грудня 1999 року в м. Чуднів Житомирської області. Ще в ранньому дитинстві переїхав з матір’ю на її малу Батьківщину в м. Бар.
Навчався в Барській школі №3. ''Ріс дуже допитливим хлопчиком,- розповідає мама, - цікавився книгами, енциклопедіями, особливо, палеонтологією, життям тварин. Читати навчився самостійно ще до школи. Був спокійним, ввічливим та вихованим. Ніколи не вирішував проблеми сваркою чи бійкою. Любив малювати. Був добрим та співчутливим, в міру свого віку допомагав кожному, хто цього потребував. Ще навчаючись у 6 класі, Владислав уже казав: «Я буду військовим прокурором. Буду виборювати справедливість». Читав законодавство. Завжди захищав свою думку. Коли виникали якісь життєві труднощі, постійно мені повторював: «Мамо, ти сильна, ти з усім справишся. Ти наш приклад, опора і нізащо не маєш права здаватись…».
З 2014 по 2017 навчався в Буковинському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Там Владислав гартував свій характер і фізичну підготовку.
Після закінчення ліцею вступив до Чернятинського фахового коледжу Вінницького національного аграрного університету.
Військова служба
Проте, Владислав дуже швидко зрозумів, що не зрадить своїй мрії та піде по військовій стезі. Він підписав контракт і в лютому 2018 року його направили на навчання в селище Десна Чернігівської області на оператора обслуговування зенітних установок. Далі його перевели на службу до Барської військової частини.
В 2019 році Владислав пройшов навчання в м. Кам`янець Подільський на понтонера. Того ж року захисник добровільно став учасником АТО/ООС, протягом 6 місяців боровся з ворогом в Донецькій та Луганській областях. За службу Президент України його нагородив відзнакою «За участь в антитерористичній операції».
«Я повинен вас захистити…»
Владислав мріяв подорожувати, побачити світ, створити сім’ю, побудувати власний будинок та відкрити хоча б невеликий власний бізнес в Україні, щоб надати людям робочі місця. Після закінчення контракту в 2021 році працював в м. Київ та планував поїхати працювати за кордон.
24 лютого 2022 року Владислав, вже перебуваючи на кордоні з Польщею, зателефонував матері зі словами: «Я їду додому!». Мати запитала його, для чого повертатись, коли можна виїхати, на що він категорично відповів: «Мамо, ти мене виховала не так, що я зараз усе покину та поїду. Я їду додому заради своїх двох мам: ти мама, яка мене народила, і Україна, де я виріс. Я повинен вас захистити…».
25 лютого зранку він уже був у військкоматі. Владислав без жодних вагань пішов до війська, щоб зупинити окупанта, щоб вигнати російську нечисть з української землі. Мужній, відважний, хоробрий, вірний військові присязі Воїн до останнього подиху боронив рідну серцю землю.
26 березня 2023 року старший оператор протитанкового відділення протитанкового взводу вогневої роти 120 бригади 170 батальйону 4-ї роти, солдат Владислав Сапаров загинув на бойовому посту. Наш мужній Захисник прожив зовсім коротке, проте свідоме і насичене життя справжнього чоловіка та щирого патріота України.
Вся Барська міська громада розділяє з родиною біль важкої втрати мужнього Воїна та завжди пам’ятатиме свого земляка, який віддав життя, захищаючи Батьківщину.
Вічна слава та шана Герою Владиславу Сапарову!
